Справа: № 2-а-5054/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
"11" січня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Костюк Л.О., Ізмайлової Т.Л.
при секретарі - Приходько Є.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.07.2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності відповідача, яка полягає у невирішенні по суті порушених питань вчасно, об'єктивно і всебічно скарги від 28.03.2008 року протиправною, визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у позбавленні можливості прийняти участь у процесі прийняття рішення по скарзі від 28.03.2008 року, зобов'язання об'єктивно та всебічно з'ясувати обставини скарги від 28.03.2008 року та вирішити порушені по цій скарзі питання, зобов'язання дозволити взяти участь у перевірці скарги від 28.03.2008 року та бути присутнім при розгляді скарги на відповідному засіданні, зобов'язання надати обґрунтовану відповідь на скаргу від 28.03.2008 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.07.2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, а також задовольнити його позовні вимоги повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою.
Скарга отримана відповідачем 31 березня 2008 року, а зареєстрована 02.04.2008 року.
Позивач вказує на те, що відповідач не розглянув скаргу по суті, а також не направив відповідь за результатами розгляду скарги.
Зі змісту скарги вбачається, що позивач просив запросити його на засідання відповідного органу, що розглядатиме його скарги та дозволити йому брати участь у перевірці скарг.
Із заперечень, яких надав відповідач вбачається, що скарга зареєстрована у Міністерстві юстиції 02.04.2008 року за № п-12862. Листом від 11.04.2008 року № П-10380 -25 за підписом директора Департаменту державної виконавчої служби Г.В. Стадника було надано відповідь на вказане звернення.
Зі змісту цієї відповіді вбачається, що відповідачем вже надавались відповіді на питання, які були порушені в цій скарзі.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Позивач стверджує, що будь -які відповіді за результатом розгляду його скарги ним не отримано.
Відповідно до положень ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судова колегія зазначає, що відповідач в порушення вищевказаної статті не довів, що відповідь за результатами розгляду скарги позивачу направлялось чи вручалась особисто.
За таких обставин, відповідач як суб'єкт владних повноважень допустив порушення Закону України «Про звернення громадян», а тому його дії слід визнати протиправними.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян»органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.
Також, відповідач не забезпечив розгляд скарги позивача за його участю, хоча скаржник в своїй скарзі просив запросити його на засідання органу, що розглядатиме його скаргу.
У випадку неможливості розглядати скаргу за його участю та такі причини, відповідач мав можливість повідомити скаржника про такі обставини.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія прийшла до висновку про те, що відповідач як суб'єкт владних повноважень допустив порушення Закону України «Про звернення громадян»при розгляді скарги позивача, а тому діяв протиправно, діяв не у спосіб та не в межах законодавства України.
Разом з тим, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог з посиланням на положення ст.ст.99,100 КАС України.
Відповідно до положень ст. 99 КАС України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 КАС України встановлено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач наполягає на відмові в задоволенні позовних вимог на підставі пропуску позивачем річного строку звернення з позовом до суду.
Як вже було зазначено вище, відповідач отримав скаргу 31.03.2008 року, а зареєстрував цю скаргу 02.04.2008 року.
Слід зазначити, що позивач повинен був дізнатися про порушення свого права на розгляд скарги після спливу місячного строку на розгляд цієї скарги, а саме після 31.04.2008 року.
Саме з цієї дати слід відраховувати річний строк звернення з позовом до суду.
Позивач звернувся з вказаним позовом до суду 22 травня 2009 року, тобто пропустив річний строк звернення з позовом до суду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень допустив порушення норм Закону України «Про звернення громадян», проте позов задоволенню не підлягає у зв'язку з річним пропуском строку на звернення з позовом до суду.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки правомірності дій відповідача при розгляді скарги ОСОБА_2, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.07.2009 року скасувати, прийнявши нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя
Судді
Постанова складена та підписана в повному обсязі 17 січня 2011 року.