Справа: № 2-а-8198/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.
Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.
Іменем України
"23" грудня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі -Погорілій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Оптіма»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2009 р. адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Оптіма»до територіальної державної інспекції праці у Чернігівській області про визнання недійсним припису,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Оптіма»(надалі за текстом -«ТОВ «Оптіма») звернулось до суду з позовом про визнання недійсним припису недійсним припису територіальної державної інспекції праці у Чернігівській області (надалі за текстом -«Інспекція праці») № 25-01-029/141-137 від 13.02.2009 року в частині порушень ст.ст. 115, 116, 79, 29, 97, 96, 57, 142, 56, 94 Кодексу законів про працю України (надалі за текстом -«КЗпП України»), ст. ст. 35, 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», ст.30 Закону України «Про оплату праці»та наказу Мінстату № 253 від 09.10.1995 року «Про затвердження типових форм первинного обліку».
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.04.2009 р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано недійсним припис від 13.02.2009 р. в частині встановлення порушення ст.ст. 29,79 КЗпП України. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «Оптіма»просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Перевіривши повноту встановлення місцевим судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
13.02.2009 р. посадовцями Інспекції праці проведено перевірку ТОВ «Оптіма»з питань додержання законодавства про працю та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Результати перевірки оформлено актом № 25-01-029/141 від 13.02.2009 р.
За даними цього акта при проведенні перевірки встановлено наступні, зокрема, порушення.
Ст. 56, 57, 142 КЗпП України -на момент проведення перевірки всі працівники працюють на умовах неповного робочого дня. Поряд з цим деяким працівникам на режим роботи не визначено. Працівник ОСОБА_2 в листопаді 2008 р. відпрацювала 20 днів, тривалість щоденної роботи становила від 1 до 8 годин. При цьому в табелі обліку робочого часу в підсумку зазначено 6 днів, що є також порушенням ст. 30 Закону України «Про оплату праці»та наказу Мінстату № 253 від 09.10.1995 року «Про затвердження типових форм первинного обліку».
Ст. 94, 56 КЗпП України -працівникові ОСОБА_2 за серпень 2007 р. заробітна плата нарахована невірно.
Ст.ст. 96, 97 КЗпП України -положення про оплату праці та преміювання відсутні, посадові оклади встановлюються директором в одноособовому порядку. Відсутня тарифна система, при встановленні посадових окладів відсутні міжпосадові співвідношення.
Ст. 115 КЗпП України -строки виплати заробітної плати не встановлені, фактично заробітна плата виплачується нерегулярно без надання авансу. Наказом директора від 01.11.2008 р. передбачено виплату авансу до 15 числа місяця, наступного за місяцем за який нараховується заробітна плата.
Ст. 116 КЗпП України -не проводиться розрахунок із звільненими працівниками в день звільнення. Працівник ОСОБА_3 був звільнений 14.01.2009 р., а розрахунок з ним проведено лише 29.01.2009 р.
Ст.ст. 35, 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» - неправильно нарахована допомога по вагітності та пологам ОСОБА_2
На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Інспекцією праці видано припис № 25-01-029/141-137 від 13.02.2009 р. яким зобов'язано позивача: привести режим роботи працівників у відповідність до ст.ст. 56, 57 142 КЗпП України, оплату праці привести у відповідність до ст.ст. 115, 116, 96, 97, 94 КЗпП України, провести індексацію та компенсацію заробітної плати згідно чинного законодавства, забезпечити достовірний облік робочого часу, ознайомити працівників з умовами праці та скласти посадові інструкції, графік роботи погодити з працівниками трудового колективу, виплату допомоги по тимчасовій втраті працездатності та допомоги по вагітності та пологам привести у відповідність до ст.ст. 35, 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
Відповідно до статті 56 КЗпП України за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На просьбу вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Згідно статті 57 КЗпП України час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.
За змістом статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Статтею 96 КЗпП України визначено, що основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Відповідно до статті 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Статтею 115 КЗпП України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Згідно статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до статті 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на основі типових правил.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про оплату праці»від 24 березня 1995 р. №108/95-ВР при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Згідно наказу Міністерства статистики України від 9 жовтня 1995 р. № 253 (був чинний на період обліку робочого часу ОСОБА_2 в листопаді 2008 р. та втратив чинність з 01.01.2009 р. згідно з наказом Державного комітету статистики України від 5 грудня 2008 р. № 489) табелі обліку використання робочого часу складаються в одному примірнику уповноваженою на те особою. Після відповідного оформлення передаються в бухгалтерію. Відмітки у табелі про причини неявок на роботу чи про фактично відпрацьований час, про роботу в надурочний час чи інші відхилення від нормальних умов роботи повинні бути зроблені тільки на підставі документів, оформлених належним чином (листок непрацездатності і т. п.). Для відображення використаного робочого часу за кожний день у табелі відведено два рядки: один - для відміток умовних позначень видів затрат робочого часу, а другий - для запису кількості годин по них. Облік використання робочого часу здійснюється у табелі методом суцільної реєстрації явок і неявок на роботу, або шляхом реєстрації тільки відхилень (неявок, запізнень і т. д.).
Статтею 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»18 січня 2001р. № 2240-III визначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з страхових випадків.
Згідно статті 38 цього Закону допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. № 50 Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю (Держнаглядпраці) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці і підпорядковується йому.
Абзацом 1 пункту 6 цього Положення посадовим особам Держнаглядпраці (головним державним інспекторам праці, їх заступникам, державним інспекторам праці) надано право безперешкодно в будь-який час без попереднього інформування з пред'явленням службового посвідчення відвідувати для перевірки додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування адміністративні і виробничі приміщення роботодавців, робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування
Згідно абзацу 3 пункту 6 Положення названі посадови особи мають право давати посадовим особам органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, роботодавців, робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування приписи щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення реалізації прав і гарантій працівників, які підлягають обов'язковому виконанню з письмовим повідомленням про вжиті заходи у місячний або в інший, зазначений у приписі строк.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем були допущені порушення законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи чи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а посилання скаржника на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25.11.2008 р. у справі про адміністративне правопорушення є помилковим, оскільки ця постанова прийнята до проведення перевірки.
За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Оптіма»залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2009 р. -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя Т.М.Грищенко
суддя В.Е.Мацедонська
Ухвала складена в повному обсязі 28 грудня 2010 р.