Рівненський апеляційний суд
Іменем України
03 березня 2026 року м. Рівне
Справа № 572/2643/25
Провадження № 11-кп/4815/247/26
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 12 серпня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 12 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_6 про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить зазначену ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до нього умовно-дострокове звільнення. Обґрунтовує свої вимоги апелянт тим, що комісія установи підтримує і клопоче щодо застосування до нього умовно-дострокового звільнення, оскільки він став на шлях виправлення, що стверджується відповідно характеристикою. Зазначив, що він дотримується усіх норм та вимог Кримінально-виконавчого кодексу України, однак суд в ухвалі покликається на ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та на суперечливі ризики, оцінені адміністрацією ВК-46.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, міркування прокурора про безпідставність апеляційних вимог, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить таких висновків.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 засуджений 16.06.2023 Іршавським районним судом Закарпатської області за ч.1, 2 ст.156, ст. 70, 71 КК України на 5 років 1 місяць позбавлення волі. 29.09.2023 Іршавським районним судом Закарпатської області за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України на 5 років 3 місяці позбавлення волі, зараховано у строк відбування покарання період з 14.08.2017 до 21.06.2019.
Початок строку відбування покарання 14.03.2023.
Кінець строку відбування покарання 06.08.2026.
На даний час ОСОБА_6 відбуває покарання у державній установі «Катеринівська виправна колонія №46».
Так, пункт 2 ч.3 ст.81 КК України передбачає, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Тобто формальна дата настання умовно-дострокового звільнення - 15.04.2025.
Відповідно до характеристики від 02.03.2026, наданої установою виконання покарань, засуджений ОСОБА_6 приймає участь у суспільно-корисній праці щодо покращення комунально-побутових умов для засуджених відділення та роботах з благоустрою колонії, працевлаштований у їдальні установи, до роботи ставиться добросовісно, покладені обов'язки виконує сумлінно. Дотримується норм, які визначають порядок та умови відбування покарання, в особистості засудженого відбулись позитивні зміни, які свідчать про його виправлення та прагнення до ресоціалізації, дотримується правомірних та ввічливих відносин з персоналом установи, регулярно відвідує заходи виховного характеру, на оперативно-профілактичному обліку в установі не перебуває, має позитивні плани на майбутнє. До засудженого п'ять разів застосовувались заохочення за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці, стягнень не має.
Окрім того, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення засудженим ОСОБА_6 , а також ризик ймовірної небезпеки для суспільства, адміністрацією установи оцінено як середні.
Згідно з вимогами ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від покарання можливо при обов'язковій та одночасній наявності в їх сукупності підстав та умов. При цьому головним та вирішальним є не факт відбування певної частини покарання, а виправлення засудженого.
У відповідності до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
За роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, які містить п.2 Постанови «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 №2 умовно - дострокове звільнення від відбування покарання, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого та якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Під сумлінною поведінкою засудженого слід розуміти зразкове дотримання вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечне виконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації установи виконання покарань, відсутність порушень дисципліни, товариське ставлення до інших засуджених, а під сумлінним ставленням до праці - участь у суспільно корисній роботі, добросовісне виконання трудових обов'язків, використання форм і методів отримання доходів, які допустимі з точки зору не лише індивідуальних, а й суспільних інтересів (сплата податків, обов'язкових платежів тощо), підвищення кількісних і якісних показників у роботі, ощадливе ставлення до обладнання та інструментів, додержання правил охорони праці та техніки безпеки.
Колегія суддів звертає увагу, що висновок суду про виправлення засудженого повинен базуватися на врахуванні даних про його поведінку вцілому та ставленню до праці за весь період знаходження у виправних установах.
Окрім того, п.17 зазначеної Постанови роз'яснює, що оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
На переконання колегії суддів, наявні матеріали справи свідчать про те, що засуджений ОСОБА_6 своїм ставленням до праці та зразковою поведінкою довів своє виправлення. Зокрема, засуджений працевлаштований у їдальні установи, приймає активну участь по благоустрою відділення, має позитивні плани на майбутнє, у відповідності до наданої адміністрацією установи характеристики засуджений характеризується позитивно.
Також слід зауважити, що за весь час відбування покарання ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності не притягався, стягнення до нього не застосовувались, натомість п'ять разів заохочувався подякою за зразкову поведінку та ставлення до праці.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що на даний час існують усі підстави, передбачені законодавцем, для звільнення засудженого ОСОБА_6 умовно-достроково від подальшого відбування покарання, а тому ухвалу місцевого суду слід скасувати з постановленням нової ухвали про задоволення апеляційних вимог сторони захисту.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 12 серпня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, скасувати.
Звільнити умовно-достроково засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, від подальшого відбування покарання.
Ця ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3