Справа: № 2а-1926/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Чала А.С.
Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
Іменем України
"11" січня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Літвіної Н.М.
суддів: Хрімлі О.Г.
Коротких А.Ю.
при секретарі: Соловіцькій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державного підприємства «Оргхім»та Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси до Державного підприємства «Оргхім», треті особи -Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкас, Управління Пенсійного фонду в Богунському районі м. Житомира про стягнення заборгованості,-
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 червня 2010 року позов Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси до Державного підприємства «Оргхім», треті особи -Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкас, Управління Пенсійного фонду в Богунському районі м. Житомира про стягнення заборгованості -задоволено частково.
Стягнуто з Державного підприємства «Оргхім»на користь управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 у сумі 6952, 30 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач -Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси, звернувся з апеляційною скаргою та просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач також звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги сторін не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із встановлених обставин справи та приписів ст. 1, 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", п. 2 Прикінцевих положень, ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п. п. 6.4, 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1.
Згідно до п. 6.4 даної Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами ПФУ щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" згідно з додатками 6 та 7, які надсилаються підприємством до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Як вбачається з матеріалів, Управлінням були скеровані на адресу позивача розрахунки-повідомлення, складені за формою додатка 7, затвердженого п. 6.4 вищезазначеної Інструкції, яка є нормативно-правовим актом в розумінні ст. 117 Конституції України.
Склад витрат та факт їх понесення Управлінням підтверджується матеріалами справи, як відомостями облікової картки, так і доказами призначення і виплати пенсій певним особам.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обов'язок відшкодування позивачем пов'язаний виключно з фактом понесення певних витрат Пенсійним фондом і не залежить від будь-яких інших обставин.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»- пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позивач направив відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «а»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з цими розрахунками, пенсії, виплачені колишнім працівникам відповідача за березень, квітень 2010 року, підлягали відшкодуванню в загальній сумі 6 952, 30 грн., а тому суд першої інстанції правомірно стягнув їх з відповідача.
Крім того, до матеріалів справи долучено постанову Господарського суду Черкаської області від 12 листопада 2007 року у справі № 14/4077а, якою встановлено, що ОСОБА_3 (колишній працівник відповідача), маючи пільговий стаж по Списку № 1 на 07 грудня 1990 року -16 років 5 місяців 5 днів, з досягненням необхідного віку отримав право на пенсію, відповідно до п. «а»ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому витрати на виплату та доставку пільгової пенсії зазначеному громадянину не відшкодовуються. Зазначене рішення набрало законної сили та, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, встановлені ним обставини не потребують доказуванню.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги в частині стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_3 за березень та квітень 2010 року в сумі 2 645, 88 грн. задоволенню не підлягають.
Вивчивши матеріали справи та доводи апелянтів, колегія суддів також вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачеві фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за вересень та жовтень 2009 року в сумі 4 061,48 грн., з урахуванням фактично сплачених відповідачем 1 096,28 грн.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення відповідача про стягнення заборгованості винесено правомірно.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційні скарги Державного підприємства «Оргхім»та Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 червня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 18 січня 2011 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлений 17 січня 2011 року.