04 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/2366/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2025 (Дармін М. О. - головуючий, судді: Кощеєв І. М., Чус О. В.) у справі
за позовом керівника Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКА"
про стягнення 23 196 534, 39 грн.
Узагальнений зміст вимог і підстав позову
1. У травні 2024 року керівник Криворізької центральної окружної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (далі - Позивач, Міськрада) звернувся у Господарський суд Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКА" (далі - Відповідач, ТОВ "ТЕКА", Товариство), в якому просив стягнути з Відповідача на користь Міськради безпідставно збережені кошти у розмірі 23 196 534, 39 грн за користування земельною ділянкою комунальної форми власності площею 8,3123 га, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10.
2. Позовні вимоги узагальнено обґрунтовані тим, що ТОВ "ТЕКА" як власник нерухомого майна загальною площею 19041,1 кв.м, протягом тривалого часу користується комунальною земельною ділянкою площею 8,3123 га, однак речове право користування нею не оформлює, орендної плати не вносить.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
3. Розглядаючи заявлений позов, господарський суд першої інстанції встановив, а суд апеляційної інстанції перевірив, що з 22.08.2016 по теперішній час ТОВ "ТЕКА" на праві приватної власності володіє нерухомим майном (комплексом будівель та споруд) за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10, 10/1-10/5, 10/12, 10/15, яке у 2021 році було поділено та зареєстровано за новими поштовими адресами, а саме: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10 (площею 13 480,2 кв. м), 10/1 (площею 313,7), 10/2 (площею 357,6 кв.м), 10/3 (площею 1922,20 кв.м), 10/4 (площею 570,4 кв.м), 10/5 (площею 478,3 кв.м), 10/7 (площею 277,8 кв.м), 10/8 (площею 247,5 кв.м), 10/9 (площею 358,2 кв.м), 10/10 (площею 494,4 кв.м), 10/11 (площею 299,1 кв. м), 10/12 (площею 216,4 кв.м), 10/15 (площею 25,3 кв.м) загальною площею 19 041,1 кв.м.
4. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, речові права на земельну ділянку, на якій розташовані вказані будівлі та споруди, до теперішнього часу за Товариством чи іншими особами не зареєстровано.
5. Згідно з листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 31466/5/04-36-04-02-11 від 17.08.2023 ТОВ "ТЕКА" за 2020-2023 роки не декларувало та не сплачувало податкові зобов'язання по земельному податку та/або орендній платі за землю за площу 8,3123 га в Саксаганському районі м. Кривого Рогу.
6. Так, нерухоме майно за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10, на праві власності раніше належало ВАТ "Криворізьке автотранспортне підприємство 14129" на підставі наказу РВ ФДМУ по Дніпропетровській області № 12/264-АО від 05.12.1996, про що зазначено у пункті 2 Договору купівлі-продажу виробничого комплексу від 03.03.2004, укладеного між ВАТ "Криворізьке автотранспортне підприємство 14129" та ТОВ "СК Петроліум".
7. Згідно з умовами вказаного договору ВАТ "Криворізьке автотранспортне підприємство 14129" продало ТОВ "СК Петроліум" виробничий комплекс за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10, 10/1-10/5, 10/12, 10/15, у склад якого входять: Виробничий комплекс літ. Б-1, загальною площею 12601,9 кв. м - вул. Бикова, 10/1; Контрольно-технічний пункт літ. В-3, загальною площею 200,2 кв. м - вул. Бикова, 10/2; Адміністративний корпус літ. А-3, загальною площею 1922,2 кв. м - вул. Бикова, 10/3; Склад ВГМ літ. Е, загальною площею 570,4 кв. м - вул. Бикова, 10/4; Мийка автотранспорту літ. К, загальною площею 478,3 кв. м - вул. Бикова, 10/5; Насосна літ. Ш - вул. Бикова, 10/15; Оздоровчий комплекс, літ. М-1, загальною площею 216,4 кв. м - вул. Бикова, 10/12; Майно, що знаходиться за адресою Бикова, 10: Склад ПММ літ. Г загальною площею 131,6 кв.м, Розкатка ПММ літ. Д загальною площею 68,1 кв.м, Склад масел літ. Ж загальною площею 48,4 кв.м, Склад матеріалів літ. З загальною площею 494,1 кв. м, Склад літ. Л, Гараж літ. Н загальною площею 277,8 кв. м, Склад запчастин літ. О.О, загальною площею 285,6 кв.м, Склад ПАРМ літ. П загальною площею 247,5 кв. м, Ділянка опалювання літ. Р загальною площею 218,8 кв.м, Блок опалювання літ. Т загальною площею 138,5 кв.м, Трансформаторна літ. У загальною площею 75,3 кв.м, Туалет літ. Ф, Склад запчастин літ. X загальною площею 240,2 кв.м, Шліфовальний цех літ. Ц загальною площею 73,5 кв.м, Операторська літ. Щ загальною площею 4,2 кв.м, Розширений карман літ. Є загальною площею 46,7 кв.м, Замощення І, II, III, Огорожа 1-17.
8. Вказане нерухоме майно було прийняте ТОВ "СК Петроліум", що підтверджується відповідним актом приймання-передачі від 03.03.2004.
9. В подальшому згідно з інформацією з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.10.2007 проведено державну реєстрацію припинення ВАТ "Криворізьке автотранспортне підприємство 14129".
10. Після цього, ТОВ "СК Петроліум" вживались заходи щодо оформлення права користування земельною ділянкою під вказаними об'єктами нерухомого майна.
11. Зокрема, рішенням Міськради № 2421 від 26.03.2008 ТОВ "СК Петроліум" надано дозвіл на складання проєкту відведення земельної ділянки за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10 для розміщення виробничого комплексу.
12. На виконання вказаного рішення відповідний проєкт землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:174:0027 площею 8,7981 га було виготовлено.
13. Рішенням Міськради № 3597 від 25.11.2009 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 8,7981 га на вул. Бикова, 10 та надано її в оренду для розміщення виробничого комплексу. Згідно з пунктом 5 вказаного рішення державний акт на право постійного користування від 06.09.1993 № 78 скасовано.
14. Водночас договір оренди земельної ділянки Міськрада і ТОВ "СК Петроліум" так і не уклали.
15. Надалі, 23.12.2013 ТОВ "СК Петроліум" передало згадане нерухоме майно у якості внеску у статутний капітал ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Вектор", що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 23.12.2013, протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Вектор" № 9/13ПКФВ-ОСУ від 23.12.2013.
16. В свою чергу на загальних зборах ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Вектор" прийнято рішення про припинення товариства шляхом його реорганізації у добровільному порядку в результаті передання всього майна, прав та обов'язків ТОВ "ТЕКА", що підтверджується протоколом загальних зборів ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Вектор" №1/16/ПКФВ-ОСУ від 10.06.2016.
17. 22.08.2016 ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Вектор" передало вказане майно у якості внеску у статутний капітал ТОВ "ТЕКА", що підтверджується актом приймання передачі нерухомого майна від 22.08.2016, передавальним актом від 22.08.2016.
18. У 2021 році ТОВ "ТЕКА" здійснено поділ вказаного нерухомого майна.
19. Згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ "ТЕКА" № 0521Т-ОСУ від 21.10.2021 прийнято рішення про поділ нерухомого майна - комплексу будівель та споруд, зо знаходяться за адресами м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10, 10/1-10/5, 10/12, 10/15.
