Справа: № 2а-4959/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Савченко А.І.
Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
Іменем України
"13" січня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Земляної Г.В., Петрика І.Й.,
при секретарі судового засідання Тарнаруцькій Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Перем'єр-Міністра України, Кабінету Міністрів України про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, -
В березні 2010 року позивач звернулася до суду з позовом про зобов'язання вчинити дії, а саме: зобов'язати Прем'єр-Міністра України публічно спростувати дискримінаційні, на думку позивача, заяви від 19 березня 2010 року, оприлюднити спростування заяв шляхом розміщення відповідної інформації в офіційних виданнях Кабінету Міністрів України та відшкодувати моральну шкоду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2009 року у відкритті провадження відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просять скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду -без змін, виходячи з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір є цивільним і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Компетенція (юрисдикція) судів щодо розгляду таких справ визначається процесуальними законами.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до статті 15 Цивільного процесуального кодексу України справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних відносин, розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Статтею 277 Цивільного кодексу України передбачено право фізичної особи, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Стаття 275 Цивільного кодексу України визначає, що захист особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу, при цьому зазначена глава визначає право осіб на захист порушених цивільних прав та інтересів.
З позовної заяви вбачається, що вимогами адміністративного позову є спростування заяв Прем'єр-Міністра України від 19 березня 2010 року, що прозвучали в засобах масової інформації, що, на думку позивача, мають дискримінаційний характер та порушують конституційні права позивача, гарантовані ст. 24 Конституції України, тому колегія суддів приходить до висновку, що спір, який існує у справі, є цивільним, а позовні вимоги стосуються захисту особистого немайнового права шляхом спростування недостовірної інформації, -що виключає розгляд таких вимог в порядку адміністративного судочинства.
Стаття 109 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає відмову у відкритті провадження в адміністративній справі в разі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який виходив з того, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки даний спір не є публічно -правовим, а тому не є спором адміністративної юрисдикції.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді