Справа: № 2-а-5000/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Попова А.Г.
Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.
Іменем України
"24" грудня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі -Погорілій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою дочірнього підприємства «Житомирський лісгосп АПК»Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс»на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 р. адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «Житомирський лісгосп АПК»Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс»до державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
Дочірнім підприємством «Житомирський лісгосп АПК»Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс»(надалі за текстом -«Житомирський лісгосп») подано позов про скасування рішення № 0007662302 від 08.06.2010 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 21 760 грн. за порушення статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР (надалі за текстом -«Закон № 98/96-ВР»).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що в касі підприємства здійснювалось лише приймання готівкових коштів, а товар отримувався покупцями в с. Вереси та с. Дениші Житомирського району. При цьому у місцях отримання продукції є в наявності торгові патенти. Оскільки у місці прийому грошей реалізація товару не відбувалась, позивач вважав що він не здійснював торговельної діяльності у розумінні п. 2 ст. 3 Закону № 98/96-ВР, а тому не повинен був придбавати торговий патент.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.09.2010 р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Житомирський лісгосп просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Перевіривши повноту встановлення місцевим судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 26.05.2010 р. державними інспекторами ДПІ у Житомирському районі проведено виїзну планову перевірку Житомирського лісгоспу з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р.
Результати перевірки оформлено актом №1080/23-01/31050025/0110 від 26.05.2010 р.
Перевіркою встановлено, що в порушення вимог ст. 3 Закону № 98/96-ВР, в період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року за адресою: вул. Піонерська, 138а, м. Житомир позивачем здійснювалась реалізація за готівкові кошти лісопродукції фізичним особам, які не перебувають з ним у трудових відносинах та іншим суб'єктам господарювання без придбання відповідного торгового патенту. Готівкові розрахунки проводились в касі підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у м. Житомирі прийнято рішення №0007662302 від 08.06.2010 р. про застосування до Житомирського лісгоспу штрафних (фінансових) санкцій на суму 21760 грн.
Відповідно до ст. 1 Закону № 98/96-ВР об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.
Згідно з пунктом 1 статті 3 Закону № 98/96-ВР патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.
Пункт 2 статті 3 Закону № 98/96-ВР визначає торговельну діяльність як роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.
Пунктом 3 статті 3 Закону № 98/96-ВР визначено, що під пунктами продажу товарів у цьому Законі слід розуміти, зокрема, оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, які використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 8 Закону № 98/96-ВР за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.
Враховуючи наведені норми, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що позивач, здійснюючи торгівлю за готівкові кошти, зобов'язаний був придбати торговельний патент.
З огляду на викладене застосування до Житомирського лісгоспу штрафних санкцій в порядку абзацу 4 пункту 1 статті 8 Закону № 98/96-ВР слід визнати правомірним.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи чи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а посилання скаржника на те, що фінансові санкції мали бути застосовані в межах строків, встановлених статтею 250 Господарського кодексу України, є помилковим.
Відповідно до частини 1 названої статті ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
В той же час, Законом № 98/96-ВР, який є спеціальним, передбачено, що штраф застосовується за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності без одержання торгового патенту.
За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Житомирський лісгосп АПК»Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 р. -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя Т.М.Грищенко
суддя В.Е.Мацедонська
Ухвала складена в повному обсязі 29 грудня 2010 р.