Справа № 139/83/26
Провадження № 2/139/76/26
іменем України
09 березня 2026 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.,
з участю секретаря судових засідань Хонькович Л.І.,
розглянувши в селищі Муровані Курилівці у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,
01 серпня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 8137714 про надання коштів у кредит. Відповідно до умов договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 5000 гривень строком на 360 днів (з 01.08.2025 до 26.07.2026), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95%, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 862 гривні 50 копійок). Договір підписано електронним цифровим позичальника, відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора. Кредитодавець виконав свої зобов'язання, зокрема передав відповідачу грошові кошти. Відповідач належним чином зобов'язання щодо повернення боргу, процентів та комісії не виконала.
16 вересня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Товариством з обмежено відповідальністю « ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено Договір факторингу № 16/09/25, відповідно до умов якого а ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло права вимоги до боржників, зокрема, і до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 8137714 від 01.08.2025.
Від позивача 12 лютого 2026 року через підсистему "Електронний суд" надійшов цей позов до Мурованокуриловецького районного суду. Предметом позову є стягнення заборгованості за Кредитним договором № 8137714 від 01 серпня 2025 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 , в сумі 20185 гривень.
16 лютого 2026 року на підставі ч. 6 ст. 187 ЦПК України отримано інформацію, що відповідач 08 квітня 2025 року знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 власником житла. Відповідно до відповіді № 2346308 від 16.02.2026, у Єдиному державному демографічному реєстрі відсутня інформація про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 .
Ухвалою судді від 16 лютого 2026 року (а.с. 12) позовну заяву прийнято до розгляду Мурованокуриловецького районного суду на підставі ч. 9 ст. 28 ЦПК України, відкрито провадження у справі та ухвалено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 08-му годину 09 березня 2026 року.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Позивач в п. 2 позовних вимог (а.с. 3) та представник позивача - адвокат Ткаченко Ю.О. в окремому клопотанні (а.с. 19) просили здійснювати розгляд позовної заяви за відсутності позивача та його представника.
Судова повістка-повідомлення з ухвалою про відкриття провадження у справі відправлена ОСОБА_1 17 лютого 2026 року на адресу останнього відомого зареєстрованого місця її проживання, однак поштове відправлення з відміткою від 21 лютого 2026 року повернулося до суду без вручення, оскільки одержувач відсутній за вказаною адресою (а.с. 22-23). Також копії вказаних вище документів доставлено відповідачу 17 лютого 2026 року (а.с. 17) на її електронну пошту, вказану в позовній заяві, та в месенджер «Viber» (а.с. 18) мобільного телефону, зазначеного в позові. оголошення про виклик відповідача до суду розміщено на офіційному сайті (а.с. 15). В силу положень ст. 128 ЦПК України відповідач вважається такою, що повідомлена належним чином про час і місце розгляду справи.
За приписами ч. 1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими ЦПК України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 ЦПК України.
Тому, з урахуванням положень ч. 3 ст. 211, ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд ухвалив про розгляд справи без участі сторін.
Розглянувши справу, суд прийшов до висновку, що позовна вимога підлягає до задоволення частково, виходячи з такого:
За правилами статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Судом установлено:
01 серпня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 8137714 про надання коштів у кредит, відповідно до умов якого, Кредитодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту відповідно до умов цього Договору (п. 2.1.); сума кредиту 5000 гривень (п.п. 2.2.1.); строк кредиту 360 днів (п.п. 2.2.2.); тип кредиту - невідновлювальна кредитна лінія (п.п. 2.2.7.); комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого Кредиту (862 гривні 50 копійок) (п.п. 2.2.8.); орієнтовна реальна річна процентна ставка 3194,73% (п. 2.3.); за користування Кредитом Позичальник сплачує Кредитодавцю Проценти, які нараховуються на суму Кредиту (його залишок) виходячи із строку фактичного користування Кредитом (його залишком), за кожен день (календарну дату) користування Кредитом, починаючи з першого дня користування Кредитом (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення Заборгованості за Договором та підлягають сплаті періодично кожні 30 календарних днів з дати надання Кредиту (п. 6.1.); у разі прострочення Позичальником сплати Першого обов'язкового платежу/Мінімального обов'язкового платежу (що включають в себе нараховану Комісію за надання кредиту та/або проценти за користування кредитом та/або сплати суми Кредиту) на шістдесят другий календарний день, Кредитодавець має право вимагати повне погашення кредиту, навіть якщо термін його виплати ще не настав; у такому разі Позичальник зобов'язаний здійснити дострокове повне погашення Заборгованості (п. 6.13.); за порушення Кредитодавцем строків надання Позичальнику Кредиту, визначених Договором, Позичальник має право стягнути з Кредитодавця неустойку у вигляді пені за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але небільше ніж 15 відсотків від суми простроченого платежу (п. 9.5.); укладаючи Договір, Позичальник засвідчує, що ознайомився на Сайті Кредитодавця https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацієющодо Кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживчекредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України (п. 10.1.).
Договір кредитної лінії № 8137714 від 01 серпня 2025 року підписано електронним підписом Позичальника ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора 273103, про що свідчить п. 11 Договору, який містить, в тому числі, прізвище, ім'я та по батькові ОСОБА_1 її РНОКПП, адресу місця проживання, реквізити паспорта, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер мобільного телефону, номер електронного платіжного засобу.
Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
У п.п. 5, 6 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
Частина 2 ст. 1056-1 ЦК України визначає, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, в установлений строк і відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Щодо виконання ОСОБА_1 зобов'язання за Кредитним договором № 8137714 від 01 серпня 2025 року:
Так, як зазначено вище та слідує з умов цього Договору, сума кредиту 5000 гривень, строк кредитування 360 днів (дата надання кредиту 01.08.2025, дата повернення кредиту 26.07.2026), ОРРПС 3194,73%; орієнтовна загальна вартість кредиту - 22962 гривень 50 копійок.
При цьому, факт отримання ОСОБА_1 кредиту в сумі 5000 гривень підтверджується копією довідки ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» № КД-000019638 від 30 грудня 2025 року; копією платіжної інструкції від 01.08.2025 (в сумі 5000 гривень; отримувач ОСОБА_1 ; платіжний інструмент НОМЕР_1 ) та інформацією АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» № 20.1.0.0.0/7-260223/86816-БТ від 24 лютого 2026 року (а.с. 25) та випискою по рахунку (а.с. 26).
Із розрахунку заборгованості, який сформований і підписаний первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» слідує, що ОСОБА_1 не виконала свого зобов'язання з повернення кредиту, відсотків за користування ним та комісії своєчасно.
Відповідач відзиву на позов чи будь-яких пояснень, доказів на спростування заяви позивача про існування заборгованості за Кредитним договором, який є предметом цього позову, суду не подала.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).
Процесуальні обов'язки відповідача полягають, зокрема, у здійсненні ним активних процесуальних дій, наданні доводів та доказів, що стосуються існування цивільних прав позивача як кредитора у зобов'язанні. Така правова позиція міститься у п. 6.8. постанови ВП ВС від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19.
Щодо права ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заявляти вимогу до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 8137714 від 01.08.2025:
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов'язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
16 вересня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" укладено Договір факторингу № 16/09/25, відповідно до умов якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права грошової вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується прийняти такі Права вимоги та передати гроші кошти в розпорядження Клієнта (ціна придбання) за плату, у передбачений цим Договором спосіб.
Відповідно до підпункту 2.1.3. перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимоги, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до Реєстру прав вимог № 23/12/25-01 від 23 грудня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" набуло права грошової вимоги, в тому числі, і за Кредитним договором № 8137714 від 01.08.2025, боржником за яким є ОСОБА_1 , в сумі 20185 гривень, з яких: 5000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, а 4322 гривні - сума заборгованості за відсотками, 862 гривні 50 копійок - сума заборгованості за комісією, 10000 - сума заборгованості за пенею/неустойкою.
Щодо наявності підстав для задоволення заявленого розміру вимог, суд враховує таке:
Позивач заявив вимогу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 8137714 від 01.08.2025 в сумі 20185 гривень, з яких: 5000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, а 4322 гривні - сума заборгованості за відсотками, 862 гривні 50 копійок - сума заборгованості за комісією, 10000 - сума заборгованості за пенею/неустойкою. Таку позовну вимогу позивач обґрунтовує, зокрема, розрахунком суми заборгованості за Кредитним договором № 8137714 від 01.08.2025, який сформований і підписаний первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», з якого, зокрема, можна зробити висновок, що сам позивач ніяких нарахувань не вчиняв, а первісний кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ " нараховувало відсотки за користування кредитом ОСОБА_1 .
Пунктом 6.1. Кредитного договору № 8137714 від 01.08.2025 визначено, що за користування Кредитом Позичальник сплачує Кредитодавцю проценти, які нараховуються на суму Кредиту (його залишок) виходячи із строку фактичного користування Кредитом (його залишком), за кожен день (календарну дату) користування Кредитом, починаючи з першого дня користування Кредитом (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення Заборгованості за Договором та підлягають сплаті періодично кожні 30 календарних днів з дати надання Кредиту.
В той же час, комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого Кредиту (862 гривні 50 копійок) (п.п. 2.2.8.).
Відповідно до п. 10.1. вказаного вище договору, укладаючи його Позичальник засвідчує, що ознайомився на Сайті Кредитодавця https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацієющодо Кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживчекредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовимиактами Національного банку України.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" щодо стягнення із ОСОБА_1 суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 5000 гривень, заборгованості за процентами в розмірі 4322 гривень, заборгованості за комісією в розмірі 862 гривні 50 копійок підлягають до повного задоволення.
Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за пенею/неустойкою в розмірі 10000 гривень, суд зазначає наступне:
24 грудня 2023 року вступив в силу Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким було внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та скасовано положення про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов'язань за договорами про споживчий кредит, укладеними пізніше 30-го дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Разом із тим, виник конфлікт між нормами пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», за змістом якого через 30 днів після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дозволяється встановлення договірної відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит, і пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (зі змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, 26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025 від 15.04.2025, № 487/2025 від 14.07.2025, № 793/2025 від 20.10.2025, № 40/26 від 12.01.2026) в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє до 04 травня 2026 року.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.
Таким чином, усі закони України, які є актами цивільного законодавства, повинні відповідати ЦК України.
У Рішенні Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012 вказано: «Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».
Таким чином, ЦК України має вищу юридичну силу, тому до цих правовідносин підлягає застосуванню положення пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, а тому відповідач звільняється від обов'язку сплати на користь позивача неустойки за прострочення виконання зобов'язання.
Отже, враховуючи вищенаведені норми законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача неустойки за прострочення виконання зобов?язання за Договором Кредитної лінії (Надійний) № 8137714 від 01.08.2025 року в сумі 10 тисяч гривень.
За таких обставин, суд вбачає підстави для судового захисту прав позивача та стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" кредитної заборгованості в сумі 10185 гривень.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, в тому числі, питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог, а п. 3 ч. 2 цієї норми, - що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач заявив до суду позовну вимогу з ціною позову 20185 гривень, сплативши 2662 гривні 40 копійок судового збору (а.с. 5). Суд у цьому судовому рішенні прийшов до висновку про задоволення позову в розмірі 10185 гривень, що складає 50,45% від заявленої вимоги. Тому і компенсація судових витрат, зокрема, у вигляді сплаченого при зверненні до суду судового збору підлягає у розмірі 50,45% або 1343 гривні 18 копійок.
Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З матеріалів справи вбачається, що позивач користувався правовою допомогою, в підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 гривень позивачем до суду надано наступні докази (копії документів долучено в електронному вигляді): договір № 22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22 серпня 2025 року, Витяг з Акту № 5-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року (Додаток №2 до Договору № 22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22 серпня 2025 року), Акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги (Додаток № 1 до Договору № 22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року), платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 579938009 від 16 січня 2026 року, ордер на надання правничої допомоги від 03 вересня 2025 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, підстава рішення Ради адвокатів Полтавської області від 03 квітня 2018 року № 6, довіреність в порядку передоручення від 18 вересня 2025 року.
Суд вважає подані позивачем докази понесених витрат на професійну правничу допомогу переконливими і достатніми для вирішення питання про їх відшкодування.
З урахуванням рішення суду про часткове задоволення позову, положень п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на оплату правової допомоги в розмірі 2270 гривень 25 копійок, що становить 50,45% від реально понесених позивачем таких витрат.
Керуючись: ст.ст. 42 і 61 Конституції України, Кредитним договором № 8137714 від 01.08.2025 , ст.ст. 6, 11, 509, 512, 514, 516, 526, 527, 530, 536, 610-612, 626-629, 638, 639, 641, 644, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280, 282, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за Договором Кредитної лінії (Надійний) № 8137714 від 01.08.2025 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 у розмірі 10185 гривень, а також судові витрати у вигляді сплаченого при зверненні до суду судового збору в сумі 1343 гривні 18 копійок та у вигляді витрат на правову допомогу в сумі 2270 гривень 25 копійок, а всього 13798 (тринадцять тисяч сімсот дев'яносто вісім) гривень 43 копійки.
В частині стягнення пені/неустойки відмовити.
Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», юридична адреса: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, код ЄДРПОУ 44280974, банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ОТП БАНК».
Відповідач: ОСОБА_1 , остання відомазареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя: _________________