Провадження № 1-кп/734/222/26 Справа № 734/791/26
05 березня 2026 року селище Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
у присутності прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Козелець клопотання прокурора Козелецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12022275460000195 від 09 жовтня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,
26 лютого 2026 року до Козелецького районного суду Чернігівської області надійшло клопотання прокурора Козелецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12022275460000195 від 09 жовтня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Клопотання обґрунтоване тим, що 07 жовтня 2022 року ОСОБА_4 отримав грошові надходження на свою банківську карту (заробітну плату). Після цього в мережі «інстаграм» написав дівчині, з якою познайомився раніше в цій же мережі, та яка розповідала, що може допомогти йому заробити грошові кошти через телеграм-бот, так як вона сама так робить. В подальшому вона надала назву цього боту, він знайшов його і зареєструвався, виконавши інструкцію, перевів свої грошові кошти на банківську карту НОМЕР_1 , в результаті чого на балансі його бота з?явились грошові кошти. Потім виконав інструкцію та збільшив заведені кошти в декілька разів та захотів вивести їх із телеграм-боту назад на свою банківську карту, але його попросили підтвердити, що він не робот та закинути ще грошові кошту. Після цього ОСОБА_4 зробив декілька транзакцій та перевів загальну суму 23 359 гривень на рахунок боту, але вивести кошти не зміг.
У ході досудового розслідування проведено ряд слідчих дій, однак, не встановлено особу, яка скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 190 КК України. Жодній особі повідомлення про підозру в межах кримінального провадження не оголошувалося.
У зв'язку з тим, що під час досудового розслідування особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні № 12022275460000195 від 09 жовтня 2022 року не встановлено, та строк давності притягнення до кримінальної відповідальності такої особи закінчився, прокурор просить закрити кримінальне провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив суд його задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомив суду, що він наразі розуміє про наявну на той час схему шахрайських дій. Він дійсно познайомився з дівчиною в месенджері, спілкувався, а потім виявилося, що то були шахраї. Потерпілий не заперечував проти закриття провадження, оскільки розуміє, що ніхто не буде проводити розслідування в цій справі.
Заслухавши позицію прокурора, думку потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження, які були надані суду як додаток до клопотання, суд дійшов наступних висновків.
09 жовтня 2022 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022275460000195 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення ч. 1 ст. 190 КК України.
З витягу з ЄРДР слідує, що в ОСОБА_4 просить прийняти міри до невідомої особи, яка через чат-бот в додатку «телеграмм» під приводом продажу товару заволоділа грошовими коштами останнього на загальну суму 23 353 грн., які остання перевела на банківську карту № НОМЕР_2 .
Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
В той же час, згідно зі ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Законність відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Публічність, згідно зі ст. 25 КПК України, передбачає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно ч. 4 ст. 40 КПК України слідчий зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Як вбачається з досліджених копій матеріалів кримінального провадження, 09 жовтня 2022 року до ЄРДР було внесено інформацію про те, що в ОСОБА_4 просить прийняти міри до невідомої особи, яка через чат-бот в додатку «телеграмм» під приводом продаж товару заволоділа грошовими коштами останнього на загальну суму 23 353 грн., які остання перевела на банківську карту № НОМЕР_2 . Органом досудового розслідування здійснена кваліфікація кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 190 КК України.
06 січня 2026 року відповідно до протоколу огляду інформації було визначено, що відповідно до виписки про рух коштів по банківському рахунку НОМЕР_3 , до якого випущена банківська картка № НОМЕР_1 на ім?я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , фінансовий номер: НОМЕР_4 . Згідно з відомостями виписки, на банківській картці № НОМЕР_2 , встановлено, що на вказану картку надходили грошові кошти від різних осіб, зокрема були зарахування грошових коштів від потерпілого ОСОБА_6 .
В матеріалах кримінального провадження, які були передані суду для огляду, міститься копія паспорта на ім'я ОСОБА_5 зі всіма необхідними анкетними даним для ідентифікації особи.
16 січня 2025 року дізнавачем сектору дізнання ВП № 1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області було надано доручення на проведення слідчих (розшукових) дій - допитати ОСОБА_5 . На виконання даного доручення в матеріалах кримінального провадження міститься рапорт (без дати), в якому вказано, що допитати та встановити місцезнаходження ОСОБА_5 не вдалося за можливе. При цьому, матеріали кримінального провадження не містять будь-яких даних щодо того яким чином встановлювалося місцезнаходження ОСОБА_5 , які би давали суду підстави дійти висновку, що органом досудового розслідування вичерпано всі можливі заходи для встановлення місцезнаходження особи, імовірно причетної до вчинення злочину: виїзд за місцем реєстрації ОСОБА_5 , опитування сусідів, встановлення місцезнаходження належному йому нерухомого майна, встановлення належних йому транспортних засобів тощо. Натомість, рапорт містить суто формальний характер про те, що встановити місцезнаходження ОСОБА_5 не видалося можливим.
Крім того, матеріали кримінального провадження містять доручення дізнавачем сектору дізнання ВП № 1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області від 23 лютого 2025 року про встановлення користувачів мобільного телефону НОМЕР_4 , на виконання якого міститься рапорт від 3 березня 2025 року, згідно з яким встановити оперативним шляхом місцезнаходження мобільного терміналу з абонентським номером НОМЕР_4 , користувачів та іншу, зазначену в доручені інформацію, не виявляється можливим, оскільки зазначений номер на теперішній час знаходиться поза зоною досяжності. Разом з тим, матеріали кримінального провадження не містять звернення до слідчого судді з метою отримання тимчасового доступу до речей і документів, які місять охоронювану законом таємницю, та перебувають у володінні операторів мобільного зв'язку (зв'язок абонентів, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалість, маршрути передавання, адреси розташування базових станцій та азимуту сигналу, IP-адрес для послуги передачі даних, ідентифікаційні ознак кінцевого обладнання абонентських номерів (ICCID, IMSI, IMEI) задля встановлення імовірного місця перебування ОСОБА_5 .
Таким чином, на переконання суду, органом досудового розслідування не вжито всіх необхідних та достатніх заходів для встановлення місцезнаходження ОСОБА_7 як особи, яка імовірно причетна до вчинення злочину, не проведено всебічне, повне дослідження всіх обставин справи, які б давали суду підстави констатувати, що таку особу встановити не вдалося. При цьому, органу досудового розслідування вдалося (імовірно) таку особу встановити, проте прокурор звертається до суду з клопотання про закриття провадження в справі у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. Однак вказані дії є взаємовиключними.
Статтею 1 Кримінального кодексу передбачено, що завданнями кримінального кодексу є правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.
Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що на даний час відсутні підстави для закриття вказаного кримінального провадження, оскільки не в повному обсязі проведені всі слідчі (розшукові) дії для встановлення особи.
Крім того, внесення змін до КПК України і, зокрема, доповнення ч. 1 ст.284 КПК України пунктом 3-1 не звільняє слідчого та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та виконання обов'язків, визначених загальними засадами ст. ст.9,25 КПК України.
В даному випадку, вказаних обов'язків органи досудового розслідування не виконали та порушують перед судом питання закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1ст. 284 КПК України.
Суд вважає, що таке використання органами досудового розслідування норми, що була запроваджена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства», як можливості закінчити досудове розслідування кримінального провадження суперечить завданням та загальним засадам, встановленим чинним КПК України.
За таких обставин досудове розслідування не може вважатися повним, а закриття кримінального провадження буде суперечити зазначеним вище завданням та засадам кримінального провадження.
Враховуючи дані обставини, суд приходить до висновку, що органом досудового розслідування не було вжито належних заходів для встановлення місця перебування особи, імовірно причетної до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а тому є передчасним твердження про те, що у кримінальному провадженні не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Враховуючи, що прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки доказів, які стосуються цього провадження в сукупності, у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити. Матеріали кримінального провадження, які були передані суду для огляду, будуть повернуті органу, від якого вони надійшли.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.12,49 КК України, п. 3-1 ч. 1, ч. 4 ст. 284, 369, 372, 392 КПК України,
постановив:
В задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурора Козелецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12022275460000195 від 09 жовтня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом семі днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде проголошений 05 березня 2026 року о 13.30 год.
Суддя ОСОБА_8