Справа: № 2-а-7822/09 Головуючий у 1-й інстанції: Агафонов С.А.
Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.
"23" грудня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі -Погорілій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 липня 2009 р. адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача державний виконавець міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Москальчук Тетяна Степанівна, ОСОБА_4, про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання неправомірною бездіяльності відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області (надалі за текстом -«Відділ ДВС») щодо неповідомлення його про час проведення експертної оцінки майна, на яке звернено стягнення у виконавчому провадженні та просив зобов'язати відповідача провести повторну його оцінку.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 липня 2009 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 22 квітня 2005 р. державним виконавцем відділу ДВС відкрито виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів.
У зв'язку з тим, що позивач не виконував свої обов'язки по виплаті аліментів, державним виконавцем звернено стягнення на майно ОСОБА_2 та 11.11.2008 р. накладено арешт на належну йому 1/2 частину квартири.
27 листопада 2008 р. відповідачем винесена постанова про призначення експерта для оцінки згаданого майна.
За даними супровідного листа від 27.11.2008 р. за вих. № В6-736/25746 зазначена постанова була направлена позивачеві.
Звіт з експертної оцінки майна складено 19.03.2009 р.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV (надалі за текстом -«Закон № 606-XIV») виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 14 Закону № 606-XIV передбачено, що для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста, а при необхідності - кількох спеціалістів або експертів для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Згідно частини 6 названої статті Закону № 606-XIV копія постанови державного виконавця про призначення у виконавчому провадженні експерта або спеціаліста у 3-денний строк з дня її винесення надсилається сторонам. Заявлений сторонами відвід експерту або спеціалісту вирішується в порядку, передбаченому статтею 17 цього Закону.
Відповідно до частини 5 статті 50 Закону № 606-XIV у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.
Таким чином, державний виконавець діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом № 606-XIV.
З огляду на викладене колегія суддів визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права.
Оскільки позивачем подано скаргу на бездіяльність органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України 1963 року, суд попередньої інстанції дійшов вірного висновку, що ця скарга повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що оскільки відповідачем у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби учасниками виконавчого провадження є відповідний орган державної виконавчої служби, такі справи відносяться до предметної підсудності окружних адміністративних судів (частина друга статті 18 КАСУ).
Відповідно до статті 202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є розгляд і вирішення справи неповноважним судом.
За таких обставин ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 липня 2009 р. скасувати та прийняти нову постанову.
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя Т.М.Грищенко
суддя В.Е.Мацедонська
Постанову складено в повному обсязі 28 грудня 2010 р.