04 березня 2026 року справа № 320/28183/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хай Маркет» до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича про визнання протиправними та скасування постанов.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Хай Маркет» (далі по тексту також позивач, ТОВ «Хай Марект») з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича (далі по тексту також відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанови від 01.05.2025 ВП №77962887 про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що спірними постановами з нього стягнуто основну винагороду приватного виконавця та витрати виконавчого провадження.
Позивач наголосив на добровільному виконанні наказу Господарського суду Київської області до відкриття виконавчого провадження, що має наслідком протиправність оскаржуваних постанов.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі на електронну адресу, про що свідчать довідка про доставку електронного листа, сформована програмним забезпеченням Діловодство спеціалізованого суду.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
26 березня 2025 року Господарським судом Київської області видано наказ на примусове виконання рішення у справі №910/12392/23 про зобов'язання ТОВ «Хай Маркет» звільнити зайняту ним частину нежитлового приміщення площею 144,94 кв.м, що розташоване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Чорних Запорожців, 54.
Стягувачем в означеному наказі є ТОВ «Фрукти Світу», боржником - позивач.
Постановою приватного виконавця від 01.05.2025 відкрито виконавче провадження №77962887 з примусового виконання наказу №910/12392/23, виданого 26.03.2025 Господарським судом Київської області про зобов'язання позивача звільнити зайняту ним частину нежитлового приміщення площею 144,94 кв.м, що розташоване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Чорних Запорожців, 54.
Відповідно до відповіді №4947910 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС ТОВ «Хай Маркет» має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Дата реєстрації - 13.02.2024.
Відповідно до повідомлення №6230803 документ «Постанова про відкриття ВП (з ідентифікатором)» від 01.05.2025 виконавчого провадження АСВП №77962887 доставлено до електронного кабінету ЄСІТС позивача 01.05.2025, 20:27:15.
Крім того, відповідачем було направлено постанову про відкриття ВП №77962887 засобами поштового зв'язку 01.05.2025 відповідно до списку №8031 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих.
Постановою приватного виконавця від 01.05.2025 ВП №77962887 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження визначено для боржника (позивача) розмір мінімальних витрат виконавчого провадження 400 грн.
Постановою приватного виконавця від 01.05.2025 ВП №77962887 про стягнення з боржника основаної винагороди з ТОВ «Хай Марект» стягнуто основну винагороду у сумі 24224,00 грн.
Постановою приватного виконавця від 28.05.2025 ВП №77962887 про закінчення виконавчого провадження закінчено виконавче провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем постанов про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення основної винагороди, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі по тексту також - Закон №1404).
Відповідно до статті 1 Закону №1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 5 Закону №1404 передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно із статтею 10 Закону №1404 заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частинами п'ятою, шостою статті 26 Закону №1404 визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016№ 1403-VIII (далі по тексту також - Закон №1403).
Відповідно до частин першої - третьої статті 31 Закону №1403 за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.
Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.
Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді:
1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру;
2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Частиною шостою статті 31 Закону №1403 визначено, що основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення.
Згідно частини сьомої статті 31 Закону №1403 приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Розмір та види витрат виконавчого провадження визначаються Міністерством юстиції України (частина десята статті 31 Закону №1403).
Частиною третьою статті 45 Закону №1404 визначено, що основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.
Відповідно до частини першої статті 42 Закону №1404 кошти виконавчого провадження складаються з:
1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;
2) авансового внеску стягувача;
3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Частиною другою статті 42 Закону №1404 встановлено, що витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Системний аналіз положень норм Закону №1404, які регулюють діяльність приватних виконавців, та статті 31 Закону №1403 вказує на те, що основна винагорода - це винагорода приватного виконавця за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до повного або часткового виконання рішення та стягується з боржника в розмірі пропорційному до фактично стягнутої суми.
Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №260/801/19, від 10.09.2020 у справі №120/1417/20-а, від 28.10.2020 у справі №640/13697/19, від 16.04.2020 у справі №640/8425/19, від 26.01.2024 у справі №580/192/23.
Крім цього, аналіз статті 31 Закону №1403 свідчить про те, що одночасно з відкриттям виконавчого провадження приватний виконавець повинен вирішити питання про стягнення основної винагороди і прийняття постанови про стягнення основної винагороди разом з постановою про відкриття виконавчого провадження є обов'язком приватного виконавця.
Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21.01.2021, 27.04.2021, 03.06.2021, 26.08.2021 року у справах №160/5321/20, №580/3444/20, №640/17286/20, №380/6503/20, від 26.01.2024 у справі №580/192/23.
Водночас, відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 26.01.2024 у справі №580/192/23, від 26.05.2022 у справі №420/6845/18, саме лише існування постанови про стягнення основної винагороди, винесеної одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, не означає безумовного та гарантованого стягнення цієї винагороди та не надає права приватному виконавцю стягувати визначену ним суму без здійснення фактичних дій з виконання судового рішення.
Тобто, сума основної винагороди, визначена приватним виконавцем у постанові про її стягнення, винесеній одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, не є сумою, яка гарантовано має бути стягнута за наслідками фактичного виконання виконавчого провадження у випадках неповного виконання або ж невиконання відповідного виконавчого документа.
Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду №160/5321/20, №360/2855/20, №200/3149/21-а.
Суд наголошує на тому, що положеннями Закону №1403 визначено, що основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою приватного виконавця від 01.05.2025 відкрито ВП №77962887 з примусового виконання наказу від 26.03.2025, виданого Господарським судом Київської області на примусове виконання рішення у справі №910/12392/23 про зобов'язання ТОВ «Хай Маркет» звільнити зайняту ним частину нежитлового приміщення площею 144,94 кв.м, що розташоване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Чорних Запорожців, 54.
Стягувачем в означеному наказі є ТОВ «Фрукти Світу», боржником - позивач.
Означеною постановою позивачу надано строк 10 робочих днів для добровільного виконання рішення Господарського суду Київської області №910/12392/23 від 23.05.2024, про що письмового повідомити приватного виконавця.
Позивачем долучено до матеріалів справи копію листа від 08.05.2024, адресованого відповідачу, в якому зазначено про добровільне виконання ТОВ «Хай Маркет» означеного наказу ще до відкриття виконавчого провадження шляхом повернення майна, що підтверджується актом від 01.07.2024. Додатком до означеного листа вказано акт від 01.07.2024. Факт направлення позивачем на адресу відповідача означеного листа підтверджується копією фіскального чеку від 09.05.2025 з ідентифікатором 0740600159090. Тобто, означений лист направлено позивачем на адресу відповідача засобами поштового зв'язку (АТ «Укрпошта») протягом законодавчо встановленого строку для добровільного виконання рішення.
Проте, надані відповідачем матеріали виконавчого провадження не містять означеного листа, що унеможливлює дослідження судом питання прийняття його до уваги приватним виконавцем в межах ВП №77962887.
Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи копію повідомлення від 29.05.2025 з відміткою про її отримання приватним виконавцем 29.05.2025, в якому зазначено, що на виконання рішення щодо звільнення торгової площі надаються документи, які є в розпорядженні ТОВ «Хай Маркет», що підтверджують припинення будь-якого використання ним спірного приміщення за адресою: Київська обл., м. Бровари, бул. Незалежності, 16-а, а також повідомлено про відсутність обладнання, майна та/або товару, тощо, у даному торговому приміщенні, яке належало чи належить ТОВ «Хай Маркет». Зазначено, що ТОВ «Хай Маркет» добровільно звільнило вказану торгову площу, чим добровільно повернуло приміщення орендарю ТОВ «Прод База». Також зазначено, що дане нежитлове приміщення від 28.12.2021 передано ТОВ «Форум Рітейл» в оренду ТОВ «Прод База» за договором оренди №1. На сьогоднішній день ТОВ «Прод База» передало дану торгову площу в суборенду ФОП Суниця О.О. Отже у зв'язку з добровільним виконанням наказу позивач просив закінчити виконавче провадження.
Додатками до означеного повідомлення вказано копію акта приймання-передачі приміщення від 10.05.2025 між ТОВ «Прод База» та ФОП ОСОБА_1 про передачу приміщення; копія акта приймання-передачі приміщення від 10.05.2025 між ТОВ «Прод База» та ФОП ОСОБА_1 про передачу торгового обладнання; копія опису майна; копія листа приватному виконавцю від 25.04.2025; копія акта приймання-передачі повернення з суборенди між ТОВ «Хай Маркет» та ТОВ «Прод База»; копія договору суборенди частини площі від 01.03.2025 №4; копія договору оренди №1 нежитлового приміщення від 28.12.2021; копія рішення суду Київської області від 28.03.2025 у справі №910/2323/24 про витребування у «Фруктів Світу» об'єкта нерухомого майна за адресою: Київська обл., м. Бровари, бул. Незалежності, буд. 16-а, на користь ТОВ «Форум Рітейл».
Також позивачем долучено до матеріалів справи копію акта приймання-передачі (повернення з оренди) до договору суборенди частини площі №1 від 16.08.2023 від 10.04.2025, яким позивач повернув із суборенди нежитлове приміщення за адресою: Київська обл., м. Бровари, бул. Незалежності, 16а.
Проте, відповідачем не надано оцінку поданим ТОВ «Хай Маркет» в рамках ВП №77962887 доказам щодо добровільного виконання позивачем наказу від 26.03.2025, виданого Господарським судом Київської області на примусове виконання рішення у справі №910/12392/23 про зобов'язання ТОВ «Хай Маркет» звільнити зайняту ним частину нежитлового приміщення.
Натомість, постановою від 28.05.2025 ВП №77962887 про закінчення виконавчого провадження приватний виконавець закінчив виконавче провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону №1404 (у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).
В означеній постанові зафіксовано, що з метою перевірки рішення суду про звільнення нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Чорних Запорожців, 54 виконавцем здійснено виїзд за місцем виконання рішення. Згідно відомостей ДРРП означений об'єкт нерухомого майна належить стягувачу ТОВ «Фрукти Світу». Відомості про реєстрацію договорів оренди/суборенди в ДРРП відсутні. Згідно інформації з куточка споживача зазначено, що за вказаною адресою здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 Візуальним оглядом в приміщенні знаходиться товар, торговельне обладнання та меблі. Документів, що підтверджують конкретного власника не надано.
Проте, суд зауважує, що ні з постанови про закінчення виконавчого провадження, ні з матеріалів виконавчого провадження №77962887 не вбачається про встановлення приватним виконавцем підстав, визначених пунктом 9 частини першої статті 39 Закону №1404, що, в свою чергу, свідчить про передчасність висновків відповідача про фактичне виконання позивачем в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, зокрема і поза межами встановленого відповідачем у постанові про відкриття виконавчого провадження строку для добровільного виконання.
Крім того, відповідачем не було надано оцінку доводам позивача щодо добровільного виконання наказу від 26.03.2025, виданого Господарським судом Київської області на примусове виконання рішення у справі №910/12392/23 про зобов'язання ТОВ «Хай Маркет» звільнити зайняту ним частину нежитлового приміщення площею 144,94 кв.м, що розташоване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Чорних Запорожців, 54.
Означені обставини, на переконання суду, свідчать про передчасність винесення оскаржуваних постанов від 01.05.2025 ВП №77962887 про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Таким чином, позов слід задовольнити повністю.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 05.06.2025 №НВК1-СЕММ-6СРН-6МВА.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича від 01.05.2025 ВП №77962887 про стягнення з боржника основної винагороди.
3. Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича від 01.05.2025 ВП №77962887 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хай Маркет» (ідентифікаційний код 44636875, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 13/6, кв. 4) судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місцезнаходження: 07401, Київська обл., м. Бровари, вул. Янченка Дмитра, 2, оф. 7).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .
Суддя Дудін С.О.