Справа: № 2а-3755/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Сорочко Є.О.
Суддя-доповідач: Сауляк Ю.В.
"13" січня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Сауляка Ю.В.,
суддів Беспалова О.О., Губської О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.09.2010 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Чернігівнафтогазгеологія»про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -
У липні 2010 року Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни звернулись до суду з позовом до ДП Національної акціонерної компанії «Надра України «Чернігівнафтогазгеологія», в якому просили суд стягнути з відповідача, в особі Роменської нафтогазорозвідувальної експедиції заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 34364,43 грн.
Під час розгляду справи судом першої інстанції позивач змінив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача, в особі Роменської нафтогазорозвідувальної експедиції заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 40331,14 грн.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.09.2010 року в задоволенні заявлених вимог позивачу було відмовлено з тих підстав, що в поданих підприємством платіжних документах чітко вказано призначення платежу (із позначенням конкретного місяця сплати), а тому Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни не мало права зараховувати вказані кошти на погашення минулої заборгованості.
Не погоджуючись з прийнятою Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті та невідповідність висновків суду обставин справи.
До суду апеляційної інстанції сторони не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розгляду справи.
Явка сторін судом апеляційної інстанції не визнавалась обов'язковою.
Згідно п.п. 2 п. 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розглядую.
У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмово провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ст. 41 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач в особі Роменської нафтогазорозвідувальної експедиції є страхувальником і зареєстрований як платник страхових внесків в Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни.
Також судом встановлено та не заперечується відповідачем, що станом на 14.09.2009 року за підприємством обліковується заборгованість, яка виникла раніше, зокрема за липень -грудень 2009 року та січень -березень 2010 року.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суду першої інстанції виходив з того, що відповідач в повному обсязі та своєчасно сплатив страхові внески за квітень 2010 року в сумі 34364,43 грн.
Судова колегія не може погодитись з посиланням суду першої інстанції на вказані обставини як на підставу для відмови в задоволенні позову у даній справі.
Так, Чернігівським окружним адміністративним судом встановлено, що сплачуючи страхові внески за квітень 2010 року відповідач мав заборгованість по сплаті страхових внесків за минулі періоди.
Статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Частиною 5 статті 106 вказаного Закону встановлено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Отже, виходячи із змісту вказаної норми Закону позивач зобов'язаний зарахувати сплату поточних сум страхових внесків в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій, а тому суд першої інстанції безпідставно визнав обґрунтованими посилання відповідача на сплату страхових внесків.
В той же час, колегія суддів вважає за можливим адміністративний позов задовольнити в частині вимог про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 34364,43 грн. Вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни щодо стягнення заборгованості в сумі 5966,71 грн. задоволенню не підлягають з підстав виникнення вказаної заборгованості вже після звернення до суду з позовом.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження, Постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.09.2010 року постановлена судом з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з постановленням нового рішення по справі.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 2, 41, 71, 160, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу позивача Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.09.2010 року -задовольнити частково.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.09.2010 року -скасувати.
Постановити по справі нову постанову, якою адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Чернігівнафтогазгеологія»про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування -задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Чернігівнафтогазгеологія», в особі Роменської нафтогазорозвідувальної експедиції на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 34364 (тридцять чотири тисячі триста шістдесят чотири) грн. 43 коп.
В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Ю.В. Сауляк
Судді О.О. Беспалов
О.А. Губська