4 березня 2026 року
м. Київ
справа № 990/361/25
провадження № 11-38заі26
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Губської О. А.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гімона М. М., Ємця А. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Мартєва С. Ю., Мартинюк Н. М., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2026 року у справі № 990/361/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, стягнення коштів,
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 січня 2026 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 грудня 2025 року у справі № 990/361/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, стягнення коштів.
До Великої Палати Верховного Суду надійшла заява від ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі про відкриття провадження, в якій заявник просить виправити допущену в пункті 1 резолютивної частини ухвали Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2026 року описку, зазначивши: «Відкрити провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 грудня 2025 року у справі № 990/361/25 в частині позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді судді».
Скаржник зазначає, що вказана описка не дозволяє йому отримати рішення суду з відміткою про набрання законної сили в неоскаржуваній частині та відповідно має істотний характер, що впливає на можливість реалізації судового рішення, яке набуло законної сили, тому така описка підлягає виправленню.
Положеннями частини першої статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Тобто правила цієї норми передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать, у тому числі, написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення.
Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки чи арифметичної помилки, описка має відповідати таким критеріям: 1) вона повинна бути технічною, тобто спричиненою випадково під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстового редактора тощо); 2) таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; 3) помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 30 листопада 2023 року (справа № 990/222/23), опискою слід вважати явну неточність або незрозуміле формулювання в судовому рішенні. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд усуває неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність, не змінюючи при цьому власне змісту судового рішення.
Перевіривши доводи заяви про виправлення описки, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Як убачається зі змісту ухвали про відкриття апеляційного провадження, у її описовій частині прямо зазначено, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про поновлення на посаді, а відтак саме в цих межах і відкрито апеляційне провадження. Водночас резолютивна частина ухвали сформульована узагальнено - шляхом відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на відповідне рішення суду у справі, без окремої конкретизації меж оскарження, що саме по собі не свідчить про наявність технічної описки чи іншої помилки, яка підлягає виправленню в порядку статті 253 КАС України.
Щодо доводів скаржника про те, що допущена в ухвалі описка перешкоджає отриманню рішення суду з відміткою про набрання законної сили в неоскарженій частині та унеможливлює його реалізацію, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.
Судове рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені КАС України, після закінчення апеляційного перегляду справи або після спливу строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не подано; водночас закон не передбачає можливості вибіркового набрання законної сили щодо окремої частини рішення. Відтак саме по собі оскарження рішення в певній частині не змінює загального порядку набрання ним законної сили, у зв'язку із чим наведені доводи скаржника є безпідставними.
Оскільки правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 немає, у внесенні виправлень в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2026 року слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про виправлення описки в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2026 року.
Надіслати копії цієї ухвали учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. А. Губська
Судді:О. О. Банасько О. Л. Булейко І. А. Воробйова М. М. Гімон А. А. Ємець Л. Ю. Кишакевич В. В. Король С. Ю. Мартєв Н. М. Мартинюк К. М. Пільков С. О. Погрібний Н. С. Стефанів Т. Г. Стрелець І. В. Ткач О. С. Ткачук В. Ю. Уркевич