20. Згідно з висновком щодо технічної можливості щодо поділу об'єкта нерухомого майна №0400/09-21 від 08.09.2021 запропоновано виділити наступні об'єкти нерухомого майна: Виробничий комплекс літ. Б, контрольно-технічний пункт літ. В-3, замощення І - вул. Бикова, 10; Склад запчастин літ. X, шліфовальний цех літ. Ц - вул. Бикова, 10/1; Склад запчастин літ. О.О, - вул. Бикова, 10/2; Адміністративний корпус літ. А - вул. Бикова, 10/3; Склад ВГМ літ. Е - вул. Бикова, 10/4; Мийка автотранспорту літ. К - вул. Бикова, 10/5; Гараж літ. Н, трансформаторна літ. У - вул. Бикова, 10/7; Склад ПАРМ літ. П, Замощення II - вул. Бикова, 10/8; Ділянка опалювання літ. Р, блок опалювання літ. Т - вул. Бикова, 10/9; Склад матеріалів літ. З - вул. Бикова, 10/10; Склад ПММ літ. Г, розкатка ПММ літ. Д, склад масел літ. Ж, операторська літ. Щ, розширений карман літ. Є - вул. Бикова, 10/11; Оздоровчий комплекс, літ. М - вул. Бикова, 10/12; Насосна літ. Ш - вул. Бикова, 10/15.
21. Керуючись вказаним висновком щодо технічної можливості поділу нерухомого майна ТОВ "ТЕКА" зробило заяву (нотаріальний бланк НРМ 318097) від 23.11.2021 про поділ нерухомого майна у такому ж виді як зазначено вище.
22. На підставі висновку щодо технічної можливості щодо поділу об'єкта нерухомого майна № 0400/09-21 від 08.09.2021 та заяви про поділ (нотаріальний бланк НРМ 318097) від 23.11.2021 проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ "ТЕКА" на наступні об'єкти нерухомого майна: Виробничий комплекс літ. Б площею 12601,90 кв.м, контрольно-технічний пункт літ. В-3 площею 878,30 кв.м, замощення І - вул. Бикова, 10; Склад запчастин літ. X площею 240,20 кв.м, шліфовальний цех літ. Ц площею 73,50 кв.м - вул. Бикова, 10/1; Склад запчастин літ. О. О, площею 357,6 кв.м - вул. Бикова, 10/2; Адміністративний корпус літ. А площею 1922,20 кв. м - вул. Бикова, 10/3; Склад ВГМ літ. Е площею 570,4 кв. м - вул. Бикова, 10/4; Мийка автотранспорту літ. К площею 478,3 кв.м - вул. Бикова, 10/5; Гараж літ. Н площею 277,8 кв.м, трансформаторна літ. У площею 75,3 кв. м - вул. Бикова, 10/7; Склад ПАРМ літ. П площею 247,5 кв.м, Замощення II - вул. Бикова, 10/8; Ділянка опалювання літ. Р площею 219,7 кв.м, блок опалювання літ. Т площею 138,5 кв.м - вул. Бикова, 10/9; Склад матеріалів літ. З площею 494,4 кв.м - вул. Бикова, 10/10; Склад ПММ літ. Г площею 131,6 кв. м, розкатка ПММ літ. Д площею 68,1 кв.м, склад масел літ. Ж площею 48,4 кв.м, операторська літ. Щ площею 4,2 кв.м, розширений карман літ. Є площею 46,8 кв.м - вул. Бикова, 10/11.
23. Вказані адреси присвоєні рішеннями виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради № 259 від 30.04.2021, № 492 від 16.09.2021.
24. Отже, з 22.08.2016 по теперішній час ТОВ "ТЕКА" на праві приватної власності володіє нерухомим майном (комплексом будівель та споруд) за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10, 10/1-10/5, 10/12, 10/15, яке у 2021 році було поділено та зареєстровано за новими поштовими адресами, а саме: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10, 10/1-10/5, 10/7-10/12, 10/15 загальною площею 19041,1 кв.м.
25. Поряд з цим, відповідно до листа № 29/04-24 від 29.04.2024 ПП "Глобус-ММ" повідомило, що межі земельної ділянки по вул. Бикова, 10, у м. Кривому Розі визначені за фактичним землекористуванням (по периметру паркану, що проходить вздовж земельної ділянки). Площа земельної ділянки складає 8,3123 га. Площа земельної ділянки визначена по координатам кутів поворотів її меж. Роботи щодо визначення площі та меж земельної ділянки виконано інженером-землевпорядником Лукіним А. В. (кваліфікаційний сертифікат № 010287 від 10.01.2014).
26. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, речові права щодо вказаної земельної ділянки до теперішнього часу не зареєстровано.
27. Товариство надало до матеріалів справи податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік з квитанцією № 2 про її прийняття 16.03.2021 за реєстраційним № 9054269669, згідно з якою воно декларувало у 2021 році для сплати податкових зобов'язань користування земельною ділянкою 1,658 га, тобто відмінною площею від позовної (8,3123 га), а згідно з доданими платіжними дорученнями №ТКА880 від 28.08.2021 та №ТКА787 від 27.07.2021 сплачувало податок за землю по вул. Бикова, 10 м. Кривий Ріг, зокрема за червень, липень 2021 року в розмірі 47081,65 грн за кожний місяць, що складає загальну суму 94163,30 грн. Інших доказів щодо плати за землю за спірною адресою Товариство не подало.
28. В свою чергу, відповідно до висновку судового експерта Лябах Н. М. № 51-23 від 20.02.2024, за результатами дослідження розмір безпідставно збережених коштів у вигляді неотриманої орендної плати за земельну ділянку комунальної власності земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, розташованої за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10, площею 83 123 кв.м, враховуючи, що інформацію про зазначену земельну ділянку не внесено до відомостей Державного земельного кадастру, з урахуванням встановлених даних про фактичне користування ТОВ "ТЕКА" зазначеною земельною ділянкою та з урахуванням того, що:
- у період з 01.07.2020 по 31.12.2021 вказана земельна ділянка розташована в межах економіко-планувальної зони СГ-27, базова вартість одного квадратного метра земель міста Кривого Рогу становить 270,60 грн та має значення: зонального коефіцієнту (Км2) - 2,95; коефіцієнту використання земельної ділянки (Кф) - 3,0; без урахування локальних факторів; розмір орендної плати у відсотках до нормативної грошової оцінки становить 2,5 %;
- з 01.01.2022 по 30.06.2023 вказана земельна ділянка розташована в межах економіко-планувальної зони С-24, базова вартість одного квадратного метра земель міста Кривого Рогу становить 608,90 грн та має значення: зонального коефіцієнту (Км2) - 2,97; коефіцієнту використання земельної ділянки (Кф) - 3,0; без урахування локальних факторів; розмір орендної плати у відсотках до нормативної грошової оцінки становить 3,0 %, за період з 01.07.2020 по 30.06.2023 становить 27 758 412, 92 грн.
Детально результати дослідження за кожен рік та місяць окремо наведені в таблиці № 1 .
29. В матеріалах справи також наявні Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об'єкту - земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:174:0043 від 22.10.2020 № 12665ДК/1145/АП/09/01-20, Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об'єкту - земельної ділянки від 21.02.2020 № 116-ДК/156/АП/09/01-20, які складені Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області на підставі наказу управління від 13.10.2020 № 1265-ДК та від 07.02.2020 № 116-ДК.
30. Поряд з цим, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 у справі № 160/20347/24 визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 07.02.2020 № 116-ДК "Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності" в частині призначення та проведення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельної ділянки за адресою: м. Кривий Ріг, Саксаганський район, вул. Бикова, 10 та визнано протиправним та скасований наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 13.10.2020 № 1265-ДК "Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності" в частині призначення та проведення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельної ділянки за адресою: м. Кривий Ріг, Саксаганський район, вул. Бикова, 10.
31. Крім того, в матеріалах справи наявний протокол огляду місцевості від 31.03.2024 та фототаблиця до протоколу, складені прокурором в рамках кримінального провадження № 42022042080000025.
Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій
32. Виходячи з наведених обставин, Господарський суд Дніпропетровської області рішенням 31.01.2025 позов задовольнив частково. Ухвалив стягнути з Товариства на користь Міськради безпідставно збережені кошти у розмірі 23 102 371, 09 грн. В іншій частині вимог відмовив.
33. Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджується фактичне користування ТОВ "ТЕКА" земельною ділянкою комунальної власності без укладеного договору оренди та без державної реєстрації речового права оренди на неї.
34. Щодо площі земельної ділянки суд першої інстанції виснував, що доведеною є площа у розмірі 8,3123 га, яка встановлена інженером-землевпорядником Лукіним А. В. від ПП "Глобус-ММ" по периметру паркану, що проходить вздовж земельної ділянки. При розрахунку ж розміру безпідставно збережених коштів суд спирався на висновок експерта за результатами проведеної судової економічної експертизи № 51-23 від 20.02.2024.
35. Водночас місцевий господарський суду врахував, що Відповідач надав податкові декларації з плати за землю за 2021 рік та платіжні доручення, згідно з якими декларував користування земельною ділянкою 1,658 га та сплатив податок за червень, липень 2021 року в розмірі 94 163,30 грн. Враховуючи зазначене, суд зменшив заявлену суму стягнення до 23 102 371, 09 грн.
36. За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку Центральний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення господарського суду першої інстанції скасував та прийняв нове про відмову у позові.
37. В ході здійснення апеляційного провадження апеляційний суд дійшов висновку про те, що надані Прокурором до позову Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об'єкту - земельної ділянки № 116-ДК/156/АП/09/01-20 від 21.02.2020, Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об'єкту - земельної ділянки № 1265ДК/1145/АП/09/01-20 від 22.10.2020 та Висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 51-23 від 20.02.2024 є недопустимими доказами, адже вказані Акти складені за результатами перевірок, накази на проведення яких були визнані протиправними та скасовані рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 у справі № 160/20347/24, водночас висновок експерта № 51-23 від 20.02.2024 зроблений з урахуванням таких Актів.
38. В свою чергу, оскільки надані Прокурором Протокол огляду від 21.03.2024 та План-схема земельної ділянки площею 8,3123 га, виготовлена ПП "Глобус-ММ" були складені за відсутності ТОВ "ТЕКА", а питання щодо правомірності підстав залучення до участі в складанні зазначених доказів ПП "Глобус-ММ" Прокурором не розкрито, апеляційний суд не прийняв до уваги згадану План-схему земельної ділянки площею 8,3123 га, Протокол огляду від 21.03.2024 та Лист ПП "Глобус-М" № 29/04-24 від 29.04.2024, як недостовірні докази.
39. Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, дійшов висновку про недоведеність Прокурором обставин зайняття ТОВ "ТЕКА" в період з 01.06.2021 по 01.06.2023 земельної ділянки комунальної власності саме площею 8,3123 га, а відтак виснував про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга
40. Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду, перший заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури (далі також Прокурор) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі.
Узагальнені доводи скаржника
41. Касаційна скарга подана з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
42. В обґрунтування зазначеної підстави вказано, що суд апеляційної інстанції:
- не врахував висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 24.04.2019 у справі № 642/4792/17, від 01.08.2022 у справі № 545/40/20, від 05.10.2022 у справі № 915/767/21, від 21.02.2024 у справі № 646/4738/19, від 02.07.2024 у справі № 644/8837/19, від 06.11.2024 у справі № 915/767/21, від 27.07.2022 у справі ; 644/3932/18-ц, від 06.12.2023 у справі № 643/12527/18 відповідно до якого для застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) не є обов'язковим встановлення обставин сформованості земельної ділянки; від 09.04.2025 у справі № 641/4273/19, відповідно до якого відсутність кадастрового номера не спростовує факту користування ділянкою у встановлених межах, підтверджених актом її обстеження;
- не врахував висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18, від 27.01.2021 у справі № 461/3675/17, відповідно до якого чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень. Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи;
- не врахував висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 21.02.2024 у справі № 646/4738/19, від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, від 21.06.2022 у справі № 538/14/21, від 27.07.2022 у справі № 644/3932/18-ц, від 01.03.2023 у справі № 751/1543/19, від 13.03.2024 у справі № 161/8273/20, відповідно до якого за відсутності витягу з нормативно грошової оцінки щодо спірної земельної ділянки, за умови наявності у матеріалах справи інших документів, які підтверджують розмір нормативно грошової оцінки, встановлений, зокрема, відповідними органами місцевого самоврядування щодо спірної земельної ділянки, суд вправі ухвалити судове рішення у справі з урахуванням цих документів. У такому випадку рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого можна встановити та вирахувати нормативно грошову оцінку земельної ділянки, є належним доказом у справі;
- не врахував висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, відповідно до якого суд має право самостійно здійснювати розрахунок безпідставно збережених коштів (орендної плати), якщо наявні докази дозволяють це зробити.
43. Узагальнено доводи Прокурора зводяться до порушення апеляційним судом принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі. Скаржник наголошує, що оскільки ТОВ "ТЕКА" є власником комплексу будівель і споруд, розміщених на комунальній земельній ділянці, воно автоматично є фактичним користувачем цієї ділянки, а отже зобов'язане сплачувати грошові кошти за користування нею. Ключовим у цьому компоненті скаржник визначає можливість стягнення безпідставно збережених коштів за статтею 1212 ЦК України за відсутності офіційного формування ділянки.
44. Скаржник також доводить неправомірність відхилення апеляційним судом поданих ним доказів (плану-схеми, протоколу огляду і тп) та стверджує, що так дії суду призвели до порушення стандарту доказування "вірогідності доказів" (стаття 79 ГПК України). Прокурор підкреслює, що чинне законодавство дозволяє використовувати в господарському процесі докази, зібрані в межах кримінальних проваджень, а відсутність витягу про нормативну грошову оцінку не заважає суду самостійно розрахувати суму боргу на основі рішень Міськради.
Узагальнені доводи інших учасників справи
45. ТОВ "ТЕКА" надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому стверджує про безпідставність та необґрунтованість позиції скаржника. Висновки апеляційного господарського суду підтримує, а тому у задоволенні касаційної скарги просить відмовити, оскаржену постанову - залишити без змін.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду попередньої інстанції
46. Відповідно до частин першої, другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
47. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
48. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення прокурора ОГП (Савицька О. В.), дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права і вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
49. Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення безпідставно збережених коштів на підставі статті 1212 ЦК України за використання земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів.
50. В світлі наведеного колегія суддів зауважує, що Верховний Суд вже сформував усталену практику щодо застосування статті 1212 ЦК України у земельних правовідносинах, яка полягає в такому.
51. Відповідно до приписів частин першої, другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
52. Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
53. Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) реалізуються через право постійного користування або право оренди.
54. Частиною першою статті 93 і статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
55. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 ЗК України).
56. Принцип платного використання землі передбачено й статтею 206 ЗК України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
57. Водночас згідно зі статтями 122 - 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
58. Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов'язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України "Про оренду землі".
59. Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
60. Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
61. Тобто власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна.
62. В такий спосіб положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Подібні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 2.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.
63. Отже фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 ЦК України. Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16 та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 .
64. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 вказав, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
65. Також Верховний Суд наголосив, що для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212 - 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований, необхідно, насамперед, з'ясувати:
1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача;
2) площу земельної ділянки;
3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки);
4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.
66. З фактичних обставин цієї справи вбачається, що на спірній земельній ділянці комунальної форми власності розташовано нерухоме майно (комплекс будівель і споруд) загальною площею 19041,1 кв.м. Зазначене нерухоме майно, як цілісний виробничий комплекс разом із земельною ділянкою на праві постійного користування, спочатку належало ВАТ "Криворізьке автотранспортне підприємство 14129", потім саме як виробничий комплекс (разом із замощенням і огорожею) було продано ТОВ "СК Петроліум", яке почало оформлювати речові права на земельну ділянку, однак правовстановлюючих документів так і не оформило. При цьому, відповідно до виготовленого проєкту землеустрою земельна ділянка під нерухомістю ТОВ "СК Петроліум" з кадастровим номером 1211000000:06:174:0027 мала площу 8,7981 га.
67. Надалі ТОВ "СК Петроліум" передало виробничий комплекс (разом із замощенням і огорожею) до статутного капіталу ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Вектор", яке невдовзі реорганізувалось шляхом приєднання до ТОВ "ТЕКА" із передачею усього майна, у тому числі нерухомого.
68. У спірний період і на момент вирішення цього спору Товариство є власником усього нерухомого майна. Здійснюючи функції власника, Відповідач зробив поділ нерухомого майна на окремі об'єкти нерухомості, а також розпочав у 2023 році оформлення речових прав на землю, однак лише під одним із об'єктів нерухомості.
69. В той же час, як відмітив місцевий господарський суд, матеріали цієї справи свідчать про те, що спірне нерухоме майно було і залишається сукупністю виробничих та адміністративних нежитлових будівель та споруд, які компактно розміщені на одній території, огородженій відповідним парканом.
70. При цьому, відповідно до рішення господарського суду першої інстанції зазначені обставини підтверджуються такими доказами: Договір купівлі-продажу виробничого комплексу від 03.03.2004; Акт приймання-передачі від 03.03.2004; Акт приймання-передачі нерухомого майна від 23.12.2013; Протокол загальних зборів учасників ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Вектор" № 9/13ПКФВ-ОСУ від 23.12.2013; Акт приймання передачі нерухомого майна від 22.08.2016; Передавальний акт від 22.08.2016; Протокол загальних зборів ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Вектор" № 1/16/ ПКФВ-ОСУ від 10.06.2016; Протокол загальних зборів учасників ТОВ "ТЕКА" № 0521Т-ОСУ від 21.10.2021 про поділ нерухомого майна - комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресами м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10, 10/1-10/5, 10/12, 10/15; Висновок щодо технічної можливості щодо поділу об'єкта нерухомого майна № 0400/09-21 від 08.09.2021; Заява про поділ (нотаріальний бланк НРМ 318097) від 23.11.2021; Рішення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради № 259 від 30.04.2021; Рішення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради № 492 від 16.09.2021; Довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна за адресами: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10, 10/1-10/5, 10/7-10/12, 10/15; Рішення Міськради № 2421 від 26.03.2008 "Про надання дозволів на складання проектів відведення земельних ділянок суб'єктам господарювання та громадянам"; Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "СК Петроліум" для розміщення виробничого комплексу за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10; Рішення Міськради № 3597 від 25.11.2009 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Бикова, 10 та надання її в оренду для розміщення виробничого комплексу"; План-схема земельної ділянки площею 8,3123 га, складена ПП "Глобус-ММ"; Лист № 29/04-24 від 29.04.2024 від ПП "Глобус-ММ".
71. В свою чергу, з постанови суду апеляційної інстанції у цій справі вбачається, що відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, апеляційний господарський суд передусім виходив з недоведеності Прокурором обставин зайняття Товариством в період з 01.06.2021 по 01.06.2023 земельної ділянки комунальної власності саме площею 8,3123 га.
72. Свою позицію апеляційний суд мотивував, зокрема, тим що надані Прокурором до позову Акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 116-ДК/156/АП/09/01-20 від 21.02.2020, № 1265ДК/1145/АП/09/01-20 від 22.10.2020, а також Висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 51-23 від 20.02.2024 є недопустимими доказами.
73. Однак, як вже вказано, місцевий господарський суд у цій справі і не враховував згадані Акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 116-ДК/156/АП/09/01-20 від 21.02.2020, № 1265ДК/1145/АП/09/01-20 від 22.10.2020, а також Висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 51-23 від 20.02.2024 при визначення площі земельної ділянки, якою користується ТОВ "ТЕКА", а виходив із зовсім інших доказів, які на його думку, у своїй сукупності свідчать про незмінність як площі нерухомих об'єктів, що передавались від ТОВ "СК Петроліум" до ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Вектор", а потім і до ТОВ "ТЕКА", так і площі земельної ділянки, необхідної для їх використання та обслуговування.
74. Зі свого боку суд апеляційної інстанції вказані докази цілковито проігнорував, в постанові про них не згадав та не пояснив чому ці докази не можуть чи не повинні враховуватись при доведенні Прокурором обставин користування Товариством комунальною земельною ділянкою відповідної площі.
75. Так само суд апеляційної інстанції повністю залишив поза увагою, що господарський суд першої інстанції в судовому рішенні чітко зазначив, що такі докази як Акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 116-ДК/156/АП/09/01-20 від 21.02.2020 та № 1265ДК/1145/АП/09/01-20 від 22.10.2020 він не приймає, як такі, що одержані з порушенням закону, позаяк складено їх за наказами Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 07.02.2020 № 116-ДК та від 13.10.2020 № 1265-ДК, які в судовому порядку були визнані протиправними і скасовані.
76. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 (п. 105) дійшла наступного правового висновку: "Чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року у справі № 461/3675/17). Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи.
77. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 07.02.2024 у справі № 904/4267/22
78. Спираючись на вказані висновки, місцевий господарський суд у цій справі вказав, що вважає доведеною площу спірної земельної ділянки, якою користується Відповідач, у розмірі 8,3123 га, яку встановлено інженером-землевпорядником Лукіним А. В (кваліфікаційний сертифікат № 010287 від 10.01.2014) від землевпорядної організації - ПП "Глобус-ММ". Площу встановлено по периметру паркану, що проходить вздовж земельної ділянки. При цьому, суд також чітко відмітив, що приймає як докази План-схему земельної ділянки площею 8,3123 га, складену ПП "Глобус-ММ" та Лист № 29/04-24 від 29.04.2024 від ПП "Глобус-ММ", які хоча й є складовою кримінального провадження, але одночасно є й звичайними письмовими доказами, які мають самостійний характер і можуть оцінюватися на загальних підставах щодо доказів.
79. Жодним чином не спростувавши вказаних висновків місцевого господарського суду, релевантності врахованих позицій Верховного Суду, суд апеляційної інстанції відхилив означені План-схему земельної ділянки та Лист від ПП "Глобус-ММ" вказавши про те, що ці докази є недостовірними. Водночас, розмірковуючи над повноваженнями прокурора в господарському процесі апеляційний суд не пояснив, а в чому полягав вплив на ці докази, спрямований на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для даної справи.
80. Верховний Суд відмічає, що відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
81. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").
82. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії").
83. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
84. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
85. Однак, ухвалену постанову апеляційного господарського суду у цій справі не можна визнати обґрунтованою, оскільки суд апеляційної інстанції допустив неповне дослідження доказів, а відтак і з'ясування фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, чим порушив статті 77, 86, 236, 269 ГПК України і як наслідок дійшов передчасного висновку про неправомірність рішення місцевого господарського суду в частині доведеності Прокурором заявлених підстав позову.
86. Звідси, заявлена у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України в межах здійснення касаційного провадження у даній справі в цій частині знаходить своє підтвердження.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
87. За змістом пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
88. Пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України унормовано, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
89. Згідно із частиною четвертою статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
90. Враховуючи наведені міркування, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги Прокурора, скасування оскарженої постанови апеляційного господарського суду та про направлення цієї справи на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.
91. Під час нового розгляду справи апеляційному господарському суду слід взяти до уваги наведене в цій постанові, всебічно, повно, об'єктивно та безсторонньо дослідити наявні у справі докази і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, прийняти відповідне рішення.
Судові витрати
92. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задовольнити частково.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2025 у справі № 904/2366/24 скасувати та направити цю справу на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І. С.
Судді Берднік І. С.
Зуєв В. А.