Справа: № 2-а-3386/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Жданкіна Н.В.
Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.
Іменем України
"24" грудня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Шурко О.І., при секретарі -Погорілій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 20010 р. адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МС 22», товариства з обмеженою відповідальністю «МС 53» до державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання дій протиправними,
ТОВ «МС 22»та ТОВ «МС 53»подано позови про визнання протиправними дій ДПІ у м. Вінниці, що полягають у невизнанні поданих ними податкових декларацій з податку на додану вартість податковою звітністю.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2010 р. адміністративний позов задоволено повністю.
В апеляційній скарзі ДПІ у м. Вінниці просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Перевіривши повноту встановлення місцевим судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «МС 22»та ТОВ «МС 53»зареєстровані, як суб'єкти підприємницької діяльності виконавчим комітетом Вінницької міської ради та перебувають на обліку у ДПІ у м. Вінниці, як платники податків.
Керівником обох підприємств є Климчук О.В.
20.05.2010 р. до ДПІ у м. Вінниці позивачами подано податкові декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 р. з додатками 2, 3, 5.
Зазначені декларації містять найменування податкового органу, до якого вони подаються, підписані Климчуком О.В. та скріплені печатками підприємств.
В цей же день декларації були прийняті відповідачем.
01.06.2010 р. ДПІ у м. Вінниці направлено ТОВ «МС 22»та ТОВ «МС 53»листи, якими повідомлялось, що подані декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 р. не визнаються, як податкова звітність, у зв'язку з тим, що вони не підписані відповідальними посадовими особами, відсутністю коду та найменування органу ДПС, до якого подається податкова звітність, відсутністю відміток про наявність відповідних додатків та через ймовірність участі підприємства у міжрегіональних схемах мінімізації податкових зобов'язань.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 р. № 2181-III.
Відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 цього Закону прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Аналогічна норма закріплена в пункті 4.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. № 166 (у редакції наказу від 15 червня 2005 р. № 213) (надалі за текстом -«Порядок»).
Обов'язкові реквізити податкової декларації з податку на додану вартість визначені розділом 5 згаданого Порядку.
При цьому наявність чи відсутність коду ДПС, до якого подається податкова звітність, та відмітки про додатки не віднесено до обов'язкових реквізитів такої декларації.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не мав правових підстав для не визнання поданої податкової звітності позивачів як податкових декларацій.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи чи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а посилання скаржника на Методичні рекомендації щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України затверджені наказом ДПА України від 31 грудня 2008 року № 827 є помилковим.
Зазначені Методичні рекомендації не пройшли реєстрацію в Міністерстві юстиції України, є внутрішньовідомчим документом і не можуть застосовуватись до спірних взаємовідносин.
За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2010р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя Т.М.Грищенко
суддя О.І.Шурко
Ухвала складена в повному обсязі 29 грудня 2010 р.