Справа № 569/22651/25
04 березня 2026 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді О. Левчука,
за участі секретаря судового засідання М. Янка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за позовом Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради
до ОСОБА_1
про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі,
В засідання приймали участь:
прокурор - О. Прокопчук;
представник Рівненської міської ради - К. Сидорчук
Керівник Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої на користь Рівненської міської ради в дохід місцевого бюджету Рівненської міської територіальної громади 156 298, 52 грн, з яких: 86 568,39 грн безпідставно збережені грошові кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту; 58 025, 61 грн інфляційних втрати та 11 704,52 грн - 3% річних за користування безпідставно збереженими коштами пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт РВ 061172912106 від 18.10.2017 щодо об'єкта: «Будівництво зблокованого житлового будинку».
В подальшому, Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради зареєстровано декларацію РВ101210401520 від 01.04.2021 про готовність до експлуатації об'єкта: «Будівництво зблокованого житлового будинку, АДРЕСА_1 ». Замовник будівництва - ОСОБА_2 . Відповідно до вказаної декларації, будівництво розпочато 19.10.2017, а завершено 23.12.2020. У розділі «Пайова участь» вказано підставу звільнення від сплати пайової участі «згідно п. 13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» сплата коштів пайової участі у 2021 році не передбачена»
Між Рівненською міською радою та ОСОБА_1 договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не укладався, а відповідні грошові кошти, на виконання вимог Закону № 132-IX, до місцевого бюджету не сплачувалися
На час реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт була чинною ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка передбачала, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті
Однак, на момент прийняття в експлуатацію об'єкту будівництва - зблокованого житлового будинку, АДРЕСА_2 , статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було виключено на підставі Закону №132-ІХ (з 01.01.2020).
Натомість, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX від 20.09.2019 (далі - Закон № 132 IX) установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:
1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):
для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;
для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Відповідно до абз. 3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва.
Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію.
Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає:- для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;- для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва
Отже, зважаючи на норми абз. 2 п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX, відповідно до рішення Рівненської міської ради від 27.12.2012 № 2703 розмір пайової участі щодо вказаного об'єкту будівництва складає 86 568,39 грн (5 771,226 грн * 1,5%)
Так, у зв'язку із несплатою забудовником коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними, і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов'язок сплати яких був встановлений законом.
При цьому необхідність звернення прокурора з позовною заявою зумовлена потребою захистити інтереси держави, що виражаються в порушенні норм законодавства під час ухилення відповідачів від сплати коштів пайової участі замовника будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Рівне, а також через нездійснення Рівненською міською радою повноважень по зверненню до суду з позовом.
Ухвалою суду від 19.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 29.01.2026 підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.
Прокурор та представник Рівненської міської ради в судовому засіданні позов підтримали з мотивів у ньому наведених, просили позов задовольнити, щодо розгляду справи в заочному порядку не заперечили.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча про час, дату та місце судового розгляду була повідомлена належним чином.
Відтак, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідачки в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи.
Заслухавши прокурора, представника Рівненської міської ради, дослідивши письмові докази, повно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт РВ 061172912106 від 18.10.2017 щодо об'єкта: «Будівництво зблокованого житлового будинку».
В подальшому, Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради зареєстровано декларацію РВ101210401520 від 01.04.2021 про готовність до експлуатації об'єкта: «Будівництво зблокованого житлового будинку, АДРЕСА_1 ».
Замовник будівництва - ОСОБА_2 .
Відповідно до вказаної декларації, будівництво розпочато 19.10.2017, а завершено 23.12.2020. У розділі «Пайова участь» вказано підставу звільнення від сплати пайової участі «згідно п. 13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» сплата коштів пайової участі у 2021 році не передбачена»
03.10.2025 керівник Рівненської окружної прокуратури звернувся до Рівненської міської ради із запитом, в якому просив надати інформацію щодо вжитих Рівненською міською радою заходів, спрямованих на стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту або наміру вживати такі заходи в майбутньому.
06.10.2025 Рівненська міська рада повідомила Рівненську окружну прокуратуру, що Рівненською міської радою заходи реагування за фактом несплати коштів пайової участі відповідачем не вживалися. При цьому, Рівненська міська рада не заперечує щодо вжиття Рівненською окружною прокуратурою заходів спрямованих на захист її інтересів.
15.10.2025 керівник Рівненської окружної прокуратури повідомив Рівненську міську раду, що Рівненською окружною прокуратурою прийнято рішення про звернення до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом в інтересах держави в особі Рівненської міської ради до відповідача про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3-4 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Такі правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 20 вересня 2018 року у справі № 924/1237/17, від 04 квітня 2019 року у справі № 924/349/18, від 03 травня 2022 року у справі № 932/2250/21, від 07 червня 2022 року у справі № 209/2263/21.
Рівненська окружна прокуратура звертаючись до суду з позовом належним чином обґрунтувала наявність підстав для представництва інтересів держави у суді відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 56 ЦПК України, зазначивши у чому полягає порушення інтересів держави в особі Рівненської міської ради, вказавши орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, а також довівши нездійснення Рівненською міською радою захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, що полягають у не вжитті заходів щодо стягнення з відповідача коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до бюджету міської ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: прогнозування розвитку територій; забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об'єктів; встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності; розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об'єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури; створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших мало мобільних груп населення; проведення моніторингу забудови; ведення містобудівного кадастру; здійснення контролю у сфері містобудування.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Частинами 1-4 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
На час реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт була чинною ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка передбачала, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті
Однак, на момент прийняття в експлуатацію об'єкту будівництва - зблокованого житлового будинку, АДРЕСА_2 , статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було виключено на підставі Закону №132-ІХ (з 01.01.2020).
Натомість, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX від 20.09.2019 (далі - Закон № 132 IX) установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:
1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):
для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;
для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Відповідно до абз. 3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва.
Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію.
Слід вказати, що передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX порядок сплати пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:
1) об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;
2) об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.
У вказаних двох випадках, ураховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об'єкта в експлуатацію.
Отже, для об'єктів, будівництво яких розпочато у 2020 році, абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX визначено обов'язок щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об'єкта в експлуатацію.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21.
Водночас, у вказаній постанові Верховний Суд також зауважив, що у зв'язку із несплатою забудовником коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов'язок сплати яких був встановлений законом.
Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає:
- для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;
- для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.
Згідно з усталеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, зокрема викладеною в постановах від 08.10.2019 у справі № 911/594/18 і від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19, перерахування замовником об'єкта будівництва у передбачених законом випадках коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до відповідного місцевого бюджету є обов'язком , а не правом забудовника
Разом з тим, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 14.12.2021 у справи № 643/21744/19, належним та ефективним способом захисту буде звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі ст. 1212 ЦК України. Таким чином, замовник будівництва, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельних ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити у вигляді пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту, зобов'язаний повернути ці кошти органу місцевого самоврядування на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
З огляду на вищевикладене, оскільки порядок сплати коштів пайової участі у 2020 році регулювався пунктом 2 Прикінцевих те перехідних положень Закону № 132-IX, а будівництво об'єкту розпочато у 2017 році, у відповідачки виник обов'язок упродовж 10 днів з 01.01.2020 (реєстрації повідомлення про початок будівельнх робіт) звернутись до органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва та після отримання розрахунку пайової участі щодо об'єкта будівництва сплатити її до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію. Однак, усупереч зазначеним вимогам законодавства, відповідач у зазначений період і в подальшому до введення об'єкту в експлуатацію із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва до Рівненської міської ради не зверталася.
Станом на момент набрання чинності Законом № 132-IX діяв Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури міста Рівного, затверджений рішенням Рівненської міської ради від 27.12.2012 № 2703 «Про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Рівного». Відповідно до п. 1.4 Порядку, граничний розмір пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:
1) для будівництва житла - 1,5 відсотка від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;
2) для об'єктів реконструкції - нуль відсотків від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;
3) для об'єктів реставрації - 2 відсотки від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;
4) для будівництва комерційних та промислових об'єктів - 3 відсотки від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;
5) для будівництва автозаправних станцій, аптек, кафе, ресторанів - 10 відсотків від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта.
Згідно даних декларації про готовність об'єкта до експлуатації РВ101210401520 від 01.04.2021, кошторисна вартість об'єкта становить 5 771,226 тис.грн. Отже, зважаючи на норми абз. 2 п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX, відповідно до рішення Рівненської міської ради від 27.12.2012 № 2703 розмір пайової участі щодо вказаного об'єкту будівництва складає 86 568,39 грн (5 771,226 грн * 1,5%).
Враховуючи, що будівництво об'єкта розпочате 18.10.2017, абз.2 п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX було визначено обов'язок (за винятком передбачених п.п.2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об'єкта в експлуатацію.
Між Рівненською міською радою та відповідачем (замовником будівництва) договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не укладався і кошти пайової участі у розвитку інфраструктури до місцевого бюджету на виконання вимог Закону № 132-IX відповідач не сплачувала.
За таких обставин, вимога прокурора про стягнення з відповідача на користь Рівненської міської ради безпідставно збережених коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням положень ч.2 ст.625 ЦК України обґрунтована та підтверджена належними і допустимими доказами.
Враховуючи викладене вище, позов підлягає до задоволення.
Оскільки позов підлягає задоволенню, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь Рівненської обласної прокуратуринеобхідно стягнути понесені нею судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422, 40 грн.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРIШИВ:
Позов Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Рівненської міської ради (ЄДРПОУ 34847334, вул. Соборна, 12А, м. Рівне, 33028) в дохід місцевого бюджету Рівненської міської територіальної громади грошові кошти у сумі 156 298, 52 грн, з яких:
- 86 568,39 грн безпідставно збережені грошові кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту;
- 58 025, 61 грн інфляційних втрат та 11 704,52 грн - 3% річних за користування безпідставно збереженими коштами пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Рівненської обласної прокуратури (р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м.Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2422, 40 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування учасників справи:
позивач: Керівник Рівненської окружної прокуратури (м.Рівне, вул.Гарна, 29, код ЄДРПОУ 0291007721) в інтересах держави в особі Рівненської міської ради (м.Рівне, вул.Соборна, 12А, код ЄДРПОУ 34847334);
відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Повне судове рішення складене та підписане 06.03.2026.
Суддя О. Левчук