Справа: № 2а-2394/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Баранов Д.А.
Суддя-доповідач: Грибан І.О.
Іменем України
"12" січня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий-суддя
Судді
за участі секретаря с/з Грибан І.О.,
Губська О.А., Борисюк Л.П.
Самсонюка В.А.
розглянув в відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айбокс»до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.02.2010 року № 02092308, від 15.02.2010 року № 02272308.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2010 року позовні вимоги задоволено.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову та прийняти нову постанову суду, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони в судове засідання на апеляційний розгляд не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони :1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Айбокс»зареєстровано Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 03.03.2006 року та взяте на облік як платник податків ДПІ у Печерському районі м. Києва 06.03.2006 року.
21.01.2010 року Державною податковою адміністрацією у Київській області проведено перевірку щодо дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій за результатами якої складено акт № 000262/2655/0299/2308 від 21.01.2010 p. На підставі зазначеного акту державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.02.2010р. № 02092308 та від 15.02.2010 року № 02272308.
Також судом першої інстанції встановлено, що в рамках Агентського договору від 10 квітня 2008 року № 2 про приймання готівки від населення для подальшого переказу, укладеного між ЗАТ «Альфа -Банк»(Банк) та ТОВ «Айбокс»(Агент).
Згідно з п. 2.1 зазначеного договору Банк доручає, а Агент зобов'язується відповідно до умов і особливостей, зазначених в даному Договорі та Операційних договорах, своїми силами та засобами здійснювати від імені Банка приймання платежів (готівки) від платників за послуги для подальшого переказу платежів на користь Постачальників Послуг.
Відносини між Банком, Постачальниками Послуг та Агентом регулюються відповідними Операційними договорами (п. 2.2 агентського договору від 10 квітня 2008 року № 2 про приймання готівки від населення для подальшого переказу).
Відповідно до п. 2.1, п. 2.2 Агентського договору від 25 липня 2008 року, укладеного між ЗАТ «Телесистеми України»(оператор), ТОВ «Айбокс»(Агент) та ЗАТ «Альфа -Банк»(Банк), який є операційним договором, Банк здійснює приймання платежів від платників за послуги Оператора для подальшого переказу на поточний рахунок Оператора в строки, порядку та на умовах цього Договору.
Приймання платежів від імені та за рахунок Банку здійснюється Агентом за допомогою ПТКС (програмно-технічний комплекс самообслуговування Агента, платіжний термінал), який призначений для здійснення приймання платежів та забезпечення інформаційної та технологічної взаємодії.
Відповідно до положень п. 7.2 Агентського договору від 25 липня 2008 року Агент отримує від Банку винагороду в безготівковій формі за здійснені ним послуги по прийманню платежів із використанням платіжних терміналів.
Згідно ст. 297 ГК України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.
Відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором (ч. 1 ст. 301 ГК України).
Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, позивач при прийманні платежів від платників послуг від імені та за рахунок Банку для подальшого їх зарахування на рахунок Банку, який, в свою чергу, здійснює переказ отриманих платежів на поточний рахунок Оператора, не здійснює продаж товарів (надання послуг) платникам послуг за готівкові кошти, а виступає як агент Банку, тобто надає агентські послуги Банку та отримує відповідну агентську винагороду за це. За допомогою ПТКС (програмно-технічний комплекс самообслуговування Агента, платіжний термінал) платники послуг придбають послуги у постачальників послуг (операторів).
Крім того, реєстратором розрахункових операцій в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визнається пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо (абзац другий ст. 2).
На території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника (ст. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).
В той же час, позивачем в своїй діяльності використовується ПТКС (програмно-технічний комплекс самообслуговування, платіжний термінал).
Відповідно до п. 1 Постанови Правління Національного банку України від 05 березня 2008 року № 53 «Про врегулювання питань здійснення операцій із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування», яка прийнята з метою впорядкування здійснення банками, платіжними організаціями та/або членами платіжних систем операцій із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування, операції (приймання готівки для подальшого переказу, операції за допомогою спеціальних платіжних засобів та інші операції, пов'язані з рухом коштів, а також отримання інформації щодо стану рахунків) із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС), до яких згідно з їх функціональними можливостями належать банківські автомати самообслуговування, депозитні банкомати, платіжні термінали, термінали самообслуговування тощо, можуть здійснювати банки і небанківські фінансові установи, які відповідно до законодавства України отримали відповідну ліцензію/дозвіл щодо переказу коштів органів державної влади, що здійснюють державне регулювання відповідних ринків фінансових послуг, і є платіжними організаціями та/або членами платіжної системи (небанківські фінансові установи), а також суб'єкти господарювання, які уклали агентські договори з банками.
Отже, програмно-технічний комплекс самообслуговування (платіжний термінал) не є реєстратором розрахункових операцій в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Пунктом другим вказаної Постанови передбачено, що банки і небанківські фінансові установи мають забезпечувати видачу первинного розрахункового документа (квитанції ПТКС), роздрукованого на паперовому носії за допомогою засобів ПТКС, який містить обов'язкові реквізити документа на переказ готівки і підтверджує внесення/видачу відповідної суми готівки до/з цього ПТКС та здійснення ініціювання операцій з переказу готівки.
Згідно п. 3.3 Агентського договору від 25 липня 2008 року зразок квитанції ПТКС наведений в Додатку № 5 до даного Договору, що є його невід'ємною частиною.
Розрахунковим документом в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визнається документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються Державною податковою адміністрацією України (ст. 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).
Пунктом другим ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні усіх банківських операцій (крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти).
Отже, позивач не відноситься до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, згідно з п. 1, п. 2 та п. 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у зв'язку з чим останнім не були допущенні порушення відповідно до вищевказаних приписів.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції та зазначає, що згідно статті 1 вищевказаного Закону реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.
Отже, дія вказаного Закону не розповсюджується на діяльність позивача, який не здійснює готівкових розрахунків при продажу товарів або наданні послуг і не здійснює взагалі продажу товарів або надання послуг. Позивач лише здійснює приймання платежів від імені та за рахунок ЗАТ «Альфа Банк»на підставі Агентського договору та згідно Постанови НБУ, а згідно п. 2 ст. 9 зазначеного Закону реєстратори розрахункових операцій не застосовуються при виконанні усіх банківських операцій.
Також колегія суддів погоджується з тим, що висновок Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про порушення позивачем п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»є помилковим.
Оскільки, як було вище зазначено, позивачем не здійснюється взагалі будь-якої торгівельної діяльності, а лише здійснюється від імені Банка (згідно Агентського Договору №2 від 10.04.2008 р.) приймання Платежів (готівки) від Платників (абонентів мобільного зв'язку) за Послуги для подальшого переказу Платежів на користь Постачальників Послуг (операторів мобільного зв'язку) його діяльність не підлягає патентуванню у відповідності до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
Таким чином, дія Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»не розповсюджується на діяльність позивача, оскільки останній взагалі не здійснює торгівельної діяльності, а саме роздрібної та оптової торгівлі, діяльності у торговельно-виробничій сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток, а свою винагороду у вигляді комісії отримує виключно у безготівковій формі.
Отже, відповідач в супереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України не довів правомірності прийнятих ним рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій .
На підставі вищенаведеного колегія суддів вважає, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2010 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2010 року - без змін.
Ухвала апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: І.О.Грибан
суддя О.А.Губська
суддя Л.П.Борисюк
Справа: № 2-а-2394/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції - Баранов Д.А.
Суддя - доповідач: Грибан І.О.
( вступна та резолютивна частини)
12 січня 2011 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий-суддя
Судді
за участі секретаря с/з Грибан І.О.,
Губська О.А., Борисюк Л.П.
Самсонюка В.А.
розглянув в відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айбокс»до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2010 року - без змін.
Ухвала апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: І.О.Грибан
суддя О.А.Губська
суддя Л.П.Борисюк