Справа: № 2-а-5800/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вовк П.В.
Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
Іменем України
"13" січня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Земляної Г.В., Петрика І.Й.,
при секретарі судового засідання Тарнаруцькій Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення 600 000, 00 грн.-
В січні 2008 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною та протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у невиконанні функцій, покладених на відповідача п.п. 1,2,9 ст. 116 Конституції України при розгляді та реагуванні на скарги позивача про невиконання судових рішень про зобов'язання Володимирецької селищної ради надати позивачу житло та стягнення з відповідача 600 000,00 грн., як справедливої сатисфакції.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що висновки суду першої інстанції, на підставі яких прийняте оскаржуване рішення, не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Крім цього, апелянт зазначає, що Окружним адміністративним судом м. Києва було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанова суду -без змін, виходячи з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.
З 1998 року між позивачем та Володимирецькою селищною радою Рівненської області триває спір з приводу забезпечення останнього житлом, право на яке позивач отримав за час роботи в прокуратурі.
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 16.07.2002 року затверджено мирову угоду у справі за позовом ОСОБА_2 до Володимирецької селищної ради про надання позивачу житла та стягнення матеріальної та моральної шкоди, згідно з якою позивач відмовився від позовних вимог, а відповідача зобов'язується надати позивачеві житло позачергово.
Згідно з ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 06.02.2007 року було задоволено заяву ОСОБА_2 про зміну способу виконання постанови Володимирецького районного суду Рівненської області від 05.06.2007 року шляхом стягнення з Володимирецької селищної ради на користь ОСОБА_2 коштів в сумі 164004 грн. для придбання житла.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з тим, що рішення суду про забезпечення позивача житлом не було виконано навіть після зміни способу його виконання, позивач постійно звертався до Кабінету Міністрів України із скаргами щодо незабезпечення виконання рішення суду.
Матеріалами справи підтверджується, що Кабінетом Міністрів України всі скарги позивача на тривалу тяганину з виконання рішень судів про забезпечення його житлом було перенаправлено до Міністерства юстиції України та Рівненської обласної державної адміністрації. При цьому, про перенаправлення зазначених звернень відповідач постійно у встановлений Законом України «Про звернення громадян»строк повідомляв заявника.
Суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання незаконною та протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у невиконанні функцій, покладених на відповідача п.п. 1,2,9 ст. 116 Конституції України при розгляді та реагуванні на скарги позивача про невиконання судових рішень не підлягають задоволенню, оскільки відповідач діяв межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається зі скарг позивача, з якими він звертався до Кабінету Міністрів України, фактично ним оскаржувалися дії державного виконавця щодо незабезпечення виконання рішення суду у встановлений Законом України «Про виконавче провадження»строк.
Статтею 8 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби та Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції через відповідні відділи державної виконавчої служби.
Правові засади діяльності Кабінету Міністрів України визначено Конституцією України та Законом України «Про Кабінет Міністрів України»
Відповідно до ст. ст. 113, 116 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади; виконує інші функції, визначені Конституцією та законами України, актами Президента України.
З матеріалів справи вбачається, що правовідносини сторін, з приводу яких виник спір, що є предметом судового розгляду, пов'язані з реалізацією позивачем права на звернення до органів державної влади.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про звернення громадян»законодавство України про звернення громадян включає цей закон та інші акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України та цього Закону.
Згідно зі ст. 1 зазначеного закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 5 вищевказаного закону встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує та координує роботу цих органів.
Згідно з частинами 3, 4 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян»якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Таким чином виходячи з системного аналізу Конституції України, Закону України «Про Кабінет Міністрів України»Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про звернення громадян», керуючись вищевикладеним та беручи до уваги, що відповідачем скарги позивача були відправлені у встановлений законодавством строк для розгляду за належністю та у зв'язку з тим, що законодавство не наділяє Кабінет міністрів України відповідними повноваженнями для розгляду таких скарг по суті, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані дії відповідача не можуть бути визнані протиправними.
Враховуючи наведене, а також встановлення судом недопущення відповідачем протиправної бездіяльності, вимога позивача про стягнення на його користь 600 000 грн. як справедливої сатисфакції не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді