18 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 910/8913/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Міщенка І. С.,
секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Я.» - не з'явився,
Міністерства юстиції України - Махинько О. О.,
Комунального підприємства «Печерськсервіс» - Коваля В. Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Я.»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 (у складі колегії суддів: Андрієнко В. В. (головуючий), Буравльов С. І., Сітайло Л. Г.)
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 (суддя Балац С. В.) про залишення без розгляду позову
у справі № 910/8913/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Я.»
до Міністерства юстиції України, Комунального підприємства «Печерськсервіс»
про визнання незаконним та скасування наказу,
У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «А.Я.» (далі - ТОВ «А.Я.») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України та Комунального підприємства «Печерськсервіс» про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» від 14.05.2025 № 1330/5.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюваний наказ прийнято з порушенням прав та інтересів позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2025, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2025, позовну заяву ТОВ «А.Я.» залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвала обґрунтована тим, що позивач як особа, яка звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів, у підготовче засідання 13.10.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.
Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, у грудні 2025 року ТОВ «А.Я.» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права (абзац 2 частини 2 статті 287 ГПК України), просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційну скаргу обґрунтовано порушенням судами попередніх інстанцій положень частини 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України. Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що судами попередніх інстанцій при прийняті оскаржуваних судових рішень не враховано, що представник ТОВ «А.Я.» не з'явився у підготовче засідання з поважних причин і завчасно (за 2 години до засідання) направив до суду відповідне повідомлення про такі причини. Також, у поданій касаційній скарзі скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень частини 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України у взаємозв'язку з положеннями частин 1, 4, 6, 8 статті 6, частини 5 статті 42 ГПК України.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.01.2026 відкрито касаційне провадження у справі № 910/8913/25 за касаційною скаргою ТОВ «А.Я.» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 з підстави, передбаченої абзацом 2 частини 2 статті 287 ГПК України; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18.02.2026.
Міністерство юстиції України у відзиві на касаційну скаргу посилається на законність та обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
ТОВ «А.Я.» у судове засідання свого представника не направило.
Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.
Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення ТОВ «А.Я.» ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, та те, що ТОВ «А.Я.» не зверталось до суду з будь-якими заявами щодо розгляду справи, явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представника ТОВ «А.Я.».
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Міністерства юстиції України та Комунального підприємства «Печерськсервіс», дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції у межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 позовну заяву ТОВ «А.Я.» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8913/25; вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 25.08.2025.
Ухвалою-повідомленням від 14.08.2025 у справі № 910/8913/25 учасники справи повідомлені про те, що розгляд справи не відбудеться та про призначення підготовчого засідання на 15.09.2025.
У підготовчому засіданні 15.09.2025 оголошено перерву до 11:30 13.10.2025 у зв'язку з повідомленням позивача про подання заяви про зміну предмету позову.
У підготовче засідання, призначене на 11:30 13.10.2025, позивач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце підготовчого засідання був повідомлений під розписку у підготовчому засіданні 15.09.2025.
На час проведення підготовчого засідання 13.10.2025 від позивача (його представника) заяв/клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України, для залишення позову позивача без розгляду, оскільки позивач (його представник) не з'явився у судове засідання, не повідомив про причини неявки і не надав заяви про розгляд справи за його відсутності.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається ГПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частин 1, 2 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України (пункт 4 частини 5 статті 13 ГПК України).
Пунктом 2 частини 1 статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Відповідно до частини 2 статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (частина 1 статті 181 ГПК України).
Згідно з частиною 1 статті 182 ГПК України підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи.
Підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 ГПК України, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених главою 3 розділу ІІІ цього Кодексу (частина 1 статті 183 ГПК України) .
Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, зокрема, визначених частиною 2 статті 202 ГПК України (перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними) (пункт 1 частини 2 статті 183 ГПК України).
Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 ГПК України, відповідно до частини 4 якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Системний аналіз змісту наведених норм процесуального права свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин (умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання):
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Аналогічний висновки викладено у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.
Як вбачається з матеріалів справи, в підготовчому засіданні 15.09.2025 оголошено перерву. Про дату, час та місце наступного підготовчого засідання, призначеного на 13.10.2025 об 11:30 позивач був повідомлений під розписку.
13.10.2025 об 11:29 секретарем судового засідання у підсистемі «Відеоконференцзв'язку» відкрито сторінку засідання, об 11:33 розпочалось підготовче засідання, що підтверджується протоколом від 13.10.2025.
13.10.2025 об 09:39 представником позивача - адвокатом Коротя Р. О. сформовано у підсистемі «Електронний суд» клопотання, в якому він просив суд відкласти підготовче засідання у зв'язку з перебуванням представника на лікарняному.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, зазначене клопотання позивача (його представника) про відкладення розгляду справи було доставлено до суду у підсистемі «Електронний суд» 13.10.2025 о 14:30 та зареєстровано о 15:35, тобто після завершення підготовчого засідання.
Отже, клопотання представника позивача - адвоката Коротя Р. О. отримано судом першої інстанції після постановлення ухвали про залишення позову без розгляду.
За приписами статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (частина 1).
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції (частина 4).
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частини 5).
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі (частина 8).
Суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 9).
Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), розробляються Державною судовою адміністрацією України та затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України (частина 13).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 18/45/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) (далі - Положення).
Відповідно до пункту 24 Положення підсистема «Електронний суд» - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Інструкція користувача підсистеми «Електронний суд» розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua.
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням (пункт 25 Положення).
Дата та час підписання документа в підсистемі «Електронний суд», а також дата та час його надсилання автоматично зберігаються і не підлягають корегуванню (пункт 28 Положення).
Згідно з пунктами 39, 41 Положення документи, що надійшли через підсистему «Електронний суд», реєструються судами, іншими органами та установами в системі правосуддя в день їх надходження упродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та відповідними інструкціями з діловодства в судах чи в інших органах та установах у системі правосуддя.
У разі реєстрації отриманого документа до Електронного кабінету користувача автоматично надсилається відповідне повідомлення. В іншому випадку надсилається повідомлення із зазначенням причини відмови в реєстрації документа.
Наказом Державного підприємства «Інформаційні судові системи» від 29.12.2023 № 230/ОД затверджено Інструкцію користувача підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС (далі - Інструкця).
Ця Інструкція визначає порядок використання підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» та розміщена на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС (пункт 2.1 Інструкції).
Доступ до сервісів підсистеми «Електронний суд» забезпечується через Електронний кабінет користувача, який є складовою частиною підсистеми «Електронний суд» (пункт 2.2 Інструкції).
Відповідно до положень пунктів 2.8, 2.9 Інструкції після створення у підсистемі «Електронний суд» та відправки засобами ЄСІТС процесуальних та інших документів, користувач може відслідковувати рух та стан розгляду документа в суді або в органі та установі в системі правосуддя в обсязі, визначеному чинним законодавством України.
Дата та час підписання документа в підсистемі «Електронний суд», а також дата та час його надсилання автоматично зберігаються і не підлягають корегуванню.
Після надсилання засобами підсистеми «Електронний суд» процесуальних та інших документів особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді або в органі та установі системи правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подавались документи (пункт 2.15 Інструкції).
Документи, що надійшли через підсистему «Електронний суд», реєструються судами, іншими органами та установами в системі правосуддя в день їх надходження упродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та відповідними інструкціями з діловодства в судах чи в інших органах та установах у системі правосуддя (пункт 2.22 Інструкції).
У разі реєстрації отриманого документа до Електронного кабінету користувача автоматично надсилається відповідне повідомлення. В іншому випадку надсилається повідомлення із зазначенням причини відмови в реєстрації документа (пункт 2.24 Інструкції).
За приписами статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (частина 1 пункт 3). Учасники справи зобов'язані, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини 2).
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 6 статті 42 ГПК України).
Отже, ГПК України покладено на учасників справи обов'язок здійснювати свої права щодо подання заяв та клопотань виключно в порядку, передбаченому цим Кодексом, Положенням та Інструкцією, які знаходяться в загальному доступі для ознайомлення.
Таким чином, представник ТОВ «А.Я.» - адвокат Коротя Р. О. будучи обізнаним про порядок функціонування підсистем ЄСІТС, надіславши клопотання про відкладення підготовчого засідання за 2 години до часу, на який воно було призначене, через Електронний кабінет з використанням підсистеми «Електронний суд», знав про порядок та терміни реєстрації судом документів, що надійшли через підсистему «Електронний суд», та був зобов'язаний та мав можливість відслідковувати у власному Електронному кабінеті рух свого клопотання.
Представник ТОВ «А.Я.» - адвокат Коротя Р. О. мав добросовісно користуватися своїми процесуальними правами відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України та в разі неможливості вчасно до початку підготовчого засідання 13.10.2025 повідомити суд про причини своєї неявки через підсистему «Електронний суд», застосувати інші варіанти повідомлення суду про такі причини.
Крім того, про причини неявки свого представника в підготовче засідання 13.10.2025 міг повідомити сам позивач (ТОВ «А.Я.»), який є юридичною особою та міг користуватися своїми процесуальними правами і обов'язками в порядку самопредставництва.
Верховний Суд зауважує, що кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 ГПК України).
Ураховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновками судів апеляційної та першої інстанцій про наявність підстав для залишення позовної заяви ТОВ «А.Я.» без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України.
При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що наявність оскаржуваних судових рішень не перешкоджає позивачу повторно звернутись до суду з аналогічним позовом.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи викладене, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права в межах доводів касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги ТОВ «А.Я.» без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції - без змін.
При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що наявність ухвали суду про залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторно звернутись до суду з аналогічним позовом.
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Я.» залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 у справі № 910/8913/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. С. Берднік
Судді: В. А. Зуєв
І. С. Міщенко