П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/9234/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бітов А.І., суддів: Ступакової І.Г., Лук'янчук О.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.
На зазначене рішення в/ч НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року апеляційну скаргу в/ч НОМЕР_1 залишено без руху.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року апеляційну скаргу в/ч НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року повернуто апелянту.
14 листопада 2025 року на рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року ГУ ДПС в Одеській області повторно подано апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду зазначена апеляційна скарга була залишена без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст.ст. 295, 296 КАС України, а саме: при зверненні до суду з апеляційною скаргою апелянтом не сплачений належним чином судовий збір, пропущено строк на апеляційне оскарження, та надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали.
До П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання в/ч НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Розглянувши вищезазначене клопотання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Як зазначено у п.6 ч.5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
Відповідно ч.2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №140/465/19, від 09 вересня 2020 року у справі №320/952/19, від 23 вересня 2020 року у справі №200/1923/19-а.
Та обставина, що вперше в/ч НОМЕР_1 звернулося з апеляційною скаргою у строк, встановлений ст. 295 КАС України, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
З огляду на вказані обставини, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно довідки про доставку електронного листа, 26 листопада 2025 року в/ч НОМЕР_1 отримано копію ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху.
У встановлений термін вказані в ухвалі недоліки не усунуті.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами КАС України, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись п.4 ч. 1 ст. 299, ст.ст. 325, 329 КАС України, суд -
Відмовити військовій частині НОМЕР_1 в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 09 березня 2026 року.
Суддя-доповідач А.І. Бітов
Судді О.В. Лук'янчук І.Г. Ступакова