Справа № 554/140/26 Номер провадження 11-сс/814/295/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
03 березня 2026 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Полтава від 06 лютого 2026 року,
Цією ухвалою залишено без розгляду скаргу ОСОБА_6 на постанову дізнавача СД Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025175420000564 від 16.12.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.271 КК України.
Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час слухання, у судове засідання не з'явився, що позбавило можливості слідчого суддю у відповідності до положень ч.3 ст.306 КПК України здійснити розгляд скарги за відсутності скаржника.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 просить ухвалу скасувати, а матеріали провадження направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Вказує, що про розгляд провадження за його відсутності не заперечував, надіславши до початку розгляду скарги відповідну заяву. У свою чергу, слідчим суддею прийнято рішення, не передбачене нормами КПК України.
Прокурор та ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час розгляду в судове засідання не з'явились. Просили розгляд провадження розглянути за їхньої відсутності.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Приписами ч.1 ст.412 цього Кодексу встановлено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення і забезпечити права і законні інтереси учасників провадження.
Відповідно до ст.55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентовано Главою 26 КПК України.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування визначений положеннями ст.306 КПК України.
Відповідно до частини першої вказаної статті скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст.318-380 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Отже, розгляд скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі скаржника.
Однак, з матеріалів провадження вбачається, що 22 січня 2026 року ОСОБА_6 звернувся до Шевченківського районного суду м.Полтава зі скаргою на постанову дізнавача СД Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025175420000564 від 16.12.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.271 КК України.
При цьому скаржник, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час слухання, не бажав брати безпосередню участь у судовому засіданні та просив розглянути подану скаргу за його відсутності, про що свідчить наявне в матеріалах провадження клопотання від 06 лютого 2026 року.
Проте, слідчий суддя, мотивуючи неможливістю розгляду скарги за відсутності ОСОБА_6 , неявка якого у судові засідання свідчить про втрату інтересу до її розгляду, безпідставно прийняв рішення про залишення скарги без розгляду.
Відповідно до приписів ч.2 ст.307 КПК України за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може постановити ухвалу про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
В жодній із вказаних норм не передбачено повноважень слідчого судді щодо прийняття процесуального рішення про залишення скарги без розгляду. Тому, ухвалюючи рішення, яким скаргу ОСОБА_6 залишено без розгляду, суд допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що є підставою для скасування судового рішення.
Оскільки слідчим суддею не ухвалювалось рішення по суті за скаргою ОСОБА_6 , апеляційний суд позбавлений можливості у відповідності до вимог п.2 ч.3 ст.407 КПК України постановити нову ухвалу, а тому скарга підлягає поверненню до суду першої інстанції для розгляду слідчим суддею.
Отже, апеляційну скаргу ОСОБА_6 необхідно задовольнити.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Полтава від 06 лютого 2026 року скасувати, а скаргу направити на новий розгляд слідчим суддею.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4