Постанова від 13.01.2011 по справі 2а-6465/08/2570

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6465/08/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"13" січня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Земляної Г.В., Петрика І.Й.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області (надалі по тексту -УПФУ) про зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, за 2006 -2007 роки в розмірі 2 733 грн. 30 коп.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року позов задоволено частково: зобов'язано УПФУ провести позивачу перерахунок пенсії з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 18 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року.

В апеляційній скарзі УПФУ, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни в розумінні статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується ксерокопією посвідчення №116007 (а.с. 5).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Згідно з п. п. 4 п. 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду, що пов'язане зі специфікою правовідносин, а також має сприяти наданню доказів, підвищує їхню достовірність і тим самим сприяє встановлено істини у конкретній адміністративній справі.

Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини першої статті 100 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до суду 14 листопада 2008 року (а.с. 6), тобто поза межами річного строку звернення до суду. Жодної поважної причини пропуску зазначеного строку, а ні в позовній заяві, а ні під час розгляду справи позивач не зазначила.

Враховуючи те, що відповідач наполягав на відмові у задоволенні позову у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду та не підтвердження останнім поважності причин пропуску даного строку колегія суддів вважає, що у задоволенні позовних вимог з 01 січня 2007 року по 14 листопада 2007 року належить відмови.

Стосовно вимог за 2007 рік, то дію статті 6 Закону № 2195-4 зупинено статтею 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(з урахуванням положень пункту 12 статті 71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 6-рн/2007 від 09 липня 2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»щодо такого зупинення визнані неконституційними.

Відповідно до статті 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Частиною третьою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Це означає, що до ухвалення рішення Конституційного Суду України суб'єкт оскарження діяв правомірно.

Тобто, право позивача на отримання підвищення до пенсії як дитині війни та обов'язок щодо здійснення такої виплати у відповідача виникли з 09 липня 2007 року.

Що стосується доводів апеляційної скарги про відсутність джерел фінансування виплат, то ці твердження колегією суддів відхиляються, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. (У справі «Кечко проти України»Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, проте вважає, що вимоги підлягають задоволенню з 14 листопада 2007 року, а не з 18 листопада 2007 року, як це помилково зазначено Черкаським окружним адміністративним судом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Колегія суддів вважає необхідним у відповідності до ст. 11 КАС України з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог та визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області щодо нарахування та виплати позивачу допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 14 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року -протиправною.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції змінити.

Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.

За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205, 212 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області залишити без задоволення.

Змінити постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року.

Викласти другий абзац резолютивної частини постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року у наступній редакції:

«Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії з урахуванням її підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 14 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, з урахуванням раніше здійснених виплат»виходячи з розміру мінімального розміру пенсії за віком, який визначається відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Доповнити резолютивну частину постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року наступним абзацом:

«Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 щомісячного підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 14 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року, -протиправною.»

В інший частині постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий суддя

Судді

Попередній документ
13456646
Наступний документ
13456648
Інформація про рішення:
№ рішення: 13456647
№ справи: 2а-6465/08/2570
Дата рішення: 13.01.2011
Дата публікації: 20.01.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: