79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"05" березня 2026 р. Справа №909/148/18
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання - Стронська А.І.
за участю представників учасників процесу:
від органу ДВС - Шаманський С.О.
від позивача - не з'явився
від відповідача- не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 15.01.2026 (вх. № 01-05/3795/25 від 16.01.2026)
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2025 (суддя Кобецька С.М.; повний текст ухвали складено 15.12.2025 року)
у справі № 909/148/18
за позовом EXIMGROUP LTD
до відповідача ТОВ "Буковель"
про стягнення 64 763,08 доларів США (борг - 51 193,40 доларів США; пеня - 9 986,14 доларів США; штраф - 3 583,54 доларів США), що за курсом НБУ станом на 21.02.2018 (день подання позову) складає 1 753 327,30 грн.
Короткий зміст скарги та ухвали суду першої інстанції.
На розгляд Господарського суду Івано-Франківської області надійшла скарга LTD ( далі - стягувач) вх. № 9136/25 від 16.10.2025 на дії державного виконавця, в якій стягувач просив:
- визнати незаконною постанову державного виконавця - заступника начальника Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ( далі - Івано-Франківський ВДВС) Шаманського П.С. про закінчення виконавчого провадження №56704380 від 07.10.2025 та скасувати її;
- визнати неправомірними дії державного виконавця - заступника начальника Івано-Франківського ВДВС Шаманського П.С. та начальника Івано-Франківського ВДВС Француза І.Г. щодо неперерахування боргу у виконавчому провадженні №56704380 за банківськими реквізитами, наданими стягувачем згідно з валютою виконання, зазначеною у виконавчому документі - наказі №404 від 14.06.2018, виданому Господарським судом Івано-Франківської області у справі №909/148/18, а саме у доларах США;
- зобов'язати уповноваженого державного виконавця Івано-Франківського ВДВС вирішити питання про відновлення виконавчого провадження на підставі виконавчого документа - наказу №404 від 14.06.2018, виданого Господарським судом Івано-Франківської області у справі №909/148/18;
- зобов'язати уповноваженого державного виконавця Івано-Франківського ВДВС вчинити дії з перерахування стягнутих коштів у розмірі 64 763,08 доларів США та судового збору у розмірі 26 299,91 грн в еквіваленті до доларів США за курсом НБУ на дійсний поточний банківський рахунок стягувача EXIMGROUP LTD (Bulgaria, Burgas 8000, str. Perushtitsa, 61/4 (Болгарія, область Бургас, м. Бургас, вул. Перущіца, № 61, поверх 4)). State code (Персональний ІК): 204472018. Beneficiary bank: Bulgarian American Credit Bank S.W.I.F.T.: BGUSBGSF IBAN: BG05BGUS91601108219600.
Скарга обгрунтована тим, що державний виконавець Івано-Франківського ВДВС постановою від 07.10.2025 незаконно закрив виконавче провадження №56704380 з виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.2018 (виданого на виконання рішення від 22.05.2018 у справі №909/148/18), керуючись п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки стягнуті з боржника кошти на визначений стягувачем рахунок не перераховані, а тому рішення суду не може вважатись виконаним.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2025 у справі №909/148/18 скаргу EXIMGROUP LTD задоволено частково:
- визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця - заступника начальника Івано-Франківського ВДВС Шаманського П.С. про закінчення виконавчого провадження №56704380 від 07.10.2025;
- визнано неправомірними дії державного виконавця - заступника начальника Івано-Франківського ВДВС Шаманського П.С. щодо неперерахування боргу у виконавчому провадженні №56704380 за банківськими реквізитами, наданими стягувачем згідно з валютою виконання, зазначеною у виконавчому документі - наказі №404 від 14.06.2018, виданому Господарським судом Івано-Франківської області у справі №909/148/18, а саме у доларах США.
- зобов'язано уповноваженого державного виконавця Івано-Франківського ВДВС вчинити дії з перерахування стягнутих коштів у розмірі 64 763,08 доларів США та судового збору 26 299,91 грн в еквіваленті до доларів США за курсом НБУ на дійсний поточний банківський рахунок стягувача EXIMGROUP LTD (Bulgaria, Burgas 8000, str. Perushtitsa, 61/4 (Болгарія, область Бургас, м. Бургас, вул. Перущіца, № 61, поверх 4)). State code (Персональний ІК): 204472018. Beneficiary bank: Bulgarian American Credit Bank S.W.I.F.T.: BGUSBGSF IBAN: BG05BGUS91601108219600.
В іншій частині скарги відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що підставою закінчення виконавчого провадження за п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" є фактичне виконання рішення суду згідно з виконавчим документом в повному обсязі. Оскільки за обставинами цієї справи сплачені боржником на виконання рішення суду кошти поступили на рахунок державного виконавця, однак не були перераховані стягувачу (у зв'язку з встановленням Національним банком України заборони на здійснення транскордонного переказу валютних цінностей з України/переказу коштів на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях/іноземній валюті, відкриті в банках-резидентах), рішення суду не є виконаним, а закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" є передчасним та унеможливить встановлення інших порядку та способу виконання рішення суду.
За наведених обставин, враховуючи обов'язковість виконання рішення суду, наявність встановленого факту порушень вимог Закону зі сторони державного виконавця, суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги стягувача.
Водночас, суд відмовив у задоволенні вимоги про визнання неправомірними дій начальника Івано-Франківського ВДВС у зв'язку з відсутністю у скарзі стягувача аргументів та доводів на підтвердження вказаної вимоги, а також вимоги про зобов'язання державного виконавця вирішити питання про відновлення виконавчого провадження - у зв'язку з наявністю у виконавця обов'язку самостійно вчиняти дії, пов'язані із виконанням виконавчого документа.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
Івано-Франківський ВДВС подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2025 у справі №909/148/18 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги EXIMGROUP LTD на дії державного виконавця.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що :
-державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №56704380 відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, відповідно до п.21 Розділу 3 якої виконавче провадження підлягає закінченню на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону у разі надходження на рахунок органу державної виконавчої служби коштів, стягнутих з боржника, достатніх для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
- суд не зазначив законодавчих норм, які порушив державний виконавець, визнаючи неправомірними його дії та зобов'язуючи уповноваженого державного виконавця перерахувати стягнуті кошти, оскільки фактичне проведення банківських операції в Україні здійснюється банківськими установами, а не органами ДВС, державним виконавцем вжито заходів для перерахування коштів стягувачу (зокрема, запропоновано стягувачу надати реквізити банківського рахунку для зарахування коштів у гривневому еквіваленті), а задоволення вимоги стягувача про перерахунок коштів в іноземній валюті суперечить приписам п.14 Постанови правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».
Сторони письмових відзивів на апеляційну скаргу не подали, що не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції відповідно до ч.3 ст. 263 ГПК України.
Представник EXIMGROUP LTD в судовому засіданні просив ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2025 у справі №909/148/18 залишити без змін з підстав її законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Процесуальні дії суду у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2026 справу № 909/148/18 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Івано-Франківського ВДВС на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2025 у справі №909/148/18 та призначено розгляд справи на 24.02.2026.
Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2026 та від 19.02.2026 задоволено заяви представників EXIMGROUP LTD та Івано-Франківського ВДВС про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 відкладено ухвалення та проголошення судового рішення у справі № 909/148/18 до 05.03.2026.
У судовому засіданні 05.03.2026 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи, встановлені судом.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 22.05.2018 у справі №909/148/18 позов задоволено та стягнуто з Державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" на користь Folton Trade Limited суму боргу - 51 193,40 доларів США, пеню - 9 986,14 доларів США, штраф - 3 583,54 долари США. Загалом 64 763,08 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.02.2018 (день подання позову) складало 1 753 327,30 грн, та судовий збір в сумі 26 299,91 грн.
14.06.2018 на виконання вказаного рішення Господарським судом Івано-Франківської області видано відповідний наказ.
04.07.2018 за заявою позивача - Folton Trade Limited Івано-Франківським міським ВДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області відкрито виконавче провадження № 56704380, а 12.07.2018 приєднано зазначене виконавче провадження до зведеного виконавчого провадження № 56493039.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.08.2018 у справі №909/148/18 замінено стягувача (позивача у справі) - Folton Trade Limited його правонаступником - EXIMGROUP LTD (Bulgaria, Burgas 8000, str. Perushtitsa, 61/4, (Болгарія, область Бургас, муніципалітет Бургас, м. Бургас 8000, вул. Перущіца № 61, поверх 4) State cod (Персональний ІК): 204472018.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.04.2025 у справі №909/148/18 замінено боржника (відповідача по справі) - Державне підприємство "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Буковель" (78593, Івано-Франківська область, місто Яремче, село Поляниця, участок Щивки, будинок 2, код ЄДРПОУ 40628724).
07.10.2025 державним виконавцем Івано-Франківського ВДВС Шаманським П.С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №56704380 на підставі п. 9 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з тим, що 03.10.2025 на рахунок Івано-Франківського ВДВС надійшла сума коштів, стягнутих з боржника, достатня для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
Заявою від 07.10.2025 EXIMGROUP LTD просило державного виконавця стягнуті кошти у сумі 64 763,08 доларів США та еквівалент в доларах США судового збору в сумі 26 299,91 грн перерахувати стягувачу за наступними реквізитами: EXIMGROUP LTD (Bulgaria, Burgas 8000, str. Perushtitsa, 61/4 (Болгарія, область Бургас, м. Бургас, вул. Перущіца, № 61, поверх 4)). State code (Персональний ІК): 204472018. Beneficiary bank: Bulgarian American Credit Bank S.W.I.F.T.: BGUSBGSF IBAN: BG05BGUS91601108219600.
Листом від 13.10.2025 начальник Івано-Франківського ВДВС повідомив EXIMGROUP LTD про неможливість перерахування коштів на банківський рахунок стягувача в доларах США через наявну заборону Національного банку України під час воєнного стану здійснювати перерахування валюти за межі країни та запропонував надати рахунок для зарахування стягнутих коштів у гривневому еквіваленті.
Вказані обставини слугували підставою для звернення стягувача до суду з скаргою у цій справі на дії державного виконавця Івано-Франківського ВДВС.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи приписи вищевказаної норми, а також доводи та вимоги апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч. 1 ст. 18 ГПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 326 ГПК України встановлено, що рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно зі ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Питання, пов'язані з примусовим виконанням судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), а дії виконавців під час вчинення виконавчих дій детально регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція).
Статтею 1 Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання судових рішень - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст.5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пункт 1 частини другої статті 18 Закону встановлює обов'язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до п.9 ч.1 ст. 39 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до п.21 Розділу ІІІ Інструкції у разі надходження на рахунок органу державної виконавчої служби / приватного виконавця коштів, стягнутих з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), достатніх для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору / основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника, виконавче провадження підлягає закінченню на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону.
Зважаючи на наведені законодавчі положення та те, що 03.10.2025 на рахунок Івано-Франківського ВДВС надійшла сума коштів, стягнутих з боржника, достатня для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, державний виконавець 07.10.2025 виніс постанову про закінчення виконавчого провадження №56704380.
Водночас, частини 1, 3 ст. 47 Закону передбачають, що грошові кошти, стягнуті з боржника, зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби та в подальшому перераховуються виконавцем на визначені стягувачем рахунки.
Так, відповідно до п.13 Інструкції у разі наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів державний виконавець невідкладно після ознайомлення з інформацією про надходження коштів готує одне розпорядження (додатки 6, 7) (у тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу державної виконавчої служби із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу державної виконавчої служби. Розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається відповідальній особі, копія залишається у виконавчому провадженні. Підготовка розрахункових документів про перерахування коштів здійснюється відповідальною особою органу державної виконавчої служби невідкладно після отримання розпорядження державного виконавця.
Перерахування коштів з рахунків органів державної виконавчої служби чи приватного виконавця здійснюється на підставі платіжних інструкцій. Платіжна інструкція підписується начальником органу державної виконавчої служби та відповідальною особою органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем ( п.14 Інструкції).
Як зазначалось вище, заявою від 07.10.2025 стягувач повідомив державному виконавцю реквізити для перерахунку стягнутих з боржника коштів в доларах США, а саме: EXIMGROUP LTD (Bulgaria, Burgas 8000, str. Perushtitsa, 61/4 (Болгарія, область Бургас, м. Бургас, вул. Перущіца, № 61, поверх 4)). State code (Персональний ІК): 204472018.
Однак, листом від 13.10.2025 начальник Івано-Франківського ВДВС повідомив стягувача про неможливість перерахування коштів на банківський рахунок стягувача в доларах США через наявну заборону Національного банку України під час дії воєнного стану здійснювати перерахування валюти за межі країни та запропонував надати рахунок для зарахування стягнутих коштів у гривневому еквіваленті.
Так, відповідно до ч.3 ст. 49 Закону у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.
Водночас, з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи 24.02.2022 Правлінням Національного банку України прийнято постанову №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" ( далі - Постанова НБУ), якою уповноваженим установам ( банкам) заборонено здійснювати торгівлю валютними цінностями (уключаючи операції за дорученням клієнтів), а також здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей з України/переказ коштів на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях/іноземній валюті, відкриті в банках-резидентах, уключаючи перекази, що здійснюються за дорученням клієнтів.
Винятки з вказаних заборон визначені пунктами 12,14 Постанови НБУ, однак жоден з таких не є застосовним у цьому випадку.
При цьому, судом відхиляється покликання стягувача на п.п. 47 п.14 Постанови НБУ, відповідно до якого встановлені заборони не стосуються переказу коштів стягнутих з держави, державних підприємств, юридичних осіб, частка держави в статутному капіталі яких становить 100 відсотків, у порядку, визначеному Законом України “Про виконавче провадження», оскільки за обставинами цієї справи кошти у виконавчому провадженні стягнуті з товариства з обмеженою відповідальністю, яке не є державним підприємством (боржника - Державне підприємство "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" замінено його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Буковель" ухвалою суду від 10.04.2025).
За наведених обставин, зважаючи на встановлену в Україні заборону на купівлю валютних цінностей, а також транскордонний переказ валютних цінностей з України/переказ коштів на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях/іноземній валюті, відкриті в банках-резидентах, висновок суду про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо неперерахування боргу у виконавчому провадженні №56704380 за банківськими реквізитами, наданими стягувачем, у доларах США, а також зобов'язання державного виконавця вчинити дії з перерахування стягнутих коштів у доларах США на дійсний поточний банківський рахунок стягувача у Болгарії, є безпідставними.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що сама по собі обставина зарахування стягнутих з боржника у виконавчому провадженні коштів на рахунок виконавчої служби не може свідчити про фактичне виконання в повному обсязі рішення суду, а відтак, про наявність підстав для закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону.
При цьому, судом відхиляються покликання апелянта на положення п.21 Розділу 3 Інструкції, оскільки, як зазначалось вище, Закон та Інструкція передбачають обов'язок державного виконавця невідкладно перерахувати стягнуті грошові кошти на вказаний стягувачем рахунок, що за обставинами цієї справи виявилось неможливим у зв'язку встановленням заборони НБУ на період дії воєнного стану в Україні.
Пунктом 8 Розділу VІІІ Інструкції передбачено, що у період дії заборони на купівлю іноземної валюти, встановленої НБУ, виконавець за наявності письмової згоди стягувача на перерахування йому коштів у національній валюті звертає стягнення на виявлені у боржника кошти в національній валюті. Однак, Інструкція не визначає дій виконавця у випадку відсутності такої згоди.
Водночас, виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Європейським судом з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (рішення ЄСПЛ від 19.03.1997, пункт 40) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю за їх виконанням.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 року у справі «Продан проти Молдови» Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" (заява N 56849/00) від 29 червня 2004, "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року).
Відповідно до змісту рішення ЄСПЛ від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
У рішенні від 17 травня 2005 року у справі "Чіжов проти України" (заява N 6962/02) ЄСПЛ зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої пунктом 1 статті 6 Конвенції.
У справі "Фуклєв проти України" (рішення від 07 червня 2005 року) ЄСПЛ вказав, що держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.
Сукупний аналіз рішень ЄСПЛ достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення.
Окрім того, у рішеннях у справах "Бурдов проти росії" від 07 травня 2002 року, "Войтенко проти України" від 29 червня 2004 року ЄСПЛ зазначив, що неспроможність державних органів надати заявнику майно, присуджене йому згідно з остаточним рішенням суду становить втручання в право особи на мирне володіння майном, несумісне з гарантіями, закріпленими в пункті 1 статті 1 Першого протоколу.
Конституційний Суд України також неодноразово підкреслював, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (перше речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 225.04.2012 № 11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац п'ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013).
Касаційний господарський суд в складі Верховного Суду у постанові від 28.05.2019 у справі № 905/2458/16 зазначав, що принцип обов'язковості судового рішення та визначений процесуальним законодавством обов'язок суду із здійснення судового контролю за виконанням судового рішення зобов'язує суди, здійснюючи оцінку тих чи інших обставин, враховувати чи сприяє вчинення будь-якої процесуальної дії (в тому числі судом) виконанню остаточного судового рішення чи навпаки - перешкоджає такому виконанню.
У постанові від 18.08.2023 в справі № 924/90/22 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що за наявності сумнівів з приводу правомірності чи неправомірності вчинення виконавцем певних дій, останні підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства, так і їх спрямованості на забезпечення виконання остаточного судового рішення.
Зважаючи на все викладене вище в сукупності, зокрема, наявність перешкод для повного виконання рішення суду у цій справі шляхом зарахування стягнутих державним виконавцем з боржника сум на рахунок стягувача у зв'язку з встановленням державою обмежень в період дії воєнного стану в Україні, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону є передчасним та порушує права стягувача, а тому постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження №56704380 від 07.10.2025 обгрунтовано скасована судом першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладені вище обставини, ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2025 у справі №909/148/18 підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України в частині визнання неправомірними дій державного виконавця щодо неперерахування боргу у виконавчому провадженні №56704380 за банківськими реквізитами, наданими стягувачем, у доларах США, а також зобов'язання державного виконавця вчинити дії з перерахування стягнутих коштів у доларах США на дійсний поточний банківський рахунок стягувача з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні скарги EXIMGROUP LTD.
В частині скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження №56704380 від 07.10.2025 ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2025 у цій справі прийнята з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.
Відтак, апеляційна скарга Івано-Франківського ВДВС підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд ухвали в апеляційному порядку покладається на Івано-Франківський ВДВС та EXIMGROUP LTD пропорційно задоволених вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 271, 275, 277, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 15.01.2026 (вх. № 01-05/3795/25 від 16.01.2026) задоволити частково.
2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2025 у справі №909/148/18 скасувати в частині:
- визнання неправомірними дій державного виконавця - заступника начальника Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шаманського Павла Сергійовича щодо неперерахування боргу у виконавчому провадженні №56704380 за банківськими реквізитами, наданими стягувачем згідно валюти виконання, зазначеній у виконавчому документі - наказі №404 від 14.06.2018, виданому Господарським судом Івано-Франківської області у справі №909/148/18, а саме долар США;
-зобов'язання уповноваженого державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вчинити дії з перерахування стягнутих коштів в розмірі 64763,08 доларів США та судовий збір 26299, 91 грн, в еквіваленті до доларів США за курсом НБУ, на дійсний поточний банківський рахунок стягувача EXIMGROUP LTD (Bulgaria, Burgas 8000, str. Perushtitsa, 61/4. (Болгарія, область Бургас, муніципалітет Бургас, м. Бургас 8000, вул. Перущіца № 61, поверх 4)). State cod (Персональний ІК): 204472018. Beneficiary bank: Bulgarian American Credit Bank S.W.I.F.T.: BGUSBGSF IBAN: НОМЕР_1 .
В цій частині відмовити у задоволенні скарги EXIMGROUP LTD.
3. В решті ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2025 у справі №909/148/18 залишити без змін.
4. Стягнути з EXIMGROUP LTD (Bulgaria, Burgas 8000, str. Perushtitsa, 61/4, (Болгарія, область Бургас, муніципалітет Бургас, м. Бургас 8000, вул. Перущіца № 61, поверх 4) State cod (Персональний ІК): 204472018) на користь Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (76611, м. Івано-Франківськ, вул.Галицька, 45, код ЄДРПОУ 35021710) 1 614, 93 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
5. На виконання постанови Господарському суду Івано-Франіквської області видати накази.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст. 287-288 ГПК України.
7. Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови складено 12.03.2026
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.