Справа: № 2а-9469/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Донець В.А.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
Іменем України
"11" січня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Костюк Л.О., Ізмайлової Т.Л.
при секретарі - Приходько Є.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2010 року в справі за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення 12421,12 грн. виплаченої допомоги по безробіттю.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва позов задоволений повністю.
Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Наказом Солом'янського центру зайнятості від 22.10.2008 року № 14789/2770 відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю з 22.10.2008 року. Відповідача було ознайомлено під розписку з вимогами статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Відповідно до договору від 17.11.2008 року № 590, укладеного між Солом'янським центром зайнятості та відповідачем, останню направлено на підвищення кваліфікації за спеціальністю «ділова англійська мова»з 24.11.2008 року по 24.01.2009 року.
Наказом від 24.11.2008 року № 15540/1167 відповідачу було призначено матеріальну допомогу в період навчання.
Наказами Солом'янського центру зайнятості від 26.01.2009 року № 585/20 і 587/465 відповідачу було припинено виплату допомоги в період навчання і поновлено виплату допомоги по безробіттю з 25.01.2009 року.
Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості матеріального забезпечення від 19/06/2009 року № 52 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»встановлено, що між відповідачем та ТОВ «Лайф-Лайн»укладений договір від 01.12.2008 року, за яким відповідач зобов'язувалась виконувати за комісійну винагороду від імені і за дорученням ТОВ «Лайф-Лайн»дії, пов'язані з посередництвом з надання агентських послуг. Відповідно до акту виконаних робіт від 31.12.2008 року № 1306 позивачка отримала від підприємства винагороду за грудень 2008 року в розмірі 450 грн.
Згідно з довідкою від 20.07.2009 року № 1525 Солом'янського центру зайнятості загальна сума коштів незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг відповідачу становить 12421,12 грн.
Наказом Солом'янського районного центру зайнятості від 23.06.2009 року № 8867/3321 відповідач була знята з обліку громадян, які шукають роботу і безробітних у зв'язку з виявлянням факту подання недостовірних даних, що мав місце під час одержання допомоги по безробіттю.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»видами забезпечення за цим Законом є, зокрема допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності, допомога по частковому безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного.
Частиною 1 статті 27 Закону передбачено, що застрахованим особам у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості виплачується матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відповідно до умов надання допомоги по безробіттю та в розмірах, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону, і не підлягає зменшенню.
Відповідно до статті 39 Закону спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Згідно з частиною третьою статті 36 Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення»встановлено, що до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримала кошти на підставі цивільно - правової угоди у грудні 2008 року. Таким чином, відповідач відноситься до категорії зайнятого населення, в розумінні статті 1 Закону України «Про зайнятість населення».
Загальна сума коштів незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих послуг відповідачу становить 12421,12 грн.
Згідно з частиною 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (частина 3 статті 36 цього ж Закону).
Отже, моментом виникнення обставин, що вплинули на умови виплати допомоги по безробіттю відповідача є отримання нею в грудні 2008 року доходу за цивільно -правовим договором.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не можуть слугувати підставою для скасування судового рішення.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія прийшла до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції, рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя
Судді