Справа: № 2а-14569/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Блажівська Н.Є.
Суддя-доповідач: Данилова М. В.
Іменем України
"13" січня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Данилової М. В.,
суддів: Кучми А.Ю., Ісаєнко Ю.А.,
при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Українська незалежна страхова компанія" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України до Закритого акціонерного товариства "Українська незалежна страхова компанія" про стягнення коштів, -
В жовтні 2010 року Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України звернулася до суду з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "Українська незалежна страхова компанія", в якій, посилаючись на норми Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», просила стягнути до Державного бюджету України штраф у сумі 8500,00 грн..
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2010 року позов задоволено. Суд постановив: стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська незалежна страхова компанія»до Державного бюджету України штраф у сумі 8500,00 грн..
В апеляційній скарзі відповідач, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.6 ст.12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, Закрите акціонерне товариство «Українська незалежна страхова компанія»є фінансовою установою, яке набуло даного статусу шляхом внесення до Державного реєстру фінансових установ.
01 червня 2010 року інспекційною групою Держфінпослуг складено Акт про відсутність Закритого акціонерного товариства «Українська незалежна страхова компанія»за заявленим місцезнаходженням № 648/42/5, яким встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері фінансових послуг.
Актом про порушення Закритим акціонерним товариством «Українська незалежна страхова компанія»вимог чинного законодавства № 648/42/5-1 від 1 червня 2010 року встановлено наступні порушення відповідачем вимог чинного законодавства:
1) вимог пункту 2.2 Положення про внесення інформації про юридичних осіб, які мають намір набути статусу страховиків (перестраховиків), до Державного реєстру фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 22 листопада 2005 р. № 4934 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 грудня 2005 року за № 1506/11786 щодо не відповідності заявника вимогам цього Положення як на дату подання заяви про внесення інформації до Реєстру, так і протягом усього строку перебування інформації про нього в Реєстрі;
2) вимог пункту 13 розділу 1 Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року № 41, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2003 року за № 797/8118 щодо не виконання вимог, установлених законодавством України щодо діяльності, пов'язаної з наданням відповідних видів фінансових послуг, фінансовою установою протягом усього строку перебування інформації про неї в Реєстрі;
3) вимог пункту 10 розділу 1 Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року № 41, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2003 року за № 797/8118, вимог пункту 1.4. Положення про внесення інформації про юридичних осіб, які мають намір набути статусу страховиків (перестраховиків), до Державного реєстру фінансових установ, затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 22 листопада 2005 року № 4934 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 грудня 2005 року за № 1506/11786 та вимог пункту 1.17 розділу 1 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року № 40, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 вересня 2003 року за № 805/8126 щодо не розміщення Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи та отриманих ліцензій в доступному для огляду споживачами фінансових послуг місці за місцезнаходженням фінансової установи;
4) Вимоги пункту 1.13 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року № 40, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 вересня 2003 року за № 805/8126 щодо не виконання Страховиком вимог, установлених законодавством України у сфері регулювання страхової діяльності, протягом дії ліцензії;
5) вимоги пункту 6.1 розділу 6 Ліцензійних умов здійснення страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 40 від 28 серпня 2003 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 вересня 2003 року за № 805/8126 в частині невиконання обов'язкової вимоги переоформити ліцензію у разі зміни місцезнаходження;
6) вимог пункту 9.3 розділу 9 Ліцензійних умов здійснення страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 40 від 28 серпня 2003 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 вересня 2003 року № 805/8126 в частині невиконання Страховиком обов'язкової вимоги протягом десяти робочих днів після виникнення змін та/або доповнень до документів, поданих ним для одержання ліцензії, письмово повідомити Держфінпослуг та надати відповідні підтверджувальні документи;
7) вимог пункту 1 розділу 6 Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року № 41, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2003 року за № 797/8118 в частині невиконання обов'язкової вимоги переоформити Свідоцтво у разі зміни місцезнаходження;
8) вимог пункту 3 розділу 10 Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року № 41, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2003 року за № 797/8118 в частині не виконання зобов'язання фінансової установи протягом п'ятнадцяти робочих днів після виникнення змін та/або доповнень до документів, поданих нею для внесення в Державний реєстр фінансових установ, письмово повідомити Держфінпослуг та надати відповідні підтверджувальні документи.
Постановою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № СК-421/10-641 про застосування штрафу за правопорушення, вчинені на фінансових ринках від 11 червня 2010 року застосовано до Закритого акціонерного товариства «Українська незалежна страхова компанія»штраф у розмірі 8 500,00 грн.
На підставі вказаного позивачем пред'явлено позовну вимогу про стягнення з відповідача штрафу, накладеного Постановою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № СК-421/10-641 про застосування штрафу за правопорушення, вчинені на фінансових ринках від 11 червня 2010 року.
Як встановлено судом першої інстанції, спірні правовідносини регулюються Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин, Законом України «Про страхування», Положенням про внесення інформації про юридичних осіб, які мають намір набути статусу страховиків (перестраховиків), до Державного реєстру фінансових установ, затвердженим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 22 листопада 2005 року № 4934, Положенням про Державний реєстр фінансових установ, затвердженим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року № 41 (в редакції розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 16 січня 2007 року № 6640), Ліцензійними умовами провадження страхової діяльності, затвердженими розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року № 40, Положенням про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженим Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13 листопада 2003 року № 125 (в редакції розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17 вересня 2004 року № 2384).
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки відповідачем по справі не було надано жодних доказів, які б свідчили про спростовання висновків позивача про порушення ЗАТ «Українська незалежна страхова компанія»вимог чинного законодавства в сфері фінансових послуг, з таких підстав.
Відповідно до частини 6 статті 42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»посадові особи Уповноваженого органу, визначені у частині першій цієї статті, приймають рішення про накладення штрафу протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою, що надсилається суб'єкту підприємницької діяльності -юридичній особі та банківській установі, в якій відкрито розрахунковий рахунок цього суб'єкта підприємницької діяльності.
Постановою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № СК-421/10-641 про застосування штрафу за правопорушення, вчинені на фінансових ринках від 11 червня 2010 року застосовано до Закритого акціонерного товариства «Українська незалежна страхова компанія»штраф у розмірі 8 500,00 грн..
Документом, що підтверджує статус фінансової установи, є Свідоцтво (пункт 7 Розділу 1 Розпорядження № 41).
Пунктом 1. 3 Розпорядження № 4934 визначено, що Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи оформлюється Держфінпослуг та видається без зазначення в ньому строку дії і не є чинним після прийняття Держфінпослуг рішення про виключення фінансової установи з Реєстру та анулювання Свідоцтва.
Оскільки відсутні докази на підтвердження того, що відповідача виключено з Державного реєстру фінансових установ чи анульовано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи, та станом на час розгляду даної адміністративної справи ЗАТ «Українська незалежна страхова компанія»знаходиться в Державному реєстрі фінансових установ, а Свідоцтво Відповідача про реєстрацію фінансової установи серія СТ № 492 від 28 квітня 2007 року є чинним та не анульованим.
Відповідно, відповідач є фінансовою установою в розумінні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а тому є суб'єктом державного нагляду та регулювання Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд апеляційної інстанції вважає доведеним потенційний обов'язок Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, про правомірність свого рішення та не спростовує твердження позивача про порушення його прав та інтересів.
Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Беручи до уваги все наведене вище, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд м. Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду -без змін.
Керуючись статтями 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Українська незалежна страхова компанія" -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2010 року -залишити без змін.
Повний текст виготовлено 18 січня 2011 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді: