Справа: № 2а-11525/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П.
Суддя-доповідач: Данилова М. В.
Іменем України
"13" січня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Данилової М. В.,
суддів: Кучми А.Ю., Ісаєнко Ю.А.,
при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Компанія Росток" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Компанія Росток" до Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві, Головного державного інспектора Бабушкіної Оксани Яківни, Головного державного інспектора Козлової Оксани Анатоліївни, Головного державного інспектора Гловацької Наталії Петрівни про визнання незаконними дій, скасування наказу від 29.07.2010 року № 219-п, заборону вчинення дій, -
У серпні 2010 року Закрите акціонерне товариство "Компанія Росток" звернулось з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві, Головного державного інспектора Бабушкіної Оксани Яківни, Головного державного інспектора Козлової Оксани Анатоліївни, Головного державного інспектора Гловацької Наталії Петрівни просило визнати незаконними дій, скасувати наказ від 29.07.2010 року № 219-п, заборонити вчинення дій.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2010 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі Позивач, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказану постанову і прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Визнати незаконними дії Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві щодо проведення планової перевірки Закритого акціонерного товариства «Компанія Росток», що проводиться відповідно до наказу Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві від 29 липня 2010 р. №219-п, а саме: видання наказу про проведення перевірки Закритого акціонерного товариства «Компанія Росток», оформлення посвідчення на проведення перевірки Закритого акціонерного товариства «Компанія Росток», з'явлення на підприємство Закритого акціонерного товариства «Компанія Росток»з метою проведення перевірки, витребування документів для здійснення перевірки Закритого акціонерного товариства «Компанія Росток», ознайомлення з витребуваними документами та вчинення будь-яких інших дій, пов'язаних з перевіркою Закритого акціонерного товариства «Компанія Росток». Визнати незаконним та скасувати наказ Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві від 29 липня 2010 р. №219-п. Визнати незаконними дії головного державного інспектора Бабушкіної Оксани Яківни та головного державного інспектора Козлової Оксани Анатоліївни щодо витребування документів відповідно до Запиту №1 від 30.07.2010 р.. Визнати незаконними дії головного державного інспектора Бабушкіної Оксани Яківни та головного державного інспектора Козлової Оксани Анатоліївни щодо витребування документів відповідно до Запиту №2 від 30.07.2010 р.. Визнати незаконними дії головного державного інспектора Бабушкіної Оксани Яківни та головного державного інспектора Козлової Оксани Анатоліївни щодо ознайомлення з документами витребуваними відповідно до Запиту №2 від 30.07.2010 р.. Заборонити Державній інспекції з контролю за цінами в м. Києві, головному державному інспектору Бабушкіній Оксані Яківні, головному державному інспектору Козловій Оксані Анатоліївні, головному державному інспектору Гловацькій Наталії Петрівні вчиняти будь-які дії направлені на проведення планової перевірки Закритого акціонерного товариства «Компанія Росток», що проводиться відповідно до наказу Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві від 29 липня 2010 р. №219-п.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, представників сторін, зміст судового рішення і апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, письмовим повідомленням від 14 липня 2010 року № 152 -07/2 -2395 ЗАТ «Компанія Росток»було поставлено до відома Державною інспекцією з контролю за цінами в м. Києві про проведення запланованої перевірки додержання державної дисципліни цін при наданні послуг в період з 30 липня 2010 року по 19 серпня 2010 року.
На виконання наказу № 219 -п від 29 липня 2010 року Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві та відповідно до Плану роботи на третій квартал 2010 року, головним державним інспекторам Гловацькій Н.П., Бабушкіній О.Я. та Козловій О.А., було видано посвідчення № 462 на проведення перевірки в ЗАТ «Компанія Росток»з питань дотримання державної дисципліни цін при наданні послуг.
Представниками позивача 30 липня 2010 року було складено акт про відео фіксацію процесу здійснення планової перевірки інспекторами Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві.
Письмовими запитами № 1 та № 2 від 30 липня 2010 року інспектори Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві витребували для проведення перевірки у позивача необхідні документи для ознайомлення, частину яких їм було передано за реєстром, і про проведення перевірки відомості було занесені до журналу обліку перевірок на підприємстві.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність дій головних державних інспекторів Бабушкіної Оксани Яківни, Козлової Оксани Анатоліївни та Гловацької Наталії Петрівни, які є службовими особами Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві і діють в межах повноважень, визначених їх посадовими інструкціями, виходячи з наступного.
Держцінінспекція у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінекономіки та цим Положенням.
Відповідно до пункту 3 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року 1819, основними завданнями Держцінінспекції є: організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів); проведення цінових спостережень на споживчому та товарних ринках.
Відповідно до пункту 5 вказаного Положення Держцінінспекція має право: 1) проводити відповідно до законодавства перевірку бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників, що відображаються у розрахункових документах незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням цін (тарифів); знайомитися з установчими документами та свідоцтвом про державну реєстрацію; перевіряти у посадових осіб, відповідальних за формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи, що посвідчують особу; проводити перевірку достовірності даних, наведених у документах з питань порядку формування, встановлення та застосування державних фіксованих та регульованих цін;
2) одержувати відповідно до законодавства письмові пояснення, довідки, документи, матеріали з питань, що виникають під час перевірки порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи (їх копії) про рівень і економічну обґрунтованість цін (тарифів) на товари, роботи та послуги, їх техніко-економічні характеристики, ефективність, споживчі властивості тощо;
3) обстежувати в установленому порядку виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарювання, що використовуються для виготовлення, зберігання й реалізації товарів і сировини, організації та надання послуг;
4) вимагати відповідно до законодавства усунення виявлених порушень порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), а також здійснення перерахунку вартості товарів, робіт і послуг, ціни (тарифи) на які сформовані, встановлені та/або застосовані з порушенням законодавства (якщо фактичну оплату товарів, робіт та послуг не проведено) для розрахунків із споживачами;
5) приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів);
6) відповідно до вимог законодавства розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також невиконанням вимог органів державного контролю за цінами;
7) залучати спеціалістів органів виконавчої влади, а також суб'єктів господарювання (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до її компетенції;
8) скасовувати розпорядчі документи своїх територіальних органів (припис, розпорядження, рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій), а також винесені ними постанови про накладення адміністративних стягнень;
9) проводити перевірку правильності розрахунків щодо застосування цін (тарифів), на які запроваджене державне регулювання;
10) здійснювати моніторинг цін (тарифів) та проводити цінові дослідження на споживчому та товарних ринках;
11) одержувати відповідно до законодавства копії платіжних документів, що підтверджують факт перерахування до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій;
12) звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення;
13) надсилати до правоохоронних органів матеріали перевірок щодо дій, які містять ознаки злочину;
14) вчиняти інші дії в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.
Отже, дії Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві щодо здійснення перевірки додержання позивачем державної дисципліни цін є законними і правомірними, повноваження відповідачів визначені чинними нормативно -правовими актами України.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд апеляційної інстанції вважає доведеним потенційний обов'язок Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві, яка, як суб'єкт владних повноважень виконала свій обов'язок аргументовано, посилаючись на докази довела правомірність своїх дій та спростувала твердження Позивача про порушення його прав.
Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Беручи до уваги все наведене вище, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд міста Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.
Керуючись статтями 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Компанія Росток" -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2010 року -залишити без змін.
Повний текст виготовлено 18 січня 2011 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді: