Справа: № 2-а-333/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О.
Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
"13" січня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Земляної Г.В., Петрика І.Й.,
при секретарі судового засідання Тарнаруцькій Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Чернігівського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року у справі за позовом першого заступника прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Чернігівського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до відкритого акціонерного товариства «Каротин» про стягнення штрафу за правопорушення на ринку цінних паперів, -
29 січня 2010 року перший заступник прокурора м. Чернігова звернувся до суду в інтересах держави в особі Чернігівського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «Каротин»про стягнення штрафу за порушення на ринку цінних паперів у розмірі 17 000 грн.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, перший заступник прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Чернігівського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу потрібно задовольнити, а постанову суду - скасувати, виходячи з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, керуючись ст. 250 Господарського Кодексу України, прийшов до висновку, що в даному випадку до відповідача не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції у зв'язку із закінченням терміну, протягом якого згідно з вимогами зазначеної статті такі санкції можуть застосовуватися. Крім цього, суд першої інстанції в рішенні зазначив, що згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення та, посилаючись, на встановлення преюдиціальних фактів, згідно з якими відповідач притягувався до адміністративно-господарської відповідальності за зазначене правопорушення відповідно до постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.07.2008 року та постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.05.2009 року, прийшов до висновку, що позивач не має права повторно стягувати штраф одного виду за одне й те саме правопорушення - ненадання річного звіту за 2006 рік, оскільки штраф за це правопорушення вже було стягнуто.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 20.03.1996 відкрите акціонерне товариство «Каротин»зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради народних депутатів як юридичну особу.
В липні 2008 року начальником Чернігівського територіального управління ДКЦПФР прийнято розпорядження від 17.07.2008 р. № 82-ЧН про усунення порушень законодавства про цінні папери, а саме: про те, що ВАТ «Каротин»не виконало розпорядження від 08.11.2007 р. № 261-ЧН, яким вимагалось до 30.04.2008 р. надати до Чернігівського територіального управління ДКЦПФР регулярну інформацію (річний звіт за 2006 рік) та до 05.05.2008 проінформувати Чернігівське територіальне управління ДКЦПФР про виконання цього розпорядження. Розпорядженням від 17.07.2008 р. № 82-ЧН зобов'язано відповідача у строк до 31.12.2008 р. усунути порушення чинного законодавства (а. с. 12).
Головним спеціалістом відділу правозастосування, контрольно-ревізійної діяльності та з питань кадрової роботи і діловодства Чернігівського територіального управління ДКЦПФР винесено постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів від 10.03.2009 р. у відношенні ВАТ «Каротин», в якій зазначено що керівнику товариства (повноважному представнику) необхідно прибути 17.03.2009 р. для підписання Акту про правопорушення на ринку цінних паперів та/або протоколу про адміністративне правопорушення та надання письмових пояснень до Чернігівського територіального управління ДКЦПФР (а. с. 11).
17.03.2009 р. головним спеціалістом відділу правозастосування, контрольно-ревізійної діяльності та з питань кадрової роботи і діловодства Чернігівського територіального управління ДКЦПФР складено Акт № 26-ЧН про правопорушення на ринку цінних паперів. Після підписання вказаного Акту 17.03.2009 р. начальником Чернігівського територіального управління ДКЦПФР винесена постанова про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів, який призначено на 26.03.2009 р. (а. с. 8,9).
26.03.2009 р. начальником Чернігівського територіального управління ДКЦПФР прийнято розпорядження № 18-ЧН, яким зобов'язано відповідача усунути порушення чинного законодавства у термін до 31.12.2009 р. та до 05.01.2010 р. письмово проінформувати про виконання цього розпорядження (а. с. 5).
Також 26.03.2009 р. начальником Чернігівського територіального управління ДКЦПФР винесено постанову № 36-ЧН про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів за невиконання розпорядження уповноваженої особи ДКЦПФР щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів накласти на ВАТ «Каротин» штраф у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -17 000,00 грн. (а. с. 6).
З наведеного вище суд першої інстанції дійшов висновку, що у зв'язку з тим, що правопорушення (ненадання звіту за 2006 рік) було здійснене ВАТ «Каротин»у 2007 році, про що складено акт від 30.10.2007 № 153-ЧН, відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України термін притягнення до адміністративної відповідальності минув 30.10.2008 року.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції у зв'язку з тим, що строк накладення адміністративного-господарських санкцій, встановлений ст. 250 ГК України, на санкції, накладені за порушення правил, встановлених на ринку цінних паперів та фондового ринку, -не поширюються.
У відповідності до ч. 1 ст. 238 ГК України адміністративно-господарські санкції застосовуються за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Згідно ч. 1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відносини, що складаються між емітентом цінних паперів та контролюючими органами не відносяться до діяльності суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямованої на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Таким чином, накладені на позивача санкції не є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні ч. 1 ст. 238 ГК України, тому строки їх накладення, встановлені ст. 250 ГК України, на санкції, які є предметом даного спору, не розповсюджуються, зважаючи на те, що строки притягнення до відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів та фондового ринку встановлені п. 10 Правил розгляду справ про порушення законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 2272 від 11 грудня 2007 року, та становлять -три роки з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніше двох місяців з дня його вчинення.
Крім цього, в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції посилається на те, що відповідач двічі притягувався до відповідальності за одне й те саме правопорушення на ринку цінних паперів, а саме ненадання звіту за 2006 рік, що встановлено, на думку суду, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.07.2008 року по справі № 2а-1823/08/2570 та рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.05.2009 року у справі № 2а-8681/09/2570. Виходячи з цього та керуючись ст. 61 Конституції України суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач не може бути притягнутий до такої відповідальності втретє.
Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, зважаючи на таке.
Суд першої інстанції при постановленні рішення виходив з того, що об'єктом правопорушення, за яке до відповідача було застосовано фінансові санкції згідно з вищезазначеними рішеннями судів, є ненадання звіту до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за 2006 рік.
Проте доводи апеляційної скарги та зміст вказаних рішень спростовують такий висновок суду. З матеріалів справи вбачається, що підприємство двічі притягувалося до відповідальності: на підставі постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.07.2008 року по справі № 2а-1823/08/2570 за невиконання розпорядження Чернігівського територіального управління ДКЦПФР № 155-ЧН та на підставі постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.05.2009 року у справі № 2а-8681/09/2570 за невиконання розпорядження Чернігівського територіального управління ДКЦПФР № 261-ЧН.
При цьому, апелянт звернувся до суду першої інстанції з позовом про стягнення штрафу за правопорушення на ринку цінних паперів за невиконання відповідачем розпорядження № 82- ЧН від 17.07.2008 року.
З наведеного вбачається, що відповідач притягувався до відповідальності за невиконання різних за змістом та датою винесення розпоряджень Чернігівського територіального управління ДКЦПФР.
Таким чином, суд першої інстанції неправильно встановив об'єкт правопорушення, яким в даному випадку є невиконання розпоряджень, а не надання річного звіту за 2006 рік та застосував ст. 71 КАС України, вважаючи встановлені обставини преюдиціальними.
Згідно п. 14 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»- ДКЦПФР має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.
Як зазначено п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»- ДКЦПФР застосовує до юридичних осіб фінансову санкцію за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб ДКЦПФР щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»штрафи, накладені Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, стягуються у судовому порядку.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позов першого заступника прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Чернігівського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до відкритого акціонерного товариства «Каротин»про стягнення штрафу за правопорушення на ринку цінних паперів підлягає задоволенню.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, враховуючи, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції -скасувати та прийняти нову постанову, якої позовні вимоги задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 197, 198, 201, 205, 206, 112, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу першого заступника прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Чернігівського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку задовольнити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити: стягнути з відкритого акціонерного товариства «Каротин»в дохід Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 23030300: отримувач: Держбюджет м. Чернігова; код за ЄДРПОУ ВДК № 22825965, банк отримувача: ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, п/р 31118106700002 штраф у розмірі 17000 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді
Повний текст постанови виготовлено 13 січня 2011 року