Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 березня 2026 року Справа№200/1/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про визнання протиправним та скасування рішення,
31.12.2025 року ОСОБА_1 через свого представника (адвоката) та підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом (позов зареєстрований в суді 01.01.2026 року), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 07.07.2025 року № ЦО-753, прийняте щодо ОСОБА_1 Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України».
Позов обґрунтовував тим, що є учасником бойових дій; з 2017 року йому встановлено ІІ групу інвалідності безстроково.
Перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області. З 18.09.2020 року є отримувачем пенсії по інвалідності (як особа з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Проте у серпні 2025 року йому було припинено виплату пенсії.
Під час з'ясування підстав для припинення виплати пенсії дізнався про наявність оскарженого рішення, копію якого отримав разом з листом відповідача від 11.12.2025 року № 10082/01-19, яким його повідомлено, що за результатами розгляду медичної справи ОСОБА_1 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання прийнято рішення від 07.07.2025 року № ЦО-753 про скасування попереднього рішення медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення групи і терміну інвалідності ОСОБА_1 з 07.07.2025 року.
Вважав, що при прийнятті оскарженого рішення не враховано наступне:
- він (позивач) не висловлював бажання щодо проходження оцінювання повсякденного функціонування, і будь-яке рішення суду щодо проведення повторного огляду позивача відсутнє (абз. 9 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2025 року № 1338 та п. 48 Порядку, що затверджений зазначеною Постановою);
- згідно з оскарженим рішенням підставою для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці, зазначений лист від ДБР від 31.01.2025 року № 3187-25/10-2-02-01-1348/25, кримінальне провадження від 21.10.2024 року № 62024000000000923, - чим, на думку позивача, порушено вимоги п. 6.2 форми Рішення та п. 6.2 форми Витягу з рішення, що затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.2024 року № 2067 «Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи»;
- процес розгляду справи - переогляду його на відповідність встановленої інвалідності ІІ групи, відбувся без дотримання вимог Положення та Порядку, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», - безпідставно та необґрунтовано заочно (без його особистої участі), не дивлячись на те, що він (позивач) надсилав до відповідача листи щодо неможливості прибуття до відповідача в установлений день та час та відтермінування строків перевірки (підтверджується чеками АТ «Укрпошта» від 29.01.2025 року та від 25.03.2025 року).
- встановлення йому (позивачу) ІІ групи інвалідності відбулося ще до того, як він зайняв посаду державного службовця.
Крім того, на його думку, спірне рішення не відповідає критерію обґрунтованості, оскільки відповідачем не конкретизовано, які саме критерії інвалідності застосовувалися експертною командою, яку саме експертну документацію розглянуто, яким саме вимогам законодавства не відповідає встановлена група інвалідності, в чому саме полягає необґрунтованість рішення МСЕК, які саме патологічні зміни у стані здоров'я позивача не дають підстав визнати його особою з інвалідністю, якими вони мали б бути, які взагалі враховані наявні патологічні зміни.
Як підсумок, вважав, що рішення відповідача є необґрунтованим, протиправним та таким, що прийнято з порушенням законодавчо встановленої процедури.
Відповідач (через свого представника) подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що з 01.01.2025 року відбулися законодавчі зміни - в повному обсязі набрали чинності положення постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», згідно з якими повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я припиняються 31.12.2024 року. Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов'язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи (далі - ЦОФСО) в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Права та обов'язки Центру оцінювання функціонального стану особи покладено на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (п. 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338, п. 8 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 267, наказ Міністерства охорони здоров'я України від 03.12.2024 року № 2022).
Центральною медико-соціальною експертною комісією Міністерства охорони здоров'я України до відповідача були передані нерозглянуті матеріали та справи за відповідним листом ДБР - для подальшого розгляду на виконання рішення РНБО від 22.10.2024 року.
Так, до відповідача надійшов лист Міністерства охорони здоров'я України, яким доручено Центральній медико-соціальній експертній комісії Міністерства охорони здоров'я України на виконання запиту ДБР від 31.01.2025 року № 3187-25/10-2-02-01-1348/25 у кримінальному проваджені № 62024000000000923 від 21.10.2024 року здійснити перевірку обґрунтованості рішень щодо зазначених у додатках до запиту осіб та, у разі необхідності, провести переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно таких осіб і прийняти відповідні рішення.
Серед інших медико-експертних справ до відповідача була передана й справа ОСОБА_1 .
Експертним командам з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО було доручено перевірити обґрунтованість експертного рішення саме на підставі документів, які були подані позивачем на МСЕК у 2015 році.
Підставою для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК щодо встановлення позивачу ІІ групи інвалідності стала постанова ДБР у кримінальному провадженні № 62024000000000923 від 21.10.2024 року.
Перевірка проводилася, зокрема, на підставі: листа Державного бюро розслідувань від 06.11.2024 року № 10-2-02-01-27449; листа Служби безпеки України від 06.12.2024 року № 14/1-7801; постанови слідчого Головного слідчого управління ДБР від 31.01.2025 року у межах кримінального провадження № 62024000000000923.
ЦОФСО здійснено належним чином повідомлення про необхідність прибуття особи для повного медичного обстеження з метою перевірки обґрунтованості рішення щодо визнання її особою з інвалідністю, яке було раніше прийняте медико-соціальною експертною комісією. У зв'язку з неприбуттям особи до ЦОФСО та відсутністю у особи виключних підстав для перенесення строків медичних обстежень, за результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання прийняте рішення: «скасувати попереднє рішення медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення групи і терміну».
Результати перевірки медико-експертної справи позивача були оформлені у вигляді: протоколу розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 07.07.2025 року № ЦО-753, рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 07.07.2025 року № ЦО-753, витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 07.07.2025 року № ЦО-753.
Тому твердження позивача про проведення відповідачем перевірки без достатніх на те правових підстав, тобто за відсутності у нього належного документа, на підставі якого ініційовано проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК щодо встановлення позивачу ІІ групи інвалідності безстроково, не відповідає фактичним обставинам справи.
При цьому проведення огляду позивача не передбачалося, а проводилася саме перевірка обґрунтованості встановлення позивачу ІІ групи інвалідності, без огляду, за наявними медичними документами за наслідками всебічного обстеження під час направлення на МСЕК, що представлені у 2015 році, що не передбачає обов'язкової участі такої особи.
Згідно з ч. 7 ст. 111 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.
Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» письмово попереджено про кримінальну відповідальність за розголошення даних досудового розслідування, передбачену ст. 387 КК України.
Відповідно до ст. 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
Відповідач не має письмового дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування з початку розгляду вказаних кримінальних проваджень.
На думку відповідача, оскаржене рішення від 07.07.2025 року № ЦО-753, яким скасовано попереднє рішення медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення групи і терміну інвалідності ОСОБА_1 , прийняте у порядку та у спосіб, що визначені законодавством України, а тому є законним та обґрунтованим.
Просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідач (через свого представника) також подав письмові пояснення (зазначивши їх заявою про виконання ухвали суду), в яких зазначав, що відповідач надсилав позивачу лист-повідомлення (запрошення) від 18.02.2025 року № 542/03-19 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» для обстеження, який містить власноручний підпис позивача про його отримання - 19.03.2025 року.
Позивачу зазначеним листом роз'яснено/попереджено про право прийняття Інститутом рішення про скасування попереднього рішення ЕК (експертної команди) у разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім виключних підстав, а також доведено перелік виключних підстав для перенесення строків медичних досліджень.
В свою чергу позивачем не наведено поважних причин неприбуття на обстеження, не надано жодних доказів такого.
Крім того, у відповідача відсутні докази отримання та реєстрації заяв позивача від 29.01.2025 року та від 21.03.2025 року, а належні докази їх відправлення позивачем не надані.
Також зазначав про неможливість подання відповідачем до суду завірених копій матеріалів медико-експертної справи позивача у зв'язку з їх вилученням в результаті обшуку, проведеного Державним бюро розслідувань 30.09.2025 року.
Позивач подав додаткові пояснення, в яких зазначав, що з метою надання доказів отримання відповідачем рекомендованих листів (відправлення позивача від 29.01.2025 року № 8433349156787 та від 25.03.2025 року № 8433349177130) звертався на «гарячу лінію» АТ «Укрпошта» з проханням надати відповідну інформацію.
Зі слів оператора «гарячої лінії» АТ «Укрпошта» відправлення отримані відповідачем 10.04.2025 року та 04.04.2025 року відповідно. Перше відправлення - з повідомленням про вручення, інше - через смс-повідомлення.
У відповідь на офіційний запит на адресу електронної пошти АТ «Укрпошта» 16.02.2026 року отримав відповідь, в якій зазначалося, що інформація щодо пересилання реєстрованих поштових відправлень в автоматизованій системі АТ «Укрпошта» зберігається протягом шести місяців з дня їх приймання для пересилання; враховуючи, що минув зазначений строк, провести перевірку пересилання поштового відправлення від 29.01.2025 року № 8433349156787 та відправлення від 25.03.2025 року № 8433349177130, про які йдеться у зверненні, не надається можливим.
Судом встановлено, що відповідно до посвідчення від 12.12.2016 року серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
14.01.2016 року ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності з 22.12.2015 року з переоглядом 14.01.2017 року (захворювання, так, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ), що підтверджується довідкою від 14.01.2016 року серії АВ № 0596702 до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (підстава - акт огляду МСЕК № 35).
11.05.2017 року за наслідком повторного огляду позивачу встановлено ІІ групу інвалідності безстроково з 01.02.2017 року (захворювання, так, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ), що підтверджується довідкою від 11.05.2017 року серії АВ № 0704306 до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (в довідці зазначено, що особа черговому переогляду не підлягає).
02.09.2020 року за наслідком повторного (чергового) огляду позивачу встановлено ІІ групу інвалідності безстроково з 14.07.2020 року (захворювання, так, одержане під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення), що підтверджується довідкою від 02.09.2020 року серії 12ААБ № 782616 до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (в довідці зазначено, що особа черговому переогляду не підлягає).
В період з 23.06.2025 року по 07.07.2025 року Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (а саме експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи, який є структурним підрозділом цієї державної установи) проводилася перевірка обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії від 22.12.2015 року № 35, прийнятого щодо ОСОБА_1 .
Хід перевірки відображений в протоколі розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 07.07.2025 року № ЦО-753.
Перевірка відбулася без участі позивача.
За результатом цієї перевірки прийнято рішення від 07.07.2025 року № ЦО-753 - «рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії», яким скасовано попереднє рішення медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення групи і терміну інвалідності ОСОБА_1 (рішення МСЕК від 22.12.2015 року №35) з 07.07.2025 року.
У п. 6.1 оскарженого рішення підставою для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці, зазначено: постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді.
У п. 6.2 оскарженого рішення зазначені реквізити документів, на підставі яких ініційовано перевірку обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці, а саме: лист від ДБР № 3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025 року, кримінальне провадження № 62024000000000923 від 21.10.2024 року.
В обґрунтування рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці (п. 11 оскарженого рішення), зазначено, що згідно з абз. 2 п. 51 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338, із змінами (далі - Положення) Центр оцінювання функціонального стану особи (далі - ЦОСФО) проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді. Дана особа підлягає повторному оцінюванню функціонального стану особи відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 року, введеного в дію Указом Президента України № 732/2024, з метою здійснення перевірки достовірності встановлення діагнозів та обґрунтованості призначення груп інвалідності працівникам державних і правоохоронних органів. Перевірка проводитися, зокрема, на підставі: листа Державного бюро розслідувань від 06.11.2024 року №10-2-02-01-27449; листа Служби безпеки України від 06.12.2024 року № 14/1-7801, постанови слідчого Головного слідчого управління ДБР від 31.01.2025 року у межах кримінального провадження № 62024000000000923. ЦОФСО здійснено належним чином повідомлення про необхідність прибуття особи для повного медичного обстеження з метою перевірки обґрунтованості рішення щодо визнання її особою з інвалідністю, яке було раніше прийняте медико-соціальною експертною комісією. В повідомленні була зазначена інформація про місце, дату та час, коли така особа мала прибути до ЦОФСО, про що в матеріалах медико-експертної справи особи наявні відповідні підтверджуючі документи й докази. У зв'язку з неприбуттям особи до ЦОФСО та відсутністю у особи виключних підстав для перенесення строків медичних обстежень, передбачених абз. 3, п. 8.5, абз. 13, п. 51 Положення, за результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання прийняте рішення: скасувати попереднє рішення медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення групи і терміну з 07.07.2026 року.
Отже підставою для прийняття цього рішення зазначено наступне: «У зв'язку з неприбуттям особи до ЦОФСО та відсутністю у особи виключних підстав для перенесення строків медичних обстежень, передбачених абз. 3, п. 8.5, абз. 13, п. 51 Положення».
Також відповідачем сформовано Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, від 07.07.2025 року № ЦО-753, в якому відображено факт прийняття рішення від 07.07.2025 року № ЦО-753.
Копію рішення від 07.07.2025 року № ЦО-753 позивач отримав з листом Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 11.12.2025 року № 10082/01-19 (на запит свого адвоката після з'ясувань підстав припинення позивачу виплати пенсії по інвалідності, що відбулося з серпня 2025 року), яким повідомлено, що за результатами розгляду медичної справи ОСОБА_1 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання прийнято рішення від 07.07.2025 року № ЦО-753, яке оформлено у вигляді Витягу з рішення експертної команди ЦОФСО. Перевірку справи ОСОБА_1 проведено у рамках кримінального провадження № 62024000000000923 від 21.10.2024 року. 30.09.2025 року медико-експертну справу ОСОБА_1 вилучено ДБР.
Судом також встановлено, що 30.09.2025 року старшим слідчим Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань у зв'язку із здійсненням досудового розслідування кримінального провадження № 62024000000000923, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 191, ч. 2, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ст. 368-5, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 369 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду від 17.09.2025 року м. Києва № 757/44931/25-к проведено обшук в приміщенні Державної установи державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», зокрема структурного підрозділу Інституту - Центру оцінювання функціонування стану особи, які розташовані за адресою: м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1-а, власником яких є держава в особі Міністерства охорони здоров'я України.
За результатом проведеного обшуку складено протокол обшуку від 30.09.2025 року, в якому відображено, що у зазначеної державної установи вилучені медико-експертні справи осіб, зокрема, й справа ОСОБА_1 , яка у переліку справ зазначена за № 88.
Враховуючи наведене суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 30.11.2020 року в справі № 200/14695/19-а та від 17.03.2020 року у справі № 240/7133/19, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері; суд вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Враховуючи наведене суд надає оцінку правомірності прийняття оскаржуваного рішення в межах дотримання процедури прийняття цього рішення.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Відповідно до ч. 1 ст. 2 зазначеного Закону (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав на рівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Згідно з ч. 1 ст. 3 цього ж Закону інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною 2 ст. 6 Закону визначено, що особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров'я, та/або в судовому порядку.
Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
На час встановлення позивачу інвалідності у 2016 році (на строк) та 01.02.2017 року (безстроково) діяла постанова Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» (втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»), якою було затверджено Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, відповідно до яких медико-соціальну експертизу проводили медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.09.2011 року № 561 (втратив чинність на підставі наказу Міністерства охорони здоров'я від 10.12.2024 року № 2067) була затверджена Інструкція про встановлення груп інвалідності, пунктом 1.4 якої було визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. При огляді у МСЕК проводились вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
Вказана Інструкція була чинною станом на час встановлення позивачу групи інвалідності.
З 24.02.2022 року Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, який діє і натепер.
Указом Президента України від 22.10.2024 року № 732/2024 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» (далі - рішення РНБО від 22.10.2024 року).
Рішенням РНБО від 22.10.2024 року метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян України, посилення протидії корупції в державних органах, недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи Рада національної безпеки і оборони України, вирішено: рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення (п. 1).
Підпунктом «б» п. 2 рішення РНБО від 22.10.2024 року вирішено Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров'я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.
На виконання рішення РНБО від 22.10.2024 року Кабінет Міністрів України прийняв постанови від 25.10.2024 року № 1207 «Про внесення зміни до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу» та від 08.11.2024 року № 1276 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317», якими вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» від 03.12.2009 року № 1317.
26.10.2024 року Міністерством охорони здоров'я України прийнято наказ № 1809 «Про покладання прав та обов'язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ», п. 1 якого права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ покладено на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (код згідно з ЄДРПОУ 03191673) з дати підписання цього наказу.
Пунктом 5 зазначеного Наказу наказано виконуючій обов'язки державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України» (Валентині Зражевській) протягом двох робочих днів з дати підписання цього наказу забезпечити передачу медико-експертних справ, скарг та документів, які пов'язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" згідно з актом приймання-передачі.
На підставі діючого на той час законодавства, Міністерством охорони здоров'я України у зв'язку із надходженням листа Служби безпеки України від 04.11.2024 року № 14/1-6971 щодо перевірки достатності підстав для встановлення груп інвалідності посадовим особам відповідних державних органів і місцевого самоврядування та листа ДБР від 06.11.2024 року № 10-2-02-01-27449 щодо перевірки достовірності діагнозів і достатності підстав для встановлення груп інвалідності особам з числа працівників державних та правоохоронних органів, було доручено Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ України здійснити перевірку обґрунтованості рішень обласних медико-соціальних експертних комісій щодо зазначених у додатках до запитів осіб та у разі необхідності провести переогляд таких осіб шляхом проведення медико-соціальної експертизи з прийняттям відповідного рішення (листи Міністерства охорони здоров'я України від 08.11.2024 року № 25/42372/2-24 та від 12.11.2024 року № 25/42780/2-24 до Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ України та до відповідача).
Як зазначав відповідач, серед інших медико-експертних справ, до відповідача була передана і справа ОСОБА_1 .
З 01.01.2025 року набрав чинності (введений в дію, крім деяких пунктів) Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (Закон від 19.12.2024 року № 4170-IX), яким внесено зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб'єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.
Пунктом 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону установлено, що повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України припиняються 31 грудня 2024 року.
З моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Зазначеним Законом у Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» внесені зміни та доповнення, зокрема доповнено статтею 69-1 такого змісту: "Стаття 69-1. Комплексна оцінка обмежень життєдіяльності та оцінювання повсякденного функціонування особи».
Пунктом 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону (Закон від 19.12.2024 року № 4170-IX) установлено, що:
особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності;
документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є:
видані до 31 грудня 2024 року органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;
витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;
рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених законами України «Про військовий обов'язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування;
особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна - у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності);
особам з інвалідністю, повторний огляд яких був призначений з 1 січня 2025 року, але які не змогли його своєчасно пройти, строк інвалідності продовжується до дати прийняття рішення за результатами проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, але не довше ніж до 1 липня 2025 року.
На період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні перелік причин неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи визначається Кабінетом Міністрів України (п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього ж Закону).
01.01.2025 року також в повному обсязі набрали чинності положення постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», якою затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.
Пунктом 3 цієї Постанови установлено, зокрема, що права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я припиняються 31 грудня 2024 року.
З моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, зокрема:
встановлення інвалідності повнолітнім особам, здійснення інших повноважень, прав і обов'язків, визначених Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов'язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України «Про військовий обов'язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами (абз. 8 п. 3 Постанови).
Особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування за власним бажанням (за зверненням опікуна у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності) або за рішенням суду (абз. 10 п. 3 Постанови).
Основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи визначає Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338.
Пунктом 6 зазначеного Положення визначено, що оцінювання проводиться:
Центром оцінювання функціонального стану особи;
експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров'я.
Згідно з п. 7 Положення права та обов'язки Центру оцінювання функціонального стану особи за рішенням МОЗ покладаються на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ, та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи затверджується МОЗ.
Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи затверджене наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.12.2024 року № 2022 (далі - Положення про Центр оцінювання).
Пунктами 1 та 2 цього Положення визначено, що Центр оцінювання функціонального стану особи (далі - Центр оцінювання) здійснює свою діяльність на підставі рішення Міністерства охорони здоров'я України.
Права та обов'язки Центру оцінювання за рішенням МОЗ покладаються на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ, та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.12.2024 року № 2022 покладено права та обов'язки Центру оцінювання функціонального стану особи на державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" (ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 03191673).
Пунктом 10 Положення про Центр оцінювання визначені повноваження Центру оцінювання, до яких належить, зокрема наступне:
- проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, з підстав, визначених Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, зокрема на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу у сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних (пп. 3 п. 10).
Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
- здійснює інші функції, визначені законодавством (пп. 15 п. 10).
Реалізація функцій Центру оцінювання, визначених підпунктами 3, 6, 7, 8 цього пункту, забезпечується експертними командами Центру оцінювання (останній абзац п. 10 Положення про Центр оцінювання).
Аналогічні норми містяться в Положенні про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338.
Так, відповідно до пп. 2 п. 8 зазначеного Положення (в редакції, яка була чинною та підлягала застосуванню на час виникнення спірних правовідносин), Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.
Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
Аналогічні положення містяться в Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), п. 10 якого визначено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.
Питання організації проведення повторних оцінювань для моніторингу ефективності застосованих компенсаторів і корекції реабілітаційних заходів та перевірки обґрунтованості рішень врегульовані п.п. 47 - 52 зазначеного Порядку.
Пунктом 51 зазначеного Порядку визначено, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:
на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;
за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);
за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.
Порядок здійснення моніторингу оцінювання повсякденного функціонування особи затверджується МОЗ.
Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.
Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Форма «Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії» затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.2024 року № 2067.
Отже, реалізація відповідних функцій Центру оцінювання функціонального стану особи (зокрема, перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, з підстав, визначених Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338) забезпечується експертними командами Центру оцінювання. При цьому права та обов'язки Центру оцінювання покладено на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 03191673).
Щодо наявності правових підстав для перевірки відповідачем обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії про встановлення позивачу інвалідності
Як вже зазначалося, форма «Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії» затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.2024 року № 2067.
Так, форма рішення передбачає наявність в рішенні, зокрема п. 6 «Ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці», який містить:
пп. 6.1 «Підстава для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці»;
пп. 6.2 «Реквізити документів, на підставі яких ініційовано перевірку обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці»;
Також форма рішення передбачає наявність в рішенні:
п. 9 «Дати перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці»;
пп. 10.1 «Дата проведення повторного оцінювання»;
пп. 10.3 «Відмова особи від повного медичного обстеження, необхідних досліджень та/або неприбуття особи (у разі її відмови або неприбуття)»;
пп. 10.4 «Наявність або відсутність виключних підстав для перенесення строків повного медичного обстеження та необхідних досліджень щодо особи»;
п. 11 «Обґрунтування рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці».
Суд погоджується з позивачем, що пп. 6.1 п. 6 оскарженого рішення містить загальні посилання (зазначено: «постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді»), а пп. 6.2 п. 6 оскарженого рішення містить реквізити документів (лист ДБР від 31.01.2025 року № 3187-25/10-2-02-01-1348/25), що не передбачені законодавством в якості підстав для перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці.
Проте документ, що передбачений законодавством в якості підстав для перевірки, зазначений в іншому пункті оскарженого рішення, а саме в п. 11 «Обґрунтування рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці» - це постанова слідчого Головного слідчого управління ДБР від 31.01.2025 року у межах кримінального провадження № 62024000000000923.
Зазначена постанова слідчого - є постановою від 31.01.2025 року про залучення спеціалістів, що прийнята в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000923 від 21.10.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень. Цією постановою у кримінальному провадженні залучено спеціалістів Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України». В цій постанові під № 2248 зазначені, зокрема, дані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Інші відомості, що містяться в постанові, приховані.
Судом встановлено, що зазначена постанова (від 31.01.2025 року про залучення спеціалістів) була направлена до відповідача із супровідним листом від 31.01.2025 року № 3187-25/10-2-02-01-1348/25 для організації проведення перевірок обґрунтованості рішень, прийнятих медико-соціальними експертними комісіями.
Статтею 110 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що рішення слідчого приймається у формі постанови. Постанова слідчого складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Постанова слідчого виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне рішення.
Постанова слідчого є підставою для проведення перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями (п. 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338).
Проте з поданої відповідачем до суду копії постанови слідчого ДБР не можливо встановити: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування; зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу (осіб), якій належить виконати постанову.
Щодо посилання позивача на те, що при прийнятті оскарженого рішення не враховано те, що особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування за власним бажанням (за зверненням опікуна у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності) або за рішенням суду, а власне бажання проходити оцінювання повсякденного функціонування він не висловлював і щодо нього (позивача) відповідне рішення суду відсутнє
Такі положення містяться в абз. 10 (а не 9, як помилково зазначав позивач) п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».
Проте, оскаржене в даній справі рішення стосується інших правовідносин, а саме оскарження рішення, що стосується перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності, які врегульовані іншими нормативно-правовими актами, які і визначають підставу для такої перевірки, а саме пп. 2 п. 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та п. 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, що затверджені зазначеною Постановою, згідно з якими така перевірка проводиться, зокрема на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді.
Разом з тим, оскільки в оскарженому рішенні (п. 11) зазначено, що позивач підлягає повторному оцінюванню функціонального стану особи, то зазначені положення мали би бути враховані суб'єктом владних повноважень разом з положеннями п. 2 Критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (які є Додатком 1 до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338), згідно з якими експертна команда проводить розгляд справи заочно (без особистої участі особи або її уповноваженого представника) за умов, визначених нижче, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді.
Щодо дотримання суб'єктом владних повноважень порядку проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК, яким позивачу встановлено інвалідність, та прийняття за її наслідками оскарженого рішення
В п. 11 оскарженого рішення зазначено, що позивач підлягає повторному оцінюванню функціонального стану особи.
У такому разі, виходячи з положень, що наведені в п. 10 Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи, що затверджене наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.12.2024 року № 2022, пп. 2 п. 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338, позивача мало бути повідомлено про це рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображено у відповідній електронній системі.
Як вже зазначалося, згідно з п. 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338, за результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Виходячи з наведених положень п. 51 Порядку, особа, щодо якої проводиться перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, має право знати дату, час та місце проведення такої перевірки та, відповідно, розгляду її справи, а суб'єкт владних повноважень, в свою чергу, повинен повідомити особу про це.
При цьому суб'єкт владних повноважень має з'ясувати наявність/відсутність у особи виключних підстав для перенесення строків медичних обстежень.
В оскарженому рішенні (п. 11) зазначено: «ЦОФСО здійснено належним чином повідомлення про необхідність прибуття особи для повного медичного обстеження з метою перевірки обґрунтованості рішення щодо визнання її особою з інвалідністю, яке було раніше прийняте медико-соціальною експертною комісією. В повідомленні була зазначена інформація про місце, дату та час, коли така особа мала прибути до ЦОФСО». Також зазначено про відсутність у особи виключних підстав для перенесення строків медичних обстежень.
Проте, докази наведеним у рішенні обставинам до суду не подані.
У відзиві на позовну заяву та в письмових поясненнях, що подані до суду, відповідач зазначав, що повідомлення позивача було здійснено належним чином, а саме відповідач надсилав позивачу лист-повідомлення (запрошення) від 18.02.2025 року № 542/03-19 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» для обстеження, який містить власноручний підпис позивача про його отримання - 19.03.2025 року. Також зазначав, що проведення огляду не передбачалося, а проводилася саме перевірка обґрунтованості встановлення позивачу ІІ групи інвалідності, без огляду, за наявними медичними документами за наслідками всебічного обстеження під час направлення на МСЕК, що були представлені у 2015 році, що не передбачає обов'язкової участі такої особи.
Судом встановлено, що листом від 18.02.2025 року № 542/03-19 Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» дійсно повідомила позивача про необхідність в період з 18.02.2025 року по 18.03.2025 року прибути на обстеження до клініки Інституту, що знаходиться за адресою: м.Дніпро, провулок Феодосія Макаревського, буд. 1-А, з метою аналізу документів медико-експертної справи та перевірки законних підстав для рішення медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення позивачу групи інвалідності. В листі зазначалося, що буде проведено обстеження позивача в умовах стаціонару.
Цим же листом позивачу роз'яснено, що абз. 3 пп. 5 п. 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, у разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Однак із зазначеним листом позивач ознайомлений 19.03.2025 року (про що свідчить його власноручний підпис у зазначеному листі), тобто після закінчення визначеного терміну для прибуття, що відповідачем не заперечується.
Крім того, зазначений лист - є листом-повідомленням позивача про необхідність прибуття до відповідача в період з 18.02.2025 року по 18.03.2025 року.
Проте, оскаржене рішення стосується інших дат та іншого періоду.
Так, у п. 9 оскарженого рішення від 07.07.2025 року № ЦО-753 датами перевірки обґрунтованості рішення зазначено: з 23.06.2025 року по 07.07.2025 року.
Підставою для прийняття оскарженого рішення (п. 11 рішення) зазначено наступне: «У зв'язку з неприбуттям особи до ЦОФСО та відсутністю у особи виключних підстав для перенесення строків медичних обстежень, передбачених абз. 3, п. 8.5, абз. 13, п. 51 Положення».
Тобто, фактично, перевірка обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії, що прийнято щодо позивача, не проводилася.
Докази повідомлення позивача про те, що проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК та розгляд його справи відбудеться у зазначений у рішенні період (з 23.06.2025 року по 07.07.2025 року), в оскарженому рішенні не відображені. Такі докази відповідачем не подані і до суду.
Також в рішенні не зазначено на підставі яких саме документів позивача відповідач дійшов висновку про відсутність у нього (у позивача) виключних підстав для перенесення строків медичних обстежень.
При цьому оскаржене рішення відповідача, копія якого подана ним на вимогу суду (ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 06.01.2026 року, від 23.01.2026 року, від 30.01.2026 року про витребування доказів), не містить обов'язкових пунктів, зокрема пп. 10.3 «Відмова особи від повного медичного обстеження, необхідних досліджень та/або неприбуття особи (у разі її відмови або неприбуття)» та пп. 10.4 «Наявність або відсутність виключних підстав для перенесення строків повного медичного обстеження та необхідних досліджень щодо особи», обов'язковість яких передбачена формою «Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії», що затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.2024 року № 2067.
В свою чергу ще до періоду, що відображений в оскарженому рішенні, позивачем, після отримання листів-повідомлень відповідача, на адресу відповідача направлялися відповідні листи.
Так, 25.03.2025 року позивачем на адресу відповідача направлено лист від 21.03.2025 року (рекомендованим поштовим відправленням, трекінг АТ «Укрпошта» 8433349177130, що підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 25.03.2025 року), яким проінформовано відповідача про дату отримання від нього листа-повідомлення від 18.02.2025 року № 542/03-19 (19.03.2025 року), та в якому позивач зазначав, зокрема, що протягом 2015 року входив до складу сил та засобів, які залучалися та приймали безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, ІІ група інвалідності йому встановлена з 2016 року - на рік, з 2017 року - безстроково, у 2020 році встановлено причинний зв'язок захворювання з захистом Батьківщини; повідомляв про неможливість прибуття до зазначеної установи для проведення повного медичного обстеження, посилаючись на небезпекову ситуацію на території Донецької області та на займану посаду заступника директора департаменту - начальника управління мобілізаційної, оборонної роботи Донецької облдержадміністрації; просив відтермінувати проведення медичного обстеження.
Вказаний лист надісланий після отримання позивачем листа-повідомлення відповідача від 18.02.2025 року № 542/03-19.
Аналогічний лист надсилався позивачем до відповідача і раніше (лист позивача від 21.01.2025 року на лист-повідомлення відповідача від 13.01.2025 року № 52/03-19, надісланий рекомендованим поштовим відправленням, трекінг АТ «Укрпошта» 8433349156787, що підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 21.01.2025 року).
Листи позивача свідчать про погодження позивача пройти повне медичне обстеження та проведення необхідних досліджень в рамках процедури, що проводилася відповідачем, а також про неможливість прибуття позивача до відповідача в установлений день та час та бажання позивача бути присутнім при проведенні перевірки, медичному обстеженні та розгляді його справи.
Ці листи не стосуються періоду, що відображений в оскарженому рішенні (з 23.06.2025 року по 07.07.2025 року), проте можуть вказувати на те, що в разі, якщо би позивача було належним чином повідомлено про проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК та про необхідність прибуття його до відповідача в період, що відображений в оскарженому рішенні, то позивач або направив би відповідачу відповідний лист, або самостійно прибув би до відповідача.
Аналогічне вбачається з поданої до суду позовної заяви.
Неповідомлення/неналежне повідомлення особи є перешкодою для реалізації особою права знати та бути присутнім під час перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії про встановлення особі інвалідності, надання такою особою додаткових документів, повного об'єктивного медичного обстеження особи членами комісії, що має суттєве значення для можливості прийняття відповідачем законного та обґрунтованого рішення за наслідками такої перевірки.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду належних доказів дотримання процедури проведення перевірки обґрунтованості рішення (рішення МСЕК, що прийнято щодо позивача), процедури прийняття та правомірності рішення, що оскаржується, в розумінні зазначеної норми Кодексу.
Крім того, 15.12.2023 року набрав чинності Закон України «Про адміністративну процедуру», який регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів (ч. 1 ст. 1 Закону).
Виключний перелік відносини, на які дія цього Закону не поширюється, визначені ч. 2 ст. 1 цього Закону.
Спірні правовідносини щодо прийняття оскарженого рішення до такого переліку не включені. Відповідно, при прийнятті оскарженого рішення відповідач мав дотримуватися положень цього Закону.
Так, серед принципів адміністративної процедури, що передбачені зазначеним Законом, є відкритість, гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні (ст. 4 Закону).
Частинами 1 та 2 ст. 12 цього Закону визначено, що адміністративний орган зобов'язаний у порядку, встановленому законом, забезпечувати реалізацію права особи на доступ до інформації, що пов'язана з прийняттям та виконанням адміністративного акта стосовно неї.
Учасник адміністративного провадження має право знати про початок адміністративного провадження та про своє право на участь у такому провадженні, а також право на ознайомлення з матеріалами відповідної справи.
Відповідно до ст. 17 зазначеного Закону особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи.
Адміністративний орган зобов'язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов'язків.
Особа має право у передбаченому законом порядку витребовувати та/або надавати документи, а також інші докази, що стосуються обставин адміністративної справи.
Згідно зі ст. 63 цього Закону учасник адміністративного провадження має право бути заслуханим адміністративним органом до прийняття рішення у справі, якщо таке рішення може негативно вплинути на його право, свободу чи законний інтерес, крім випадків, передбачених цим Законом.
Право учасника адміністративного провадження бути заслуханим реалізується ним шляхом подання до адміністративного органу своїх пояснень та/або заперечень у спосіб, передбачений цим Законом для подання заяви.
Адміністративний орган інформує учасника адміністративного провадження про можливі негативні наслідки його неучасті у провадженні та ненадання пояснень та/або заперечень у справі, у тому числі у разі оскарження адміністративного акта.
Заслуховування не проводиться, якщо: 1) необхідно вжити негайних заходів для запобігання заподіянню шкоди; 2) відповідно до законодавства вимагається негайне прийняття рішення; 3) адміністративний орган приймає відповідний адміністративний акт в автоматичному режимі; 4) прохання заявника є очевидно безпідставним.
Відповідачем не дотримані наведені положення Закону України «Про адміністративну процедуру», зокрема не повідомлено позивача про здійснення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК, яким йому встановлено інвалідність, не забезпечено право позивача на участь в адміністративному провадженні.
З огляду на наведене прийняте щодо позивача рішення не можна вважати законними і обґрунтованими, у зв'язку з чим воно підлягає визнанню протиправними та скасуванню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання адміністративного позову відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», і доказів понесення ним інших судових витрат до суду не подано, тому, виходячи з положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (49005, м. Дніпро, провул. Феодосія Макаревського, 1а; код ЄДРПОУ 03191673) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення «експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії» від 07.07.2025 року № ЦО-753, прийняте щодо ОСОБА_1 .
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 05 березня 2026 року.
Суддя Т.В. Логойда