Справа: № 2-а-9277/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І.
Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
Іменем України
"11" січня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Літвіної Н.М.
суддів: Хрімлі О.Г.
Коротких А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 липня 2010 року у справі за адміністративним позовом скаргу ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 липня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення - було відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач -ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою та просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі Договору купівлі інвестиційних сертифікатів №А/558/2007/1283/19/ІФКП від 16 листопада 2007 року позивач придбав інвестиційні сертифікати на загальну суму 250 000, 00 грн.
Згідно Договорів про викуп інвестиційних сертифікатів №Б19/2008/4718/42/ІФКП від 15 серпня 2008 року та №Б19/2008/6076/23/ІФКП від 15 серпня 2008 року, укладених між ОСОБА_3 та Компанією з управління активами інституту спільного інвестування Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Конкорд Естет Менеджмент»інституту спільного інвестування Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Конкорд Перспектива»позивач продав інвестиційні сертифікати і отримав за них 267 710, 00 грн.
Позивач подав до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва податкову декларацію про доходи за 2008 рік, де у розділі 1.3 (інші доходи, оподаткування яких проводять податкові органи) задекларував дохід в сумі 267 710, 00 грн.
За результатами розрахунку податку загального річного оподатковуваного доходу за 2008 рік Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва визначила, що податок з доходів фізичних осіб із суми інвестиційного прибутку, який підлягає сплаті до бюджету позивачем становить 2 656, 50 грн., в зв'язку з чим винесла податкове повідомлення №0004521710/0 від 14 травня 2009 року про сплату 2 656, 50 грн. податку з доходів фізичних осіб.
Позивач оскаржив спірне податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до вищестоящих податкових органів, однак, воно було залишено без змін.
Відповідно до п. 1.3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»- дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді доходів у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій, з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах.
Згідно до п. п. 4.2.3 п. 4.2 ст. 4 Закону - до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п. п. 4.3.3 та 4.3.17 цієї статті.
Порядок оподаткування одержаних громадянами доходів у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій з цінними паперами та корпоративними правами встановлено ст. 9 Закону.
Відповідно до п. п. 9.6.1, 9.6.2 п. 9.6. ст. 9 Закону - облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.
Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.
До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з:
обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;
зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку;
повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента. Відповідно до п. 7.1 ст. 7 Закону - ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 -7.3 цієї статті.
Пунктом 7.2 Закону, на який посилається апелянт, визначено, що ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як, зокрема, інвестиційний дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, відповідно до закону.
Крім того, позивач посилався на те, що п. 7.2, який встановлює ставку 5 відсотків, не встановлено будь-яких обмежень до виду доходу, форми інституту спільного інвестування та порядку зміни права власності на цінні папери.
Однак, колегія суддів з доводами апелянта не погоджується та вважає, що суд першої інстанції вірно зазначив, що для цілей оподаткування, тобто для застосування ставок податку, визначених ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» суттєвим є поняття інвестиційного прибутку та інвестиційного доходу.
Так, в результаті продажу своїх інвестиційних сертифікатів, позивач отримав саме інвестиційний прибуток, який оподатковується на загальних підставах, визначених п. п. 9.6.2 п. 9.6 ст. 9 за ставкою, визначеною п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки він отримав позитивну різницю між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту. .
Ставка 5 відсотків відповідно до п. 7.2 ст. 7 застосовується до інвестиційного доходу, а не до інвестиційного прибутку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач скористався б правом застосувати ставку 5 відсотків у разі, коли інвестиційні сертифікати мали б статус вкладу (тобто без переходу права власності на них), оскільки в такому б випадку він отримав би саме інвестиційний дохід.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 липня 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 18 січня 2011 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: