Ухвала від 13.01.2011 по справі 2-а-4546/10/2570

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-4546/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач: Сауляк Ю.В.

УХВАЛА

Іменем України

"13" січня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сауляка Ю.В.,

суддів Беспалова О.О., Губської О.А.,

при секретарі Кочума О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Чернігівського колективного підприємства «Пожтехніка»Добровільного пожежного товариства України на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.10.2010 року у справі за адміністративним позовом Чернігівського колективного підприємства «Пожтехніка»Добровільного пожежного товариства України до Державної екологічної інспекції в Чернігівській області, Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Сподаренка Анатолія Петровича, Начальника Державної екологічної інспекції в Чернігівській області Бурковського Леоніда Григоровича про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2010 року Чернігівське колективне підприємство «Пожтехніка»Добровільного пожежного товариства України звернулись до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Сподаренка Анатолія Петровича, в якому просили визнати протиправними дії відповідача із проведення позапланової перевірки ЧКП «Пожтехніка»ДПТ України, яку він проводив 19.03.2010 року.

Під час розгляду справи судом першої інстанції позивач змінив свої позовні вимоги та просив залучити в якості відповідачів Державну екологічну інспекцію в Чернігівській області та начальника Державної екологічної інспекції в Чернігівській області Бурковського Л.Г., визнати протиправним наказ начальника Державної екологічної інспекції в Чернігівській області № 279 від 19.03.2010 року в частині направлення для проведення 19.03.2010 року позапланової перевірки ЧКП «Пожтєхніка»ДПТ України Державного інспектора Сподаренка А.П. та визнати протиправними дії Державного інспектора Сподаренка А.П. із проведення позапланової перевірки ЧКП «Пожтехніка»ДПТ України, яку він проводив 19.03.2010 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.10.2010 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.10.2010 року та постановити по справі нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю. Свої вимоги позивач аргументує невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19.03.2010 року Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Сподаренком А.П. разом з представником прокуратури м. Чернігова проводилася перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в сфері охорони атмосферного повітря суб'єктами господарювання в м. Чернігові.

Перевірка Чернігівського колективного підприємства «Пожтехніка»добровільного пожежного товариства України проводилася на підставі наказу Державної екологічної інспекції в Чернігівській області від 15.03.2010 року № 279 та направлення № 279 на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства позивачем. Підставою для здійснення перевірки був лист прокуратури м. Чернігова від 15.03.2010 року №559.

За результатами проведеної перевірки відповідачем, Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Сподаренком А.П., складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 19.03.2010 року №79/07.

На підставі складеного акту перевірки Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Сподаренком А.П. винесено припис від 19.03.2010 року № 79/07 до обов'язкового виконання щодо усунення виявлених порушень в зазначений термін.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову Чернігівського колективного підприємства «Пожтехніка»добровільного пожежного товариства України, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачі при винесені наказу №279 від 19.03.2010 року про проведення позапланової перевірки та при проведенні перевірки діяли у межах та у спосіб, передбачені чинним законодавством України.

З такими висновками Чернігівського окружного адміністративного суду не можна не погодитись.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі та з приводу яких виник спір, пов'язані з реалізацією відповідачем своїх обов'язків щодо проведення контролю, виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища з боку суб'єктів господарювання.

Основним нормативно-правовим документом, який регулює зазначену сферу суспільних відносин є Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до п.6 ч. 1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», під час проведення позапланового заходів з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні зі проведення державного нагляду (контролю).

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, причиною проведення перевірки та видання оскаржуваного наказу про проведення позапланової перевірки відповідачем став лист прокуратури м. Чернігова від 15.03.2010 року №559, згідно якого в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів проводиться перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно змісту норм, закріплених в Положенні про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19 грудня 2006 р. N 548, з наступними змінами та доповненнями, Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекція) є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції. Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території.

Основні завдання Інспекції закріплені в п. 3 даного Положення та полягають в участь у межах своєї компетенції в реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території та здійсненні державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами на відповідній території.

З метою реалізації покладених на неї завдань Інспекція здійснює державний контроль за:

а) додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органами виконавчої влади, суб'єктами господарювання, фізичними особами;

б) додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами); виконанням вимог висновків державної екологічної експертизи у сфері використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, транскордонне переміщення об'єктів рослинного та тваринного світу;

в) забрудненням навколишнього природного середовища внаслідок викидів та скидів шляхом проведення інструментально-лабораторних вимірювань показників складу та властивостей, у тому числі забруднюючих речовин, у межах галузі атестації на право виконання цих вимірювань;

г) додержанням вимог екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки та інше.

Враховуючи наведені положення діючого законодавства України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність у відповідачів повноважень, а також обов'язку на проведення позапланової перевірки щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Також колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на відсутність підстав для проведення позапланової перевірки, оскільки відповідно до норм статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»однією з підстав для проведення позапланових заходів звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. В ракурсі спірних правовідносин таким зверненням став лист прокуратури м. Чернігова.

В той же час судова колегія вважає обґрунтованим посилання апелянта на положення статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно яких позаплановий захід, підставою якого стало звернення фізичних або юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідачами були вчиненні всі необхідні дії для повідомлення центрального органу виконавчої влади про необхідність проведення позапланової перевірки позивача з метою отримання згоди такого органу на проведення перевірки.

Однак, такі порушення з боку відповідачів, на думку суду апеляційної інстанції, не є підставою для визнання неправомірними наслідків проведення перевірки, а, відповідно до положень статті 166 КАС України, можуть бути підставою для постановлення окремої ухвали судом. В той же час відповідно до змісту частини першої статті 166 КАС України постановлення окремої ухвали є правом суду, а не його обов'язком, що також не спростовує законність та обґрунтованість постановленого по справі рішення.

Посилання апелянта на те, що під час постановлення рішення по справі, головуючим суддею була порушена таємничість нарадчої кімнати, колегія суддів також не може прийняти до уваги, оскільки вказані посилання апелянта жодними доказами не підтверджені.

Враховуючи наведені положення діючого законодавства, а також положення статті 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, колегія суддів приходить до висновку, що Чернігівський окружний адміністративний суд обґрунтовано, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу позивача Чернігівського колективного підприємства «Пожтехніка»Добровільного пожежного товариства України на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.10.2010 року -залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.10.2010 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Ю.В. Сауляк

Судді О.О. Беспалов

О.А. Губська

(Повний текст Ухвали складено 18.01.2011 року.)

Попередній документ
13456537
Наступний документ
13456539
Інформація про рішення:
№ рішення: 13456538
№ справи: 2-а-4546/10/2570
Дата рішення: 13.01.2011
Дата публікації: 20.01.2011
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: