Справа: № 2а-12329/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Власенкова О.О.
Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.
Іменем України
"23" грудня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі -Погорілій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 вересня 2010 р. адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про визнання ч. 4 п. 146 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»такою, що не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили,
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання ч. 4 п. 146 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 р. № 20/5 такою, що не відповідає ч. 4 ст. 720 Цивільного кодексу України.
Позивач зазначає, що 10.02.2009 р. між нею та ОСОБА_3, від імені якої діяв на підставі довіреності ОСОБА_4, укладено договір дарування за умовами якого ОСОБА_2 отримала безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,0793 га по АДРЕСА_1 Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Любомльського районного нотаріального округу Каганюком О.Ю. за реєстраційним № 173.
В подальшому дарувальник звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору дарування з мотивів відсутності в довіреності вказівки на особу обдарованого. В якості правового обґрунтування ОСОБА_3 посилається на ч. 4 п. 146 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України за змістом якої довіреність на укладання договору дарування, у якій не встановлено імені обдаровуваного, є нікчемною.
Позивач вважає, що оскільки за своєю правовою природою поняття «доручення»і «довіреність»є різними, назване положення Інструкції суперечить ч. 4 ст. 720 ЦК України, якою встановлено, що доручення на укладення договору дарування, в якому не встановлено імені обдаровуваного, є нікчемним.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.09.2010 р. позовну заяву було залишено без розгляду у зв'язку з тим, що позивачем пропущено звернення до суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказану ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом попередньої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обставини, на які посилається апелянт, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.09.2010 р. -без змін, виходячи з наступного.
Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України опублікована в № 10 Офіційного віснику України від 26.03.2004 р.
Договір дарування між позивачем та ОСОБА_3 укладено 10.02.2009 р.
Згідно частини 2 статті 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Таким чином, позивач мала реальну можливість (повинна була) дізнатися про спірний нормативно-правовий акт у день його опублікування.
Колегія суддів враховує, що ОСОБА_2 стала суб'єктом відповідних правовідносин, у яких міг бути застосований цей акт, з дня укладання договору дарування, тобто з 10.02.2009 р., а тому саме з цієї дати починається перебіг строку звернення з адміністративним позовом.
На момент виникнення спірних правовідносин статтею 99 КАС України був встановлений річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.
Приймаючи до уваги, що позивач звернулась до суду поза межами згаданого строку (23.08.2010 р.) і не подала заяву про його поновлення, суд першої інстанції обґрунтовано залишив позовну заяву без розгляду.
Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують, а посилання на пункт 4 частини 1 статті 268 ЦК України є помилковим.
Заданим пунктом статті 268 ЦК України встановлено, що позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.
Іншими словами за замістом зазначеної норми позовна давність не розповсюджується на вимоги, обумовлені порушенням права власності або іншого речового права з боку органів державної влади, органу влади АРК та органів місцевого самоврядування, здійснене шляхом видання ними правових актів, спрямованих на такі порушення.
В той же час, предметом спору у цій справі є нормативно-правовий акт яким встановлено порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України і його видання не спрямоване на порушення права власності ОСОБА_2
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 199, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 вересня 2010 р. -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя Т.М.Грищенко
суддя В.Е.Мацедонська
Ухвала складена в повному обсязі 28 грудня 2010 р.