11 березня 2026 року
м. Київ
справа № 711/908/25
провадження № 61-728ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 серпня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 листопада 2025 року (повний текст постанови складено 10 листопада 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним,
12 січня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала касаційну скаргу на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 серпня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 листопада 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2026 року визнано наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними. Касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та надати докази поважності причин його пропуску, вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) і надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи.
Зокрема, заявник зазначала та просила продовжити строк на касаційне оскарження у Верховному Суді, згідно ухвали Верховного Суду від 11 грудня 2025 року, а також погодних умов, так як сніг та гололід не дає вийти з будинку.
На виконання ухвали Верховного Суду від 04 лютого 2026 року ОСОБА_1 направила матеріали на усунення недоліків, а саме: заяву про продовження строку на касаційне оскарження. У заяві ОСОБА_1 зазначає, що Верховний Суд повернув її касаційну скаргу ухвалою від 11 грудня 2025 року, яка відправлена з Києва 19 грудня 2025 року, коли прийшла в м. Черкаси на пошту їй невідомо, оскільки відмітка відсутня. Вказаний лист з ухвалою суду направили до поштового відділення № 29, де він і знаходився, про сам лист повідомлення не було. В грудні/січні заявник отримала поштове повідомлення з ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2025 року. 10 січня 2026 року була підготовлена касаційна скарга без допомоги адвокатів. Крім того, зазначає, що є особою з інвалідністю І групи, вказує на хвороби та їх лікування. На підтвердження лікування надано копії витягів з історії хвороби, копії довідок, копії консультативні заключення.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
У частині другій статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. У частині третій статті 390 ЦПК України передбачено, що строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Вказані ОСОБА_1 підстави не можна вважати поважними, оскільки відсутні належні докази того, що зазначене перешкоджало ОСОБА_1 подати касаційну скаргу у передбачений статтею 390 ЦПК України строк.
Заявником не додано до матеріалів касаційного провадження жодних належних доказів (документів) на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали ОСОБА_1 подати касаційну скаргу у передбачений ЦПК України строк, а також до часу звернення із скаргою, що вказує на необґрунтованість заявленого нею клопотання.
Частиною третьою статті 393 ЦПК України установлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Разом з тим, ухвала Верховного Суду від 04 лютого 2026 року виконана не у повному обсязі.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (РОІМОМАРУОУ V. ІЖРАІИЕ, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. У частині другій статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Аналіз клопотання ОСОБА_1 свідчить про наявність підстав для продовження строку на усунення недоліків. Тому суд, на підставі частини другої статті 127 ЦПК України, продовжує його.
На підставі наведеного, керуючись статтями 127, 185, 390, 392, 393, 394 ЦПК України,
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя І. О. Дундар