Іменем України
19 січня 2011 р. № 2-а-7/11 м. П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого - судді Резніченка М.С.,
за участю секретаря
судового засідання Гук С.Р.,
позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора дорожньо-патрульної служби батальйону дорожньо-патрульної служби відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та автомобільної технічної інспекції підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Осипчука Віталія Олександровича про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до інспектора ДПС батальйону ДПС відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та автомобільної технічної інспекції підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Осипчука В.О. про визнання і скасування постанови від 04.12.2010 р. серія АЕ1 № 148014 у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.. 122 ч. 2 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 430 грн., обґрунтовуючи вимоги тим, що він 04.12.2010 р. керував автомобілем «Мітсубісі» державний номер НОМЕР_1 по вул.. Пастера в м. Дніпропетровську у потоці транспорту. Приблизно о 16.30 год. був зупинений працівником ДПС Осипчуком В.О., який склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, зазначаючи, що на автомобілі було вимкнено габарити та ближнє світло фар в темну пору доби та виніс постанову, якою наклав стягнення у вигляді штрафу у розмірі 430 грн. Вважає постанову незаконною, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, керував транспортним засобом з ввімкненими протитуманними фарами та габаритними вогнями, хоча ще був світловий день і необхідності в цьому не було.
Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримав.
Відповідач інспектор дорожньо-патрульної служби батальйону дорожньо-патрульної служби відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та автомобільної технічної інспекції підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Осипчук В.О. час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать розписки про одержання судових повісток, тричі в судове засідання не з'явився і свого представника не направив, направив заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, позов не визнав та просив відмовити у позові через пропущення строків звернення до суду.
Заслухавши позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
За змістом оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення від 04 грудня 2010 р. серія АЕ1 № 148014 (а.с. 7) ОСОБА_2 04 грудня 2010 р. о 16.30 год. керував автомобілем «Мітсубісі» державний номер НОМЕР_1 в м. Дніпропетровську по вул.. Пастера в темну пору доби, габарити та ближнє світло фар вимкнено, чим скоїв адміністративне правопорушення і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 430 грн.
Відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил користування зовнішніми освітлювальними приладами передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП. Суб'єктом даного правопорушення може бути лише водій. Суб'єктивна ж сторона цього правопорушення полягає в умислі або необережності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 251 цього ж Кодексу доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показанням технічних приладів та технічних засобів , що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Будь-яких доказів в підтвердження вини позивача відповідачем не надано, письмових заперечень проти позову із зазначенням доказів, що підтверджували б його заперечення Осипчук В.О. не надав.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснюється, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім відводів.
Судом встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідачем Осипчуком В.О. не з'ясовано обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, у тому числі чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, не зазначено докази в підтвердження вини ОСОБА_2, не з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім того, при складанні протоколу від 04.12.2010 р. серія АЕ1 № 195059 (а.с. 8) відповідач вказав, що протокол складено на вул. Привокзальна, 2 в м. Дніпропетровську, не конкретизовано місце народження ОСОБА_2, однак в постанові зазначив, що її винесене вже на вул.. Пастера, 2 в м. Дніпропетровську. В мотивувальній частині постанови Осипчуком В.О. не зазначено норму законодавства про адміністративні правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_2 повинен нести відповідальність, що в сукупності є порушенням вимог ст..ст. 256, 283 КУпАП.
Вирішуючи питання про строки звернення до адміністративного суду суд вважає, що позивачем зазначений строк не порушено, оскільки постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно нього датовано 04 грудня 2010 р., а згідно поштового конверта позовна заява направлена ОСОБА_2 до суду саме 14 грудня 2010 р. рекомендованим повідомленням (а.с. 11).
На підставі ст.ст. 9, 10, 141, 122 ч. 2, 222, 251, 256, 258, 280 КУпАП, керуючись ст.ст. 11, 100, 158-163, 167, 1712 КАС України,
Позов задовольнити.
Постанову інспектора дорожньо-патрульної служби батальйону дорожньо-патрульної служби відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська та автомобільної технічної інспекції підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Осипчука Віталія Олександровича від 04 грудня 2010 р. серія АЕ1 № 148014 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 430 гривень визнати протиправною та скасувати її.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.С.Резніченко