Справа № 161/13124/25 Головуючий у 1 інстанції: Сіліч Ю. Л.
Провадження № 22-ц/802/328/26 Доповідач: Шевчук Л. Я.
11 березня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Шевчук Л. Я.,
суддів Бовчалюк З. А., Киці С. І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 03 жовтня 2025 року,
У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Таліон Плюс» звернулося в суд із зазначеним позовом, який обґрунтований тим, що 04 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії № 535046003 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора XZWG. За умовами укладеного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати позичальникові кредит у розмірі 7 000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Свої зобов'язання за кредитним договором ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало та 04 вересня 2024 року перерахувало грошові кошти у розмірі 7 000 грн на банківську карту позичальника ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .
05 листопада 2024 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу № МВ-ТП/7, за умовами якого ТзОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором.
Позивач також зазначав, що відповідачка ОСОБА_1 свої зобов?язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 17 430 грн, з яких 7 000 грн - заборгованість за кредитом, 10 430 грн - заборгованість за процентами.
Покликаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 у свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 17 430 грн та судові витрати по справі.
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 03 жовтня 2025 року у цій справі позов ТзОВ «Таліон Плюс» задоволено.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Таліон Плюс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 17 430 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Таліон Плюс» 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням у справі, відповідач ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТзОВ «Таліон Плюс» відмовити.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просила суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до статті 369 ЦПК України апеляційний суд розглянув цю справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Як передбачено частинами 4, 5 статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою ухвалення апеляційним судом постанови у цій справі є 11 березня 2026 року - дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Задовольняючи позов ТзОВ «Таліон Плюс» про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції дійшов висновку, що позичальник ОСОБА_1 належним чином не виконувала взятих на себе зобов?язань за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку суд стягнув з відповідача в користь позивача.
Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи і зроблені з дотриманням вимог закону.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 10, частиною 3 статті 12, частиною 1 статті 13 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За матеріалами справи судом встановлено, що 04 вересня 2024 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії № 535046003 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора XZWG. За умовами укладеного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати позичальникові кредит у розмірі 7 000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Базова процентна ставка 1,00 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.
Заявку на отримання грошових коштів в кредит ОСОБА_1 подала 04 вересня 2024 року.
Платіжним дорученням на переказ та зарахування грошових коштів на банківську карту отримувача підтверджується перерахування кредитодавцем ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» грошових коштів позичальнику ОСОБА_1 за кредитним договором № 535046003 від 04 вересня 2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 у розмірі 7 000 грн.
ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» повністю виконало свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених кредитним договором.
05 листопада 2024 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу № МВ-ТП/7, за умовами якого ТзОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до реєстру прав вимоги від 05 листопада 2024 року до договору факторингу № МВ-ТП/7 від 05 листопада 2024 року ТзОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 .
Крім того судом встановлено, що позичальник належним чином не виконувала взятих на себе зобов?язань за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість, яка згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості складає 17 430 грн, з яких 7 000 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 10 430 грн - заборгованість за процентами.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини 1 статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За положеннями статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (стаття 639 ЦК України).
Статтями 526, 527 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію (частина 1 статті 3 Закону).
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 ЦК України).
За положеннями статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частинами 1, 2 статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не була повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи у суді першої інстанції з огляду на наступне.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 26 серпня 2025 року постановлено відкрити провадження у справі, розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого статтями 274-279 ЦПК України, без виклику сторін.
Відповідно до частин 11, 12 статті 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Згідно з інформацією з Реєстру Луцької міської територіальної громади про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання від 10 липня 2025 року ОСОБА_1 знята із задекларованого/зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 10).
Встановивши, що зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача невідоме, суд першої інстанції обґрунтовано здійснював виклик відповідачки у судове засідання через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України через автоматизовану систему документообігу суду (а. с. 28).
Посилання відповідача, що в матеріалах справи відсутні докази укладення кредитного договору спростовуються наведеними судом обставинами та дослідженими доказами, яким суд надав відповідну правову оцінку.
Позивачем до позовної заяви було долучено належним чином засвідчені наступні документи: договір кредитної лінії № 535046003 від 04 вересня 2024 року, заявку на отримання грошових коштів в кредит від 04 вересня 2024 року, платіжне доручення на переказ та зарахування коштів на банківську картку отримувача, договір факторингу № МВ-ТП/7 від 05 листопада 2024 року, реєстр прав вимоги від 05 листопада 2024 року, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 100 від 30 грудня 2024 року, розрахунок заборгованості.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги про неподання позивачем доказів перерахування відповідачу коштів первинним кредитором.
За нормами Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно неможливим. Належних і документальних доказів на спростування доводів позивача щодо наявності на договорі електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора відповідачем не надано.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачкою не надано ні суду першої інстанції ні суду апеляційної інстанції належних і допустимих доказів на підтвердження того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на її картковий рахунок.
Таким чином, апеляційний суд вважає доведеною обставину отримання відповідачкою грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним договором та невиконання зобов'язань за кредитним договором, які відповідачка взяла на себе.
Слід зауважити, що розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ТзОВ «Таліон Плюс» належними доказами підтверджено факт отримання відповідачкою кредитних коштів за кредитним договором та наявності відповідної заборгованості за нею.
Презумпція правомірності договорів не спростована, а отже, всі права, набуті сторонами за ними, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають безумовному виконанню, в тому числі примусовому.
Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, надані в користування кредитні кошти кредитору не повернула, нараховані відсотки не сплатила.
Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором сторона відповідача суду не надала.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ТзОВ «Таліон Плюс».
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування чи зміни колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 03 жовтня 2025 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді