Справа: № 2-а-9176/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В.
Суддя-доповідач: Сауляк Ю.В.
Іменем України
"13" січня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Сауляка Ю.В.,
суддів Беспалова О.О., Губської О.А.,
при секретарі Кочума О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача Державної податкової адміністрації України -Качанка Олександра Миколайовича на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової адміністрації України про визнання незаконною бездіяльності, стягнення одноразової грошової допомоги, -
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2009 року повністю задоволено адміністративний позов ОСОБА_3 до Державної податкової адміністрації України про визнання незаконною бездіяльності, стягнення одноразової грошової допомоги.
Визнано незаконною бездіяльність Державної податкової адміністрації України щодо неприйняття належних заходів по виплаті ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги та стягнуто з відповідача на користь позивача 116424,00 грн. одноразової грошової допомоги.
Не погоджуючись з прийнятою Постановою, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що при постановлені оскаржуваного рішення, судом першої інстанції були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, не в повній мірі з'ясовано обставини, в результаті чого ухвалено рішення, яке не відповідає вимогам закону.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, який з'явився в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається із матеріалів справи, підставою для звернення до суду з позовом про визнання незаконною бездіяльності ДПА України та стягнення з останнього одноразової грошової допомоги, стали положення Закону України «Про міліцію».
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач проходив службу в Управлінні податкової міліції Державної податкової адміністрації у Чернігівській області до 31.01.2008 року.
Відповідно до висновків Чернігівської обласної медико-соціальної експертної комісії позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності в зв'язку з травмою, пов'язаної з виконанням службових обов'язків. Однак, відповідач, всупереч діючому законодавству, не провів позивачеві необхідних страхових виплат.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну податкову службу», якою регламентований правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції, держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію».
Приписами ст. 23 Закону України «Про міліцію»закріплено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Згідно приписам Постанови Кабінету Міністрів України № 707 від 12.05.2007 року, якою затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, визначено, що одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі:
- установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися:
під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі:
трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи;
у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією;
- поранення (контузії, травми або каліцтва), що сталося:
під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, - у розмірі річного грошового забезпечення;
у період проходження служби, - у відсотках до розміру річного грошового забезпечення, встановленого відповідно до ступеня втрати працездатності, що визначається медико-соціальною експертною комісією.
У разі виникнення у працівника міліції або членів його сім'ї права на отримання грошової допомоги в розмірі, більшому за раніше виплачену суму, виплата проводиться за вирахуванням такої суми.
За наявності у працівника міліції або членів його сім'ї права на отримання одночасно грошової допомоги та установлених іншими нормативно-правовими актами компенсаційної виплати або одноразової грошової допомоги виплата проводиться з однієї підстави за вибором особи.
Виконанням службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, є:
несення постової чи патрульної служби;
вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, законних інтересів;
припинення або запобігання злочинам та правопорушенням;
охорона і забезпечення громадського порядку;
виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, що їх вчинили;
забезпечення безпеки дорожнього руху;
участь у ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій.
Посилання апелянта на те, що положеннями зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України не передбачено права на виплату одноразової грошової допомоги позивачу, оскільки він був працівником податкової міліції, яка входить до складу органів державної податкової служби, а не міліції, яка входить до складу правоохоронних органів, колегія суддів до уваги не приймає.
Відповідно положень діючих на час виникнення спірних правовідносин Законів України «Про міліцію»та «Про Державну податкову службу в Україні»податкова міліція відносить до складу правоохоронних органів, а тому не поширення на позивача дії положень Постанови КМ України № 707 від 12.05.2007 року, якою затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, є звуженням прав останнього.
Конституція України є основним законом та має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Як вбачається з наведених положень Постановою КМ України обмежено право позивача на отримання разової допомоги, закріплено положеннями Закону України «Про міліцію»та «Про державну податкову службу в Україні», що є прямим порушенням наведених норм Конституції України.
Згідно ч. 1 ст. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підсумовуючи наведені вище обставини справи та норми діючого законодавства України, колегія суддів приходить до висновку, що Чернігівський окружний адміністративний суд обґрунтовано, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись, ст.ст. 2, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника відповідача Державної податкової адміністрації України -Качанка Олександра Миколайовича на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2009 року -залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Ю.В. Сауляк
Судді О.О. Беспалов
О.А. Губська
(Повний текст Ухвали складено 18.01.2011 року.)