Справа: № 2а-2701/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вовк П.В.
Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
Іменем України
"11" січня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Літвіної Н.М.
суддів: Хрімлі О.Г.
Коротких А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Мальва»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Прокурора Солом»янського району м. Києва в інтересах Управління Пенсійного фонду України в Солом»янському районі м. Києва до Закритого акціонерного товариства «Мальва»про стягнення заборгованості ,-
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2010 року позов Прокурора Солом»янського району м. Києва в інтересах Управління Пенсійного фонду України в Солом»янському районі м. Києва до Закритого акціонерного товариства «Мальва»про стягнення заборгованості -було задоволено.
Стягнуто з ЗАТ «Мальва»на користь Управління Пенсійного фонду України в Солом»янському районі м. Києва заборгованість в розмірі 82 551, 42 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач -ЗАТ «Мальва» звернувся з апеляційною скаргою та просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач має заборгованість по сплаті внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування у розмірі 82 551, 42 грн.
Позивачем на адресу ЗАТ «Мальва»були надіслані вимоги про сплату боргу № Ю-772 від 03 листопада 2008 на суму 35 604, 07 грн., № Ю-258 від 01 грудня 2009 року на суму 70 268, 17 грн., № Ю-258 від 04 січня 2010 року на суму 75 859, 00 грн., які отримані представником відповідача, про що свідчить підпис на корінцях вимог, копії яких долучено до матеріалів справи.
Позивачем було винесені рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 4651 від 20 листопада 2009 року у сумі 31 319, 65 грн. та № 351 від 19 січня 2010 року у сумі 16 308, 55, які були отримані представником відповідача 20 листопада 2009 року та 19 січня 2010 року відповідно.
Відповідно до ч. ч. 3, 6 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09 липня 2003 року - обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно до ч. 2 ст. 106 даного Закону встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до п. 2 ч. 9 Закону - виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Частинами 12 та 13 ст. 106 даного Закону передбачено, що нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою і десятою цієї статті, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій.
Про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Згідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21 -1 - розрахунок фінансової санкції та пені здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника. Вказана форма не передбачає зазначення у рішенні суму зобов'язання, дату, коли воно є погоджено, граничний термін його сплати і конкретну кількість днів прострочення сплати.
Відповідно до ч. 5 ст. 106 Закону - за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача перед Управління пенсійного фонду України в Солом»янському районі м. Києва підтверджується матеріалами справи, однак сплату сум страхових внесків ним проведено не було, що підтверджується матеріалами справи, а тому вказаний позов є обґрунтований.
Посилання відповідача на те, що суд першої інстанції виніс постанову з порушенням норм процесуального права, оскільки в день її винесення представник відповідача перебував на лікарняному та не міг підтвердити відсутність заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідач не надав в судове засідання клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Доказів сплати ним заборгованості з страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування відповідачем подано не було.
У разі наявності вказаних доказів вони будуть враховані при виконанні рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що фінансові санкції та пеня спірним рішенням застосовані до позивача обґрунтовано, а тому позов задоволено правомірно.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Мальва»- залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 18 січня 2011 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: