Постанова від 13.01.2011 по справі 2а-17051/09/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17051/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Сауляк Ю.В.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сауляка Ю.В.,

суддів Беспалова О.О., Губської О.А.,

при секретарі Кочума О.С.,

розглянувши відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» - Перкової Наталії Василівни на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.2010 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2009 року Державне підприємство «Національний центр Олександра Довженка»звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, в якому просили визнати недійсними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.10.2009 року №000732202/2 та від 25.05.2009 року №0000732202/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.2010 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з Постановою суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.2010 року та постановити по справі нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Свої вимоги апелянта аргументує тим, що судом першої інстанції не було з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову ДП «Національний центр Олександра Довженка», суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов є необґрунтованим.

Однак, з такими висновками Окружного адміністративного суду м. Києва колегія суддів погодитись не може.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що працівниками відповідача в період з 01.04.2009 року по 05.05.2009 року була проведена позапланова виїзна перевірка з питань дотримання вимог валютного законодавства ДП «Національний центр Олександра Довженка», за наслідками якої складно відповідний Акт №216/1-22-02-22928085 від 12.05.2009, в якому зафіксовано порушення з боку суб'єкта господарювання положень ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

А саме, працівниками відповідача було встановлено, що позивачем 21.08.2008 року укладено зовнішньоекономічний імпортний контракт з фірмою «СМТ Debrie»(Франція) №04/08. На виконання умов зазначеного контракту позивачем були перераховані кошти на загальну суму 2440000,00 євро. Граничний термін надходження товару на територію України на суму 1440000 євро -17.03.2009 року, а на суму 1000000 євро -28.09.2009 року. Таким чином на момент проведення перевірки товар за зазначеним контрактом не надійшов, у зв'язку з чим у позивача виникла дебіторська заборгованість в розмірі 14400000,00 євро.

Виявлення зазначеного порушення стало підставою для прийняття спірних рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000732202/0 від 25.05.2009 року та №0000732202/2 від 07.102009 року на суму 2109463,17 грн.

Визначальним питанням для вирішення справи в даному випадку є питання наявності підстав для звільнення позивача від відповідальності за порушення строки, зазначені у статтях 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Стаття перша вказаного Закону передбачає, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

В той же час перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтю 6 даного Закону закріплено, що строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

На реалізацію наведених положень, Постановою Кабітену Міністрів України від 29.12.2007 року №1409 затверджено Порядок продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

Пунктом першим даного Порядку передбачено, що він визначає механізм віднесення операцій резидентів до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, а також умови видачі висновків щодо перевищення встановлених у статтях 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»строків проведення розрахунків за такими операціями.

Висновок Мінекономіки може бути виданий за зверненням резидента як в межах строку передбаченого статтею 2 Закону, так і після його закінчення. В той же час санкції передбачені статтею 4 Закону підлягають застосуванню при перевищенні строку розрахунку лише у разі відсутності такого висновку, а не у випадку несвоєчасного його отримання.

За своєю правовою природою вказаний висновок це індивідуальний правовий акт, виданий на перевищення встановлених законодавством строків розрахунків за зовнішньоекономічними договорами, який, у тому числі, усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому - має зворотню силу в часі. Тобто, висновком Міністерства економіки України, який виданий вже після перевищення законодавчо встановленого строку розрахунків, ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені.

Підсумовуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ДП «Національний центр Олександра Довженка», у зв'язку з підстав неповідомлення позивачем під час проведення перевірки працівниками відповідача про наявність підстав, що надають першому право перевищувати строки повернення валютної виручки.

Крім того, доходячи зазначених висновків, суд першої інстанції не дав належної правової оцінки листу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 05.02.2010 року №2417/10/22-211, яким позивачу було повернуто висновок Міністерства економіки України №767 від 31.12.2009 року щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

В порушення наведеної норми, відповідач не довів правомірність оскаржуваних рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, в той час, як позивач довів свої вимоги щодо порушення з боку відповідача діючих норм законодавства України під час їх прийняття.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження, Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.2010 року постановлена судом з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з постановленням нового рішення по справі.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 2, 71, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивача Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка»- Перкової Наталії Василівни на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.2010 року -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.2010 року -скасувати.

Постановити по справі нову постанову, якою адміністративний позов Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій -задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 травня 2009 року №0000732202/0 та від 07.10.2009 року №0000732202/2.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Ю.В. Сауляк

Судді О.О. Беспалов

О.А. Губська

(Повний текст Постанови складено 18.01.2011 року.)

Попередній документ
13456531
Наступний документ
13456533
Інформація про рішення:
№ рішення: 13456532
№ справи: 2а-17051/09/2670
Дата рішення: 13.01.2011
Дата публікації: 20.01.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: