Справа: № 2-а-10462/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.
Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.
Іменем України
"23" грудня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі -Погорілій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Бахмацької автомобільної школи Товариства Сприяння Обороні України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2009 р. адміністративну справу за позовом Бахмацької автомобільної школи Товариства Сприяння Обороні України до управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області про скасування рішення,
Бахмацькою автомобільною школою Товариства Сприяння Обороні України (надалі за текстом -«Бахмацька автошкола») подано позов про скасування рішення управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області (надалі за текстом -«УПФУ в Бахмацькому районі») № 151 від 15.10.2008 р. та висновку про донарахування страхових внесків за період з 01.11.2006 р. по 30.09.2008 р.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач як платник єдиного податку відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 32 % від фактичних витрат на оплату праці працівників, оскільки сплачує його у складі сум єдиного податку.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.2009 р. в задоволенні позову відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі Бахмацька автошкола просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Перевіривши повноту встановлення місцевим судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 06.10.2008 р. по 10.10.2008 р. посадовими особами УПФУ в Бахмацькому районі здійснено перевірку правильності обчислення та нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших обов'язкових платежів до Пенсійного фонду України Бахмацькою автошколою, результати якої оформлено актом № 151 від 10.10.2008 р.
Згідно цьому акту у позивача працює 18 найманих працівників. В порушення п.1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 р. № 1058-IV (надалі за текстом -«Закон № 1058-IV») Бахмацька автошкола, сплачуючи єдиний податок, у період з 01.11.2006 р. по 30.09.2008 р. не нараховувала страхові внески на суму фактичних витрат з оплати праці, в результаті чого утворилась недоїмка в розмірі 165 439 грн. 18 коп.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийнято рішення №151 від 15.10.2008 р. яким позивачеві донараховано 165 439 грн. 18 коп. страхових внесків та накладено штраф в розмірі 145 591 грн.
Частиною 2 статті 5 Закону № 1058-IV встановлено, що виключно цим Законом визначаються, зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 14 Закону № 1058-IV страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
За змістом статті 18 Закону № 1058-IV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону № 1058-IV страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця -на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Частиною дев'ятою статті 106 Закону № 1058-IV передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників фінансові санкції. Зокрема, відповідно до пункту четвертого частини дев'ятої цієї статті за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.
Згідно пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Аналізуючи наведені вище норми Закону № 1058-IV колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції стосовно того, що відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та платником страхових внесків, а відтак відповідачем правомірно донараховано суми страхових внесків та застосовано штраф за таке донарахування.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи чи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а посилання скаржника на положення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» є помилковим, оскільки цей Указ не регулює відносини у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Бахмацької автомобільної школи Товариства Сприяння Обороні України залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2009 р. -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя Т.М.Грищенко
суддя В.Е.Мацедонська
Ухвала складена в повному обсязі 28 грудня 2010 р.