Справа: № 2а-2555/09/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Смілянець Е.С.
Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
Іменем України
"13" січня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Земляної Г.В., Петрика І.Й.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до голови Верховного Суду України про визнання протиправним дій, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до голови Верховного Суду України про визнання протиправним дій, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року відмовлено у відкритті провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить дану ухвалу скасувати.
В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з вимогами статті 159 КАС України рішення суду має бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цим вимогам оскаржуване рішення не відповідає.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини не мають публічно-правових ознак, тому позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів не може погодитись з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Пункт 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначає, що справа адміністративної юрисдикції -переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Адміністративний позов -це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (п. 6 ст. 3 КАС України).
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи Законами України встановлено інший порядок судового провадження (ст. 2 КАС України).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує дії відповідача щодо неналежного розгляду його листа за правилами, встановленими Законом України «Про звернення громадян».
Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян»передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Голова Верховного Суду України є особою, до повноважень якої згідно з Законом України «Про судоустрій»належить здійснення організаційного керівництва діяльністю суду, зокрема, контроль за веденням діловодства, організація розгляду заяв (клопотань) громадян та прийняття відповідних рішень з приводу їх розгляду.
Отже, відповідач в даному випадку є суб'єктом владних повноважень, наділеним владними управлінськими функціями.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що з позову вбачається оскарження позивачем дій відповідача, які стосуються особистих немайнових прав та спірні правовідносини підлягають розгляду в поряду цивільного, а не адміністративного судочинства.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що даний спір повинен вирішуватись в порядку адміністративного судочинства, а твердження суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, тому остання підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
За таких обставин апеляційну скаргу потрібно задовольнити, ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 108, 195, 197, 199, 204, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року скасувати.
Матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_2 до голови Верховного Суду України про визнання протиправним дій, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
Судді