04 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 922/296/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпексінвест"
на постанови Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2025 (головуюча - Істоміна О. А., судді: Мартюхіна Н. О., Медуниця О. Є.), рішення Господарського суду Харківської області від 16.05.2025 і додаткове рішення цього ж суду від 29.05.2025 (суддя Шатерніков М. І.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпексінвест"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд"
про внесення змін до договору оренди.
Узагальнений зміст позовних вимог і підстав позову
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпексінвест" (далі - Позивач, ТОВ "Імпексінвест") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" (далі - Відповідач, АТ "Укрзалізниця"), в якому просило:
- внести зміни до укладеного між сторонами Договору оренди нерухомого майна № БМЕС-01/38ВУМ від 01.04.2020, а саме: скоротити площу орендованих приміщень до 321,06 кв.м., виключивши з орендованої площі частини критого механізованого складу № 9 нежитлової будівлі літ. "Н/1-1" - складські та підсобні приміщення №№ 6, 7, що розташовані в м. Харкові, вул. Плеханівська, 114, літ. Н/1-1 загальною площею 258,60 кв.м., а також встановити нові умови сплати орендної плати, пропорційні до скороченої площі, та застосувати зазначені зміни до даних правовідносин з 28.03.2023;
- зобов'язати АТ "Укрзалізниця" укласти відповідну Додаткову угоду до Договору оренди нерухомого майна від 01.04.2020 № БМЕС-01/38ВУМ, що відображатиме зміну орендованої площі та встановити нові умови орендної плати з 28.03.2023.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилався на положення статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статті 652 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зазначаючи, що з моменту укладення між сторонами згаданого договору оренди істотно змінились обставини, якими вони керувались при його укладенні.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
3. Розглядаючи заявлений позов, суди попередніх інстанцій встановили, що 01.04.2020 АТ "Укрзалізниця" (як орендодавець) і ТОВ "Імпексінвест" (як орендар) уклали Договір оренди нерухомого майна № БМЕС-01/38-ВУМ (далі - Договір), відповідно до умов якого орендарю за Актом приймання-передачі майна передано в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 585,60 кв.м, а саме: частину критого механізованого складу № 9 нежитлової будівлі літ. Н/1-1 складські та підсобні приміщення № 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, що розташований в місті Харкові та знаходиться за адресою: вул. Плеханівська, № 114, літ. Н/1-1, загальною площею 668,40 кв.м.
4. Іншими умовами Договору сторони визначили таке:
- розмір орендної плати визначається за результатами електронних торгів (аукціону), який відбувся у березні 2020 року і становить за перший базовий місяць березень 2020 року користування за 1 кв.м. майна 50,91 грн, крім того ПДВ 10,18 грн, а всього разом з ПДВ 61,09 грн (п. 3.1.);
- загальний розмір орендної плати за перший базовий місяць березень 2020 року користування Майном становить 29.810 грн, крім того ПДВ 5952 грн, а всього разом з ПДВ 35 772 грн (п. 3.2.);
- Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженим представниками Сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток Сторін (за наявності) і діє до 27.03.2023 та в будь-якому разі до повного виконання Сторонам своїх зобов'язань (п. 11.1);
- у разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов не менше ніж за один місяць до закінчення строку дії Договору, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, про що Сторони укладають додаткову угоду до Договору (п. 11.10).
5. Факт передачі орендарю у строкове платне користування нерухомого майна підтверджується Актом приймання-передачі майна від 02.04.2020.
6. За твердженнями Позивача, наразі існують підстави для внесення змін до укладеного між сторонами Договору в частині зменшення площі орендованих приміщень та відповідного зменшення орендної плати. Позивач пояснював, що у спірних правовідносинах має місце істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні Договору та не могли передбачити, зокрема це розгортання широкомасштабної воєнної агресії росії проти України, оголошення воєнного стану, постійні обстріли м. Харкова. Ці обставини перебувають поза контролем орендаря, проте безумовно істотно обмежують можливість користування орендованим майном, та у зв'язку з цим, впливають на належне виконання ним зобов'язань за Договором.
7. На підтвердження своїх тверджень Позивач надав, серед іншого, видані Харківською торгово-промисловою палатою Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 6300/25-0071 від 08.01.2025 та висновок про істотну зміну обставин (hardship) за нормами статті 652 ЦК України № 14/63.01-6 від 17.01.2025, в яких зазначено, що для ТОВ "Імпексінвест" дійсно настала істотна зміна обставин, яка знаходиться поза контролем підприємства і значно обмежує його можливість користуватися орендованим майном та належним чином виконувати зобов'язання за Договором.
8. У висновку Харківської торгово-промислової палати підкреслено, що обмеження можливості користування майном та неможливість виконання зобов'язань у період воєнного стану в Україні, ведення бойових дій у Харківській області та інтенсивних обстрілів прифронтового міста виходять за межі звичайного комерційного ризику. Виконання договору на первісних умовах створює для Позивача надмірне матеріальне навантаження, що суперечить принципам розумності, справедливості та добросовісності.
9. ТОВ "Імпексінвсет" стверджує, що протягом двох років неодноразово зверталося до Відповідача з проханнями внести зміни до Договору в частині скорочення площі орендованих приміщень та зменшення орендної плати, проте всі його пропозиції залишались без належного реагування або були відхилені без належного обґрунтування.
10. Так, 25.08.2022 Позивач направив на адресу Відповідача два листи: вих. № 18 - з проханням звільнити орендаря від сплати орендної плати за період з березня по травень 2022 року та зменшити у подальшому розмір орендної плати; вих. № 19 - у зв'язку із суттєвим скороченням комерційної діяльності підприємства через заблоковані порти, залізничні шляхи та постійне перебування м. Харків у зоні бойових дій, просив скоротити площу орендованих складських приміщень до 324 кв.м та зменшити орендну плату до 20% від первісного розміру.
11. 14.12.2022 Позивач повторно звернувся до Відповідача з аналогічних питань, направивши листи: вих. № 039 - щодо звільнення від орендної плати та її подальшого зменшення; вих. № 040 - щодо скорочення орендованої площі до 324 кв.м та зменшення орендної плати до 20%.
12. 01.02.2023 листом вих. № 05 ТОВ "Імпексінвест" знову порушило питання про зменшення вартості орендної плати. 20.02.2023 листом вих. № 07 ще раз повідомило про значне скорочення комерційної діяльності у зв'язку з воєнним станом та блокуванням логістичних маршрутів і просило скоротити площу орендованих складських приміщень до 324 кв.м із пропорційним зменшенням орендної плати.
13. 22.02.2023 листом вих. № 08, посилаючись на п. 11.10 Договору оренди, Позивач запропонував змінити істотні умови договору в частині орендованої площі, а саме - виключити з договору складське та підсобне приміщення № 6 і № 7 загальною площею 258,60 кв.м та перерахувати орендну плату пропорційно до нової площі. При цьому зазначив, що з вересня 2022 року ці приміщення вільні від вантажів, споруд та майна орендаря і можуть бути передані орендодавцю у будь-який зручний час.
14. Листом від 14.03.2023 АТ "Укрзалізниця" повідомило Позивача про відсутність підстав для зменшення орендованої площі та розміру орендної плати, посилаючись на умови чинного Договору та законодавства.
15. 27.03.2023 листом вих. № 15, у зв'язку з наміром сторін продовжити Договір на новий термін, а також враховуючи блокування морських портів України, відсутність оформлення імпорту та можливості перевезень залізницею зі східного напрямку, що вплинуло на діяльність підприємства, Позивач запропонував провести аукціон на нову площу складу з ринковою вартістю, актуальною для діючих умов.
16. Того ж дня, 27.03.2023, листами вих. № 16 та № 18 Позивач повторно звернувся з питанням зменшення орендної плати та повідомив про повернення частини приміщень. Одночасно на адресу Відповідача були направлені: Акт приймання-передачі про повернення частини приміщень загальною площею 262,6 кв.м, підписаний директором Скопіною О. М.; копія Додаткової угоди № 5 до Договору, якою пропонувалося скоротити площу об'єкта оренди - частини критого механізованого складу № 9 (приміщення № 8, 9, 10, 11, 12, літ. "Н/1-1" за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 114) - до 321,06 кв.м, що, на думку Позивача, відповідало новим обставинам і реальним потребам орендаря.
17. 28.12.2023 листом вих. № 062 Позивач вже вкотре звернувся з проханням зменшити вартість орендної плати.
18. АТ "Укрзалізниця" зі свого боку листом від 02.04.2024 повідомило, що внесення запропонованих змін можливе лише за умови проведення нового аукціону та укладення нового договору оренди.
Узагальнений зміст та обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій
19. Виходячи з наведених обставин, Господарський суд Харківської області рішенням від 16.05.2025 позов ТОВ "Імпексінвест" задовольнив частково. Ухвалив внести зміни до Договору, а саме, скоротити площу орендованих приміщень до 321,06 кв.м., виключивши з орендованої площі частини критого механізованого складу № 9 нежитлової будівлі літ. "Н/1-1" - складські та підсобні приміщення №№ 6, 7, що розташовані в м. Харкові, вул. Плеханівська, 114, літ. Н/1-1 загальною площею 258,60 кв.м., а також встановити нові умови сплати орендної плати, пропорційні до скороченої площі. Зобов'язав АТ "Укрзалізниця" укласти з ТОВ "Імпексінвест" відповідну Додаткову угоду до Договору, що відображатиме зміну орендованої площі та розмір орендної плати.
20. Місцевий суд виходив із доведеності та обґрунтованості Позивачем обставин того, що з моменту укладення між сторонами Договору істотно змінилися обставини, якими вони керувалися, зокрема, почалася широкомасштабна воєнна агресія росії проти України, оголошено воєнний стан, місто Харків почало зазнавати постійних обстрілів. Ці обставини значно вплинули на можливість належного виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором, а тому враховуючи приписи статті 652 ЦК України у спірних правовідносинах є підстави для внесення змін до умов Договору шляхом зменшення площі орендованих приміщень та пропорційного зменшення орендної плати. Водночас встановлення нових умов орендної плати з 28.03.2023 є безпідставним, адже вказана дата не відповідає вимогам цивільного законодавства щодо визначення дати укладання додаткової угоди.
21. 29.05.2025 Господарський суд Харківської області ухвалив додаткове рішення, згідно з яким стягнути з Відповідача на користь Позивача 11 364 грн судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
22. За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку Східний апеляційний господарський суд ухвалив постанови від 12.08.2025, якими рішення і додаткове рішення місцевого господарського суду скасував та ухвалив нове про відмову у позові та у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.
23. Суд апеляційної інстанції погодився з тим, що у спірних правовідносинах мала місце істотна зміна обставин, що суттєво вплинуло на співвідношення майнових інтересів сторін. Проте, висновок місцевого суду щодо частково задоволення позовних вимог визнав помилковим та вказав, що у даній справі, зобов'язавши сторони "укласти відповідну додаткову угоду" із зменшенням орендованої площі та "пропорційним зменшенням орендної плати", суд першої інстанції не визначив конкретної редакції пунктів договору, що підлягають зміні, не зафіксував точного розміру нової орендної плати, порядку її обчислення, дати початку її застосування, що створює невизначеність змісту зобов'язань та унеможливлює належне виконання прийнятого рішення у примусовому порядку.
24. Апеляційний суд відмітив, що частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд не врахував того, що обраний Позивачем у цій справі спосіб захисту є неефективним, адже просячи суд зобов'язати Відповідача укласти "відповідну додаткову угоду" про зміну орендованої площі та пропорційне зменшення орендної плати, ТОВ "Імпексінвест" не додало до позовної заяви конкретного проєкту такої додаткової угоди чи формулювання змінених умов Договору у письмовій редакції.
25. Звідси, оскільки обрання неналежного чи неефективного способу захисту є самостійною підставою для відмови у позові, господарський суд апеляційної інстанції й ухвалив відповідне рішення по суті спору. Додаткове рішення місцевого господарського суду скасоване як невід'ємна частина основного.
Касаційна скарга
26. Не погодившись із судовими рішеннями, Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про повне задоволення позовних вимог та вимог заяви про відшкодування судових витрат.
Узагальнені доводи касаційної скарги (у новій редакції)
27. Скаржник стверджує, що ухвалюючи оскаржені судові рішення, суди попередніх інстанцій неправильно застосували (порушили) норми статей 16, 652 ЦК України, статті 20, частин четвертої, п'ятої статті 188 ГК України і статей 86, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
28. При цьому наполягає, що наразі відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо правильного застосування положень частин четвертої, п'ятої статті 188 ГК України, з приводу визначення моменту набрання чинності змінами до договору, а також відсутній правовий висновок щодо правильного застосування положень статті 652 ЦК України, з приводу того, що істотність зміни обставин, якими сторони спору керувались при укладенні договору, може бути підставою для розірвання договору з підстав, передбачених цією статтею.
29. Позивач узагальнено повторює доводи власної позовної заяви, підтримує висновки судів обох інстанцій щодо наявності у спірних правовідносинах істотної зміни обставин, однак не погоджується, що укладений сторонами Договір не може бути змінений з 28.03.2023 та що при зверненні до суду він обрав неефективний спосіб захисту.
Узагальнені доводи іншої сторони
30. АТ "Укрзалізниця" надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому з доводами ТОВ "Імпексінвест" не погоджується, вважає їх безпідставними та формальними. Наполягає на законності та обґрунтованості оскаржених постанов суду попередньої інстанції і у зв'язку з цим у задоволенні касаційної скарги просить відмовити, постанови апеляційного господарського суду залишити без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
31. Верховний Суд ухвалою від 29.09.2025 подану касаційну скаргу залишив без руху, оскільки у тексті скарги скаржник не зазначив підстав касаційного оскарження, а також не додав до скарги доказів сплати судового збору.
32. 30.11.2025 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ТОВ "Імпексінвест" з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.
33. 14.01.2026 суд касаційної інстанції (відповідною ухвалою) задовольнив заяву суддів Кібенко О. Р., Бакуліної С. В., Студенця В. І. про самовідвід у цій справі та постановив передати її для повторного автоматизованого розподілу з урахуванням спеціалізації суддів.
34. 26.01.2026 Верховний Суд у складі суддів Міщенка І. С., Берднік І. С., Зуєва В. А. постановив ухвалу про прийняття даної справи до свого провадження.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
35. Згідно із частинами першою - другою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
36. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
37. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Позивача (Романченко О. М.) і Відповідача (Штирхун І. В.), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши матеріали справи щодо дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з таких міркувань.
38. Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
39. Суд касаційної інстанції вже неодноразово висновував, що при касаційному оскарженні судових рішень із згаданої підстави необхідним є: (1) з'ясування відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; (2) наявність/відсутність подібності правовідносин; (3) наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
40. При цьому, у разі подання касаційної скарги на підставі вказаної норми, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
41. Положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин, та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
42. В світлі наведеного Верховний Суд зауважує, що Главою 3 розділу I книги 1 ЦК України регулюється захист прав та інтересів осіб. За змістом статей 15, 16 цього Кодексу кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
43. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
44. Реалізація права на захист цивільних прав здійснюється за допомогою способів захисту, якими є закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18).
45. Якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, то такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності. Іншою не менш важливою, окрім належності, є така властивість (критерій) способу захисту порушених прав та інтересів, як ефективність - це можливість за наслідком застосування засобу захисту відновлення, наскільки це можливо, порушених прав та інтересів позивача.
46. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 09.02.2021 у справі № 381/622/17, від 15.02.2023 у справі № 910/18214/19). Спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (див. також постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц).
47. Обрання способу захисту - це прерогатива позивача. Разом з тим, свобода в обрані способу захисту передбачає й несення позивачем ризику відмови в задоволенні позовних вимог у зв'язку із неналежністю чи неефективністю заявленого захисту.
48. Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду про те, що обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 , від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 25.01.2022 у справі № 143/591/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).
49. Велика Палата Верховного Суду також висновувала про те, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом. Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20, від 01.07.2021 у справі № 9901/381/20, від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18, від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14, від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц).
50. Як вже зазначалося, звертаючись до господарського суду з позовом у цій справі, Позивач просив: (1) внести зміни до укладеного між сторонами Договору, а саме: скоротити площу орендованих приміщень до 321,06 кв.м., виключивши з орендованої площі частини критого механізованого складу № 9 нежитлової будівлі літ. "Н/1-1" - складські та підсобні приміщення №№ 6, 7, що розташовані в м. Харкові, вул. Плеханівська, 114, літ. Н/1-1 загальною площею 258,60 кв.м., а також встановити нові умови сплати орендної плати, пропорційні до скороченої площі, та застосувати зазначені зміни до даних правовідносин з 28.03.2023; (2) зобов'язати АТ "Укрзалізниця" укласти відповідну Додаткову угоду до Договору, що відображатиме зміну орендованої площі та встановити нові умови орендної плати з 28.03.2023.
51. Тобто, як цілком підставно відмітив суд апеляційної інстанції, у даній справі Позивач просив суд зобов'язати Відповідача укласти "відповідну додаткову угоду" до Договору про зміну орендованої площі та пропорційне зменшення орендної плати, однак при цьому не додав до позовної заяви конкретного проєкту такої додаткової угоди чи формулювання змінених умов Договору у письмовій редакції.
52. Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 22.05.2018 у справі № 922/989/17, від 03.07.2019 у справі № 916/3154/17, у разі зміни судом умов договору у порядку статті 652 ЦК України резолютивна частина судового рішення повинна містити чітке формулювання змінених умов (або нову редакцію відповідних пунктів договору), оскільки саме це забезпечує можливість примусового виконання такого рішення.
53. В свою чергу відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, який викладено у постанові від 13.10.2020 у справі № 369/10789/14-ц, суд має розглядати лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, чим спір по суті буде вичерпано, або в їх задоволенні може бути відмовлено. У тому ж разі, якщо за змістом заявлених позовних вимог (а не з огляду на обставини справи) задоволення позову є неможливим, немає, як видається, підстав стверджувати про наявність юридичного спору. Суд повинен ухвалювати рішення, яким вичерпувати конфлікт між сторонами, а не давати одній зі сторін за відсутності для цього юридичних підстав сподівання на те, що вона в майбутньому отримає бажане для неї рішення.
54. Таким чином, з огляду на заявлені у цій справі позовні вимоги та їх підстави, з урахуванням також наведених правових норм і висновків Верховного Суду щодо їх правильного застосовування, колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що обраний Позивачем спосіб захисту не відповідає критерію ефективності, закріпленому у статті 16 ЦК України, створює правову невизначеність у спірних правовідносинах і не здатний забезпечити поновлення порушеного права без нових спорів між сторонами.
55. Водночас, оскільки обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові, відповідна постанова апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Імпексінвест" судом касаційної інстанції визнається законною та обґрунтованою. Як наслідок, такою, що відповідає закону є й інша постанова суду апеляційної інстанції про скасування додаткового рішення місцевого господарського суду у даній справі.
56. Виходячи з цих міркувань, підстави для формування правового висновку Верховного Суду щодо застосування положень частин четвертої, п'ятої статті 188 ГК України і статті 652 ЦК України у спірних правовідносинах відсутні.
57. Заявлена у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України) свого підтвердження у межах здійснення касаційного провадження у цій справі не знайшла.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
58. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
59. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
60. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що викладені у касаційній скарзі доводи не отримали підтвердження під час касаційного провадження, у зв'язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржених постанов апеляційного господарського суду у цій справі.
Судові витрати
61. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
За таких обставин, керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпексінвест" залишити без задоволення.
2. Постанови Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2025 у справі № 922/296/25 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І. С.
Судді Берднік І. С.
Зуєв В. А.