Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позову без розгляду
05 березня 2026 року Справа №200/9922/25
приміщення суду за адресою: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Незалежності, 1.
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши в порядку письмового провадження питання про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ (вул. Велика Перспективна, 1, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25015, код ЄДРПОУ 08571423) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення коштів, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів, у якому позивач просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (на рахунок Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/рахунок: UA128201720313261009201000675, ЄДРПОУ 08571423) вартість його утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 42 058,65 (сорок дві тисячі п'ятдесят вісім грн. 65 коп.) та судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Ухвалою суду від 24.12.2025 відкрито провадження по адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
До суду від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду, за змістом якого просить постановити ухвалу про залишення позовної заяви Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів без руху. Вказав, що позивачем пропущений місячний строк звернення до суду.
Ухвалою суду від 20.02.2026 позовну заяву Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали, впродовж якого позивач має надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності його пропуску.
Від Донецького державного університету внутрішніх справ надійшли пояснення, в яких зазначено, що відповідачу 24.11.2025 за вих. № 1095-2025 ДонДУВС направлено повідомлення про зобов'язання відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення витрати, пов'язанні з її утриманням у навчальному закладі в сумі 42 058,65 грн. Зазначене повідомлення було передано у відділення АТ «Укрпошта» 27.11.2025, про що свідчить поштовий штемпель на конверті, який містив лист за вих. № 1095-2025. Зі змісту положень Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261, право у позивача для звернення до суду із позовною заявою про відшкодування витрат на утримання курсанта у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання виникає після завершення 30-денного строку, який починає обраховуватися з моменту отримання відповідачем повідомлення про надання можливості в добровільному порядку сплатити заборгованість, або укласти договір на розстрочення суми боргу. Зважаючи на те, що повідомлення про необхідність відшкодування ОСОБА_1 витрат на утримання її у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання було направлено через відділення АТ «Укрпошта» 27.11.2025, а дата повернення цього конверту позивачеві, 30 листопада, то кінцевий строк для подання позовної заяви про стягнення вказаних витрат в судовому порядку спливає не раніше 27.01.2026 (двомісячний строк, що включає в себе 1 місяць для добровільного погашення боргу та 1 місяць строку в межах позовної давності для позивача щодо права на звернення до суду). Вважає, що позовна заява про стягнення витрат пов'язаних із утриманням у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання подана університетом 16.12.2025 тобто в межах строків позовної давності.
Розглянувши питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З позову вбачається, що наказом ректора Донецького державного університету внутрішніх справ від 22.04.2022 № 178 о/с курсанта ОСОБА_1 було відраховано з університету та звільнено зі служби в Національній поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 України за власним бажанням.
Суд зауважує, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України. Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №804/285/16 і неодноразово викладалася у постановах Верховного Суду від 30.09.2019 у справі №340/685/19, від 10.10.2019 у справі № 140/721/19, від 24.12.2019 у справі №824/284/19-а, від 29.04.2020 у справі №560/1942/19, від 18.06.2020 у справі №140/2024/19 та від 01.07.2020 у справі №400/1758/19, від 13.08.2020 у справі №1.380.2019.001192, від 19.11.2020 у справі №400/2654/19, від 20.11.2020 у справі №160/11957/19, від 21.01.2021 у справі №520/1559/2020 та від 28.01.2021 у справі №520/6265/2020, від 28.04.2022 у справі №420/9196/20, від 01.02.2024 у справі № 280/3770/22.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зауважує, що строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби, у даному випадку, необхідно обчислювати з наступного дня після спливу визначеного позивачем строку для добровільного відшкодування відповідачем.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі Порядок №261).
Відповідно до пункту 5 Порядку №261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.
Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.
У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.
Згідно з пунктом 8 Порядку №261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
З викладених положень пункту 8 Порядку №261 слідує, що право на звернення до суду за відшкодуванням витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі, виникає у позивача лише у випадку відмови такої особи добровільно відшкодувати витрати.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 23.08.2021 у справі №520/11540/19 та від 30.08.2022 у справі №480/8200/20.
Отже, Порядком №261 встановлено обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору, з дотриманням якого пов'язано право відшкодування витрат в судовому порядку.
Так, відповідно до Порядку №261 позивач має вручити відповідачу повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, задля того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання, і лише у разі відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати, може звернутися до суду з відповідним позовом.
Тобто, саме із відмовою відповідача у добровільному порядку відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі, законодавцем пов'язано можливість звернення навчального закладу із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку з наступного дня після спливу визначеного у повідомленні строку.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що виникнення у позивача права на звернення до суду з позовом про відшкодування витрат безпосередньо пов'язано з відмовою особи добровільно відшкодувати витрати протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення, врученого у визначений Порядком №261 спосіб.
Водночас, представник позивача зазначає, що відповідачу 24.11.2025 за вих. № 1095-2025 ДонДУВС направлено повідомлення про зобов'язання відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення витрати, пов'язанні з її утриманням у навчальному закладі в сумі 42 058,65 грн. Зазначене повідомлення було передано у відділення АТ «Укрпошта» 27.11.2025, про що свідчить поштовий штемпель на конверті, який містив лист за вих. № 1095-2025.
Відтак, представник позивача вважає, що оскільки повідомлення про необхідність відшкодування ОСОБА_1 витрат на утримання її у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання було направлено через відділення АТ «Укрпошта» 27.11.2025, а дата повернення цього конверту позивачеві, 30 листопада, то кінцевий строк для подання позовної заяви про стягнення вказаних витрат в судовому порядку спливає не раніше 27.01.2026 (двомісячний строк, що включає в себе 1 місяць для добровільного погашення боргу та 1 місяць строку в межах позовної давності для позивача щодо права на звернення до суду).
Разом із цим, судом встановлено, що 04.08.2023 Донецький державний університет внутрішніх справ звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання у навчальному закладі у порядку цивільного судочинства до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська.
Так, ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.09.2023 у справі № 205/8055/23 передано матеріали позовної заяви Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Національної поліції в Донецькій області, про стягнення заборгованості за утримання у навчальному закладі на розгляд за підсудністю до Шполянського районного суду Черкаської області.
Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 26.06.2024 у справі № 710/797/24 провадження у справі за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Національної поліції в Донецькій області про стягнення вартості утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ в сумі 42058,65 грн. закрито. В ухвалі, що набула законної сили 12.07.2024, вказано, що даний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Отже, Університет вперше реалізував своє право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства з метою захисту законних прав та інтересів 04.08.2023.
Тому, суд дійшов висновку, що про порушення свого права, а саме про відсутність добровільного відшкодувати витрат на утримання відповідачем, позивач був обізнаний ще у серпні 2023 року.
Однак позов до Донецького окружного адміністративного суду було подано позивачем, через підсистему ЄСІТС “Електронний суд» лише 16.12.2025, тобто з пропуском строку, який передбачено приписами ч.5 ст.122 КАС України.
Вищенаведені обставини, слугували підставою для висновку про порушення позивачем строку звернення до суду (справа №200/9922/25).
Щодо направлення 24.11.2025 відповідачу повідомлення за вих. № 1095-2025 ДонДУВС про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язанні з її утриманням у навчальному закладі.
Надсилання поштових відправлень у м. Маріуполь не здійснюється, що є загальновідомим фактом, який не потребує додаткового доказування, та про який відомо позивачу (поза розумним сумнівом).
Отже, дії позивача щодо надсилання повідомлення про необхідність відшкодування вартості навчання та повернення таких повідомлень із зазначенням причини "тимчасово окупована територія", не можуть розцінюватися судом як добросовісні при вирішенні питання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Крім того, як вбачається з ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.09.2023 у справі №205/8055/23 22.08.2023, згідно з до відповіддю Міністерства соціальної політики України відповідач ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та з 06.04.2022 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Суд наголошує, що у спірних правовідносинах, повторне направлення на тимчасово окуповану територію ОСОБА_1 повідомлення № 1095-2025 від 24.11.2025 про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з її утриманням у Донецькому державному університеті внутрішніх справ у повному розмірі за весь період фактичного навчання - не змінює моменту початку перебігу строку звернення до суду.
Одночасно суд зауважує, що повторне направлення вимоги після направлення повідомлення вперше про необхідність сплати коштів не поновлює строк добровільного виконання (відшкодування відповідачем витрат), є штучним створенням позивачем підстави для нового обрахунку місячного строку звернення до суду. Така правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 11 квітня 2024 року у справі № 420/20386/23 (адміністративне провадження № К/990/39243/23), правовідносини у якій є подібною до спірних у адміністративній справі 200/9922/25.
Тобто, позивачу як учаснику цивільної справи №205/8055/23, що розглядалася Ленінським районного суду м. Дніпропетровська стало відомо щонайменше з ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.09.2023, що відповідач ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та з 06.04.2022 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Одночасно суд зауважує, що ухвала Шполянського районного суду Черкаської області від 26.06.2024 у справі № 710/797/24 провадження у справі за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , про стягнення вартості утримання в сумі 42058,65 грн. про закриття провадження, якою вказано, що даний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства набула законної сили, набула 12.07.2024 .
Однак даний позов до адміністративного суду було подано 16.12.2025, отже, позов подано із суттєвим пропущенням місячного строку звернення до суду.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа Мельник проти України) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Зі змісту наданих позивачем пояснень, останній вважає, що не порушив строк звернення до суду з цим позовом. Проте такі доводи пояснень позивача спростовані судом вище.
Клопотання про поновлення строку позивачем не надавалось.
Відповідно до ч. 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
За вимогами п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Оскільки позивачем не усунено недоліки позовної заяви у строк, встановлений ухвалою суду, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для залишення позову без розгляду.
Суд звертає увагу позивача, що згідно з частиною 4 статті 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 171, 240, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Донецького державного університету внутрішніх справ (вул. Велика Перспективна, 1, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25015, код ЄДРПОУ 08571423) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення коштів - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов