Номер провадження 4-с/754/20/26
Справа № 754/652/26
Іменем України
10 березня 2026 року м. Київ
Деснянський районний суд міста Києва
під головуванням судді Бабко В. В.
за участю секретаря судового засідання Денисової К. А.
за участю представника скаржника - адвоката Сердійчука О. Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження: Ірпенський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), інша особа: ОСОБА_2 на дії державного виконавця,
Скаржник ОСОБА_1 звернулись до суду зі скаргою на дії державного виконавця.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 26.01.2026, призначено скаргу до розгляду в судове засідання. Зобов'язано державного виконавця надати в судове засідання виконавче провадження № 28093916.
В обґрунтування заявленої скарги ОСОБА_1 посилається на те, що на підставі рішення Деснянського районного суду міста Києва у справі № 2-1376/06 був виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, за результатами чого державним виконавцем Бучанського ВДВС було відкрито виконавче провадження № 28093916. У рамках зазначеного виконавчого провадження була постановлена постанова від 14.06.2012 про розшук майна боржника, а саме транспортного засобу, що належить на праві власності ОСОБА_1 , марки BMW, модель 520І, державний номер НОМЕР_1 . На сьогодні виконавче провадження закінчене, арешт з транспортного засобу знятий, матеріали виконавчого провадження знищені, однак транспортний засіб досі перебуває в розшук, оскільки державним виконавцем під час постановлення постанови про закінчення ВП не вирішено питання про зняття транспортного засобу з розшуку. У подальшому виконавчий лист № 2-1376/06 було передано на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції м. Києва. 22.10.2021 державним виконавцем була постановлена постанова про відкриття виконавчого провадження № 34904576. Однак 21.03.2018 виконавче провадження № 34904576 було завершене досягненням дитиною повноліття. Заборгованість за сплатою аліментів відсутня. Отже Рішення суду по справі № 2-1376/06 виконано в повному обсязі. Водночас, з огляду на реорганізацію Бучанського ВДВС та визначення Ірпенського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області його правонаступником, ОСОБА_1 22.12.2025 звернувся із письмовою вимогою винести постанову про зняття транспортного засобу з розшуку, однак зазначені дії правонаступником вчинені не були, що унеможливлює власника транспортного засобу здійснити його відчуження, таким чином порушуються права ОСОБА_1 . Ураховуючи зазначено, скаржник просив визнати протиправною бездіяльність Ірпенського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) та зобов'язати ВДВС винести постанову про зняття з розшуку транспортного засобу, що належить на праві власності ОСОБА_1 , марки BMW, модель 520І, державний номер НОМЕР_1 і направити постанову до інформаційних систем Міністерства внутрішніх справ України в порядку. Передбаченому наказом МВС та Міністерства юстиції України № 64/261/5 від 30.01.2018. Скаржник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. До суду надійшла заява від представника скаржника - адвоката Сердійчука О. Л. про розгляд скарги за відсутності скаржника та його представника, відповідно до заяви зазначено, що підтримують скаргу, посилаючись на докази які містяться в матеріалах справи, просять задовольнити скаргу в повному обсязі.
Ірпенський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) в судові засідання свого представника не направляли, про день, час та місце судових засідань повідомлялись належним чином, про що свідчить повідомлення про доставку в системі «Електронний суд». Будь-яких заяв/пояснень/клопотань до суду не направляли.
ОСОБА_2 в судові засідання не з'являлася, причини неявки суду не повідомила.
За таких обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 450 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути скаргу у відсутності сторони скаржника, державного виконавця та стягувача.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стаття 447 ЦПК України регламентує, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Суд установив, що у Бучанському ВДВС перебувало виконавче провадження № 28093916 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1376/06, виданого Деснянським районним судом міста Києва від 05.04.2006, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів.
22.06.2006 державним виконавцем Бучанського ВДВС постановлено постанову про відкриття виконавчого провадження.
22.03.2012 державним виконавцем Бучанського ВДВС постановлено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
14.06.2012 державним виконавцем Бучанського ВДВС постановлено постанову про розшук майна боржника.
15.10.2012 державним виконавцем Бучанського ВДВС, керуючись п.10 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція від 21.04.1999 ЗУ № 606-ХІV), постановлено постанову про закінчення виконавчого провадження № 28093916, оскільки згідно довідки з місця роботи боржник працює на посаді ТОВ «Транс Групп», що знаходиться та територіально відноситься до ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві. Заборгованість по аліментам станом на 01.10.2012 становила 7413,39грн.
26.10.2012 державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві постановлено постанову про відкриття виконавчого провадження № 34904576.
21.02.2018 державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві постановлено постанову про закінчення виконавчого провадження № 34904576 у зв'язку з досягненням дитиною повноліття та відсутністю заборгованості по сплаті аліментів.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно із ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, що регулює виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Стаття 2 Закону України «Про виконавче провадження» регламентує, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно із положення статті 50 частин 2, 3 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент накладення арешту на майно), у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред'явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Приписами ч. 2 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що про зняття арешту з майна (коштів), а також про всі інші вжиті виконавцем заходи, у тому числі і про скасування розшуку майна боржника, виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту/розшук на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Згідно із п 3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту, розшуку тощо).
Згідно із положень ч. 3 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.
З матеріалів справи вбачається, що 22.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до Ірпенського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) з письмовою вимогою вирішити питання про зняття транспортного засобу з розшуку у зв'язку із закінченням виконавчого провадження та його знищення за спливом строків зберігання. Однак, на свою заяву отримав відмову з роз'ясненням звернутися до Святошинського ВДВС у м. Києві КМУ МЮУ.
Отже, на сьогодні майно ОСОБА_1 , а саме транспортний засіб марки BMW, модель 520І, державний номер НОМЕР_1 перебуває в розшуку на підставі постанови державного виконавця Бучанського ВДВС від 14.06.2012, ВП № 28093916, що порушує право особи на розпорядження своїм власним майно у визначений законом спосіб.
Стаття 41 Конституції України, регламентує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Суд звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду у постанові від 27.03.2020 по справі № 817/928/17, відповідно до якого як закінчення виконавчого провадження так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.
Отже, у суду відсутні підстави вважати про наявність станом на дату постановлення постанови від 15.10.2012 про закінчення виконавчого провадження підстав для продовження розшуку майна боржника.
Конституційний Суд України в пп. 3.6 п. 3 Рішення від 01.12.2004 № 18-рп/2004 (у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначив, що системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» має один і той же зміст.
В означеній справі Конституційний Суд України вирішив, що поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.
Право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками (Постанова ВП ВС від 06.04.2021, справа № 910/10011/19).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін ( "Горнсбі проти Греції" (Hornsby V. Greece), від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-11). Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці без неналежних затримок (у справі "Фуклев проти України", заява N 71186/01). На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці ( "Чіжов проти України" п. 40).
Отже враховуючи, що відповідно до Наказу № 687/5 від 20.02.2023 Міністерства юстиції України «Про відділ державної виконавчої служби у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)» відбулась реорганізації Бучанського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Києва) шляхом приєднання до Ірпенського ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва).
Таким чином Ірпенський ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) є правонаступником відповідного реорганізованого відділу державної виконавчої служби, а саме Бучанського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва).
Правонаступництво - це перехід прав та обов'язків від одного суб'єкта (правопопередника) до іншого (правонаступника) у зв'язку з певними юридичними фактами. Воно забезпечує безперервність правових відносин, замінюючи особу у матеріальних (спадщина, реорганізація) або процесуальних (заміна сторони в суді) правовідносинах. Це означає, що новий суб'єкт стає відповідальним за зобов'язаннями попереднього.
Враховуючи, що суб'єктом застосування заходу примусового виконання у вигляді розшуку транспортного засобу був Бучанський ВДВС, який відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із закінченням виконавчого провадження зобов'язаний був вчинити дії щодо скасування всіх вжитих виконавцем заходів щодо виконання рішення суду, в тому числі і зняття майна з розшуку.
Таким чином, саме Ірпенський ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва), оскільки є правонаступником Бучанського ВДВС, зобов'язаний виконувати всі дії передбачені приписами Законом України «Про виконавче провадження», у тому числі щодо виконавчих проваджень, постанов та заходів примусового виконання, застосованих Бучанським ВДВС до моменту реорганізації.
Суд бере до уваги, що ОСОБА_1 був стороною виконавчого провадження, а тому має право звернутись із скаргою на дії, бездіяльність або рішення виконавця в рамках виконавчого провадження. Під час здійснення виконавчого провадження № 28093916 майно ОСОБА_1 перебувало в розшуку, який не був скасований після закінчення виконавчого провадження. Факт обтяження власності особи є втручанням у вільне володіння майном, яке захищено Конституцією України та Протоколом №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, і може бути здійснено лише на підставі Закону.
Відсутність відкритого виконавчого провадження та знищення матеріалів виконавчого провадження за терміном зберігання свідчить про відсутність правових підстав для продовження дії розшуку майна боржника, а тому на думку суду, є підставою для задоволення скарги.
Аналізуючи викладене вище, суд дійшов висновку про те, що дії начальника Ірпенського ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», Конституції України та Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що дає підставу для задоволення скарги повністю.
Відповідно до статей 452 ЦПК України, слід стягнути з Ірпенського ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20грн.
Керуючись Конституцією України, Протоколом №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про виконавче провадження», статтями 247, 258-260, 447-453 ЦПК України, суд,
Скаргу ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження: Ірпенський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), інша особа: ОСОБА_2 на дії державного виконавця - задовольнити.
Визнати дії начальника Ірпенського відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) щодо відмови скасування постанови про розшук майна боржника, постановлену Бучанським відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) від 14.06.2012, в рамках виконавчого провадження № 28093916 - неправомірними.
Зобов'язати Ірпенський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) усунути порушення, шляхом зняття з розшуку транспортного засобу, марки BMW, модель 520І, державний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , оголошеного Постановою про розшук майна боржника, Бучанським відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) від 14.06.2012, в рамках виконавчого провадження № 28093916 з направленням до інформаційних систем Міністерства внутрішніх справ України в порядку, передбаченому Наказом МВС та Міністерством юстиції України № 64/261/5 від 30.01.2018.
Стягнути з Ірпенського відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20грн.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 10.03.2026, відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України.
Суддя В. В. Бабко