"13" січня 2011 р. справа № 2а-106/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Лукманової О.М. Уханенка С.А.
при секретарі судового засідання: Алтуховій А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду в П'ятихатському районі Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання здійснити певні дії, -
29 вересня 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом управління Пенсійного фонду в П'ятихатському районі Дніпропетровської області , відповідно до якого просила визнати бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати їй підвищення до пенсії, як «дитині війни», у належному розмірі -неправомірною та зобов'язати управління Пенсійного фонду в П'ятихатському районі Дніпропетровської області нарахувати та виплатити їй підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 28.09.2009 року по 28.09.2010 року.
Ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2010 року було відкрито провадження по даній справі та справу призначено до судового розгляду 07 жовтня 2010 року ( а.с. 13)
Відповідно до журналу судового засідання від 07.10.2010 року розгляд справи було відкладено до 28.10.2010 року у зв'язку з неявкою сторін ( а.с.20).
Ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_1, з посиланням на ст.. 99,100,102,111 КАС України, залишено без розгляду.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та повернути справу до суду першої інстанції для розгляду по суті. В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що іще 07.09.2010 року вона зверталась до суду з аналогічним позовом у порядку цивільного судочинства. Ухвалою цього ж суду від 09.09.2010 року її позовну заяву було залишено без руху, з посиланням на те, що до заяви не долучені документи про сплату судового збору та документально не підтверджено, що позивач є інвалідом першої групи, хоча відповідна довідка долучалась до позовної заяви. 13.09.2010 року нею були надані указані в ухвалі суду документи, але їх відмовились прийняти безпосередньо у районному суді і відправили її до поштового відділення направити вказані документи поштою, що вона і зробила. Однак, 20.09.2010 року ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області було відмовлено у відкритті провадження по справі 2-525\2010 за її заявою за непідсудністю, так як , відповідно до рішення Конституційного суду від 09.09.2010 року, дані позовні вимоги повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства. Після отримання ухвали суду від 20.09.2010 року вона зразу ж подала позов у порядку КАС України. З огляду на вказані обставини вважає, що строк звернення до суду нею не пропущено. Просить розглядати справу за її відсутності.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Залишаючи адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду в П'ятихатському районі Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання здійснити певні дії без розгляду щодо позовних вимог у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, у відповідності до ч.2 ст..99 КАС України, ( із змінами і доповненнями від 07.07.2010 № 2453), для звернення до суду за захистом порушених справ встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав. Оскільки провадження у справі було відкрито, а питання про поновлення строку звернення до суду не вирішувалося і про пропуск строку стало відомо у ході розгляду справи, а позивач звернулася до суду зі вказаним позовом 28 вересня 2010 р., тобто, після ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 09.09.2010 р. № 19-рп/, то з моменту, коли ОСОБА_1 повинна була дізнатися про порушення її права, минуло більш ніж шість місяців, причин пропуску строку на звернення до суду позивач не пояснила і доказів цього не надала, а норми законодавства, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, є загальновідомими, діяли в період отримання нею допомоги, тому адміністративний позов залишено без розгляду.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана ОСОБА_1 до суду 29 вересня 2010 року, відповідно до якого, з посиланням на норми КАС України, вона просила визнати бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати їй підвищення до пенсії, як «дитині війни», у належному розмірі -неправомірною та зобов'язати управління Пенсійного фонду в П'ятихатському районі Дніпропетровської області нарахувати та виплатити їй підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 28.09.2009 року по 28.09.2010 року. ( а.с.1,2). Клопотання про поновлення строку звернення до суду позивачем не заявлялось.
Ухвалою суду від 30 вересня 2010 року за нормами КАС України було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду на 07 жовтня 2010 року. Копія хвали суду направлена сторонам ( а.с.14).
Сторони просили провести розгляд справи за їх відсутності, про що свідчать: клопотання позивача , зазначене у позові ( а.с.2 ) та окрема заява відповідача ( а.с.16).
Відповідно до ч.2 ст..99 КАС України у редакції, що діяла на час звернення ОСОБА_1 з позовом до суду, для звернення до суду за захистом порушених справ встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав.
Згідно ст. