Справа: № 17/146 (2-а-14800/08) Головуючий у 1-й інстанції: Шелест С.Б.
Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.
Іменем України
"23" грудня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі -Погорілій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою спільного підприємства «Партнер»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2009 р. адміністративну справу за позовом спільного підприємства «Партнер»до державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
СП «Партнер»подано позов про скасування рішення № 0003092330/0 від 05.08.2008 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8 293 204 грн. 20 коп. за порушення пунктів 1, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що скасування реєстрації реєстраторів розрахункових операцій було здійснено органом державної податкової служби з порушенням чинного законодавства.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2009 р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі СП «Партнер»просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Перевіривши повноту встановлення місцевим судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
СП «Партнер»здійснює підприємницьку діяльність в сфері експлуатації автостоянок.
29 травня 2002 р. та 24 лютого 2005 р. ДПІ у Святошинському районі зареєстровано 11 електронних контрольно-касових апаратів, що належать позивачеві, та видано реєстраційні посвідчення.
За даними цих посвідчень реєстратори розрахункових операцій призначені для використанні в господарських одиницях: ав/г Святошинський, а/ст № 12, а/ст № 10, а/ст № 9, а/ст № 8, а/ст № 7, а/ст № 2, а/ст № 1, а/ст № 6, а/ст № 5, СП «Партнер»(офіс).
Листом від 13.02.2008 р. за № 982/10/23-331 відповідач повідомив позивача про необхідність зняти з реєстрації РРО у зв'язку з закінченням терміну служби, установленого в технічній документації на реєстратор розрахункових операцій.
За даними копії повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав згаданого листа 04.03.2008 р.
04.04.2008 р. посадовцями відповідача вчинено запис у Книзі реєстраторів розрахункових операцій про скасування реєстрації РРО.
22.07.2008 р. посадовими особами державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва проведено перевірку господарської одиниці «офіс», що розташована по вул. вул. Жмеринській, 1А, в м. Києві та належить СП «Партнер».
Результати перевірки оформлено актом № 265704132330 від 22.07.2008 р.
Перевіркою встановлено факти: невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, яка склала 2 780 грн. 20 коп.; проведення розрахункових операції в період з 23.06.2008р. по 22.07.2008р. на суму 135 990 грн. 51 коп. без роздрукування відповідних документів, а саме на касових чеках відсутня назва господарської одиниці (офіс); проведення розрахункових операцій в період з 05.04.2008р. по 21.07.2008р. на загальну суму 1 519 870 грн. 13 коп. без застосування реєстратора розрахункових операцій, оскільки реєстрацію РРО скасовано.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийнято рішення №0003092330/0 від 05.08.2008 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8293204 грн. 20 коп.
Відповідно до пунктів 1, 13 статті 3 України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (надалі за текстом -«Закон № 265/95-ВР») суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Пунктом 2.11 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 р. № 614 визначено, що скасування реєстрації РРО здійснюється на підставі подання суб'єктом господарювання заяви довільної форми до органу ДПС, де зареєстрований РРО.
Відповідно до пункту 2.12 цього Порядку примусове скасування реєстрації РРО здійснюється, зокрема, у випадку закінчення терміну служби, установленого в технічній документації на РРО.
Згідно пункту 2.13 згаданого Порядку орган ДПС за місцем реєстрації РРО повинен попередити суб'єкта господарювання за місяць до настання терміну про необхідність скасування реєстрації РРО. Якщо СГ не виконує дій, передбачених пунктом 2.11, або його немає за місцезнаходженням (місцем проживання), то через місяць після виникнення обставин, визначених пунктом 2.12, у Книзі реєстраторів розрахункових операцій здійснюється відповідний запис, після чого реєстрація РРО вважається скасованою.
Відповідно до статті 2 Закону № 265/95-ВР розрахунковий документ це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Відповідно до пункту 2.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 р. №614 установлені в даному Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.
Згідно пункту 3.2 названого Положення касовий чек обов'язково повинен містити назву господарської одиниці.
Пункт 1 Положення визначає назву господарської одиниці, як назву, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею).
Згідно пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки;.
З огляду на викладене застосування до СП «Партнер»штрафних санкцій в порядку пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР слід визнати правомірним.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи чи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а посилання скаржника на те, що податковим неправомірно скасовано реєстрацію РРО колегією суддів не приймається як доказ.
СП «Партнер»було своєчасно повідомлено про необхідність подачі заяви про скасування реєстрації РРО.
У визначений термін позивач не звернувся до органу податкової служби, дії відповідача не оспорив, отже фактично погодився з їх правомірністю.
Суд апеляційної інстанції також знаходить помилковим твердження позивача про те, що фінансові санкції до нього мали бути застосовані відповідно пункту 2 статті 17 Закону №265/95-ВР за використання при здійсненні розрахункових операцій незареєстрованого реєстратора розрахункових операцій.
Нормою ст. 2 Закону № 265/95-ВР визначено, що:
- реєстратор розрахункових операцій -пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовано фіскальні функції і який призначено для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг);
- фіскальна пам'ять -запам'ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою;
- фіскальні функції - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;
- фіскальний режим роботи - режим роботи реєстратора розрахункових операцій, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій.
Пунктом 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 р. № 601, визначено, що строк служби -це строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам'яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.
Відповідно до пункту 28 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 р. № 199 інформація повинна зберігатися у фіскальній пам'яті до закінчення терміну служби реєстратора за умови дотримання визначених виробником умов експлуатації.
Таким чином ємність фіскальної пам'яті й термін служби РРО між собою взаємопов'язані.
Фактично після вичерпання строку служби апарата виробник не гарантує збереження інформації у фіскальній пам'яті такого апарата, тобто реалізації фіскальних функцій, безумовне виконання яких є обов'язковими для РРО відповідно до вимог Закону № 265/95-ВР.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що у разі використання суб'єктом господарювання реєстратора, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону № 265/95-ВР, а подальше його використання є порушенням вимог ст. 3 цього Закону і тягне накладення фінансових санкцій згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР.
За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу спільного підприємства «Партнер»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2009 р. -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя Т.М.Грищенко
суддя В.Е.Мацедонська
Ухвала складена в повному обсязі 28 грудня 2010 р.