Справа: № 2-а-9222/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є.
Суддя-доповідач: Данилова М. В.
Іменем України
"13" січня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Данилової М. В.,
суддів: Кучми А.Ю., Ісаєнко Ю.А.,
при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверс-ЛТД" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверс-ЛТД" до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У листопаді 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріверс-ЛТД" звернулось до суду з позовом, у якому, посилаючись на положення Законів України «Про податок на додану вартість», «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» просило визнати дії Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області протиправними, щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року, та зобов'язати Іванківської у міжрайонну державну податкову інспекцію Київської області визнати декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року як податкову звітність, та провести податкову звітність по особовому рахунку платника податків.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказану постанову і прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги..
В запереченні на апеляційну скаргу відповідач, зазначав, що дотримуючись принципів законності, поділу влади та компетенції, визначеної Конституцією та Законами України суд не повинен перебирати на себе повноваження податкового органу у вирішенні питання про визнання звітності податкового та ведення належного обліку платників податків ті їх податкових зобов'язань.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, представників сторін, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.08.2010 року, позивачем за вхідним №12910 було здано до податкового органу декларацію з ПДВ за липень 2010 року із статусом «основна». Вказана декларація була прийнята відповідачем. Проте, у відділ інформатизації процесів оподаткування Іванківської МДПІ Київської області надійшла службова записка №3125/7/26-01 від 25.08.2010 року Вишгородського ВПМ ДПІ для присвоєння цій декларації статусу «не визнано як податкова звітність». При повторній подачі позивачем декларації, останнього було повідомлено листом від 07.10.2010 року за №4378/10/15-011 про неможливість визнання декларації як податкової звітності та запропоновано TOB «Ріверс-Лтд»надати декларацію із виправленими помилками.
Судом першої інстанції встановлено, що декларація з ПДВ за липень 2010 року відповідачем прийнята, але не визнана як податкова звітність. Позивачу запропоновано листом від 07.10.2010 року №4378/10/15-011 надати декларацію з ПДВ з виправленими помилками. Тобто, надати виправлену декларацію з ПДВ є правом, а не обов'язком позивача, яким він може розпорядитися на власний розсуд.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що невизнання відповідачем податкової декларації, поданої позивачем за липень 2010 року як податкової звітності не тягне для останнього ніяких негативних наслідків, а тому його права та інтереси діями Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області порушені не були, з таких підстав.
Згідно частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права чи інтереси.
Як зазначено судом першої інстанції, представник позивача не навів доказів того, що діями відповідача порушені права та інтереси TOB «Ріверс Лтд»та не зазначив, які саме права та інтереси підприємства порушені.
Наказом ДПА України від 31.12.2008 року №827 були затверджені Методичні рекомендації щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків ОДПС України. Відповідно до п.4.5. зазначених рекомендацій визначені підстави для невизнання ДПС податкової декларації. У такому випадку працівники структурного підрозділу ОДПС, до функцій якого належать приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і закріплено право невизнання органом ДПС такої податкової звітності. У Базі даних ця податкова звітність тільки реєструється (без внесення показників) та отримує статус «Не визнано як податкова декларація»із обов'язковим зазначенням підстав невизнання, а в коментарях проставляється реєстраційний номер повідомлення ОДПС (про невизнання податкової декларації) та дата його відправки.
Листом №1111-0-26-10-20 від 24.02.2010 року Міністерство юстиції України визначено, що Методичні рекомендації за своєю правовою природою носять рекомендаційний, роз'яснювальний характер. Пунктом 4.5. глави 4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податково; звітності платників податків в ОДПС України, розширено встановлений абзацом 5 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України №2181-111 перелік підстав для невизнання податкової звітності, чим запроваджено нову правову норму, що зачіпає права та інтереси платників податків, а тому такий документ підлягає державній реєстрації. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування, у разі порушення зазначених вимог, нормативно-правові акти вважаються такими, що к набрали чинності, тобто Методичні рекомендації щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності на момент розгляду справи не є чинними.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд апеляційної інстанції вважає доведеним потенційний обов'язок Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області, як суб'єкта владних повноважень про правомірність своїх дій, спростовує твердження позивача про порушення його прав та інтересів.
Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів вважає зазначені в апеляційній скарзі доводи необґрунтованими і такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що Київський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
Керуючись статтями 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверс-ЛТД" -залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року -залишити без змін.
Повний текст виготовлено 18 січня 2011 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді: