Справа: № 2-а-2938/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Мельник-Томенко Ж.М.
Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.
"23" грудня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі -Погорілій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Іллінецькому районі Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2010 р. адміністративну справу за позовом управління Пенсійного Фонду України в Іллінецькому районі Вінницької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Іллінецькому районі Вінницької області про стягнення коштів,
Управління Пенсійного фонду України в Іллінецькому районі Вінницької області (надалі за текстом -«УПФУ в Іллінецькому районі») звернулось до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Іллінецькому районі Вінницької області (надалі за текстом -«Іллінецьке відділення Фонду») про стягнення на його користь 26 959 грн. 62 коп.
Позивач зазначав, що у період з вересня 2008 р. по жовтень 2008 р. УПФУ в Іллінецькому районі понесло витрати по виплаті та доставці пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 26 959 грн. 62 коп., проте відповідач відмовився їх відшкодувати всупереч вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (надалі за текстом -«Закон №1105-ХІV»).
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2010 р. позовні вимоги задоволено повністю.
В апеляційній скарзі Іллінецьке відділення Фонду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та закрити провадження у справі.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
За даними списків осіб, яким виплачено пенсію по інвалідності, актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих та таблиці розбіжностей період з вересня 2009 р. по жовтень 2008 р. УПФУ в Іллінецькому районі виплачувалась визначеному колу осіб державна адресна допомога, суми якої включались до актів щомісячної звірки особових справ пенсіонерів, які мають право на отримання пенсії у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням. Проте відповідач такі витрати не прийняв до заліку.
Загальна сума не прийнятої до заліку відповідачем державної адресної допомоги, яка виплачена УПФУ в Іллінецькому районі складає 26 959 грн. 62 коп.
Підпунктами «г»і «д» частини 1 пункту 1 статті 21 Закону № 1105-ХІV передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 22 лютого 2001 року № 2272-III, Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 р., з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 «Про деякі питання пенсійного забезпечення»запроваджено виплати державної адресної допомоги.
З наведених положень ст. 21 Закону № 1105-ХІV вбачається, що законом не передбачено обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати Пенсійному фонду витрати, пов'язані з виплатою державної адресної допомоги.
Крім того, відповідно до пункту 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 встановлено перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду, серед яких відсутні витрати, пов'язані з виплатою державної адресної допомоги.
Таким чином, жодним нормативним актом не передбачено обов'язку відповідача відшкодовувати УПФУ в Іллінецькому районі витрати на виплату державної адресної допомоги.
Колегія суддів також бере до уваги, що відповідно до пункту 7 згаданого Порядку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
З огляду на викладене судова колегія приходить до висновку, що позивачем не дотримано встановленого порядку вирішення питання щодо відшкодування сум, які є предметом позову, і він є неналежним позивачем у даній справі.
За таких обставин, у справі, що розглядається, місцевий суд дійшов помилкового висновку про необхідність задоволення позову.
Відповідно до статті 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В той же час суд апеляційної інстанції не знаходить підстав, передбачених статтею 157 КАС України, для закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Іллінецькому районі Вінницької області задовольнити частково.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2010 р. скасувати та прийняти нову постанову.
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя Т.М.Грищенко
суддя В.Е.Мацедонська
Постанова складена в повному обсязі 28 грудня 2010 р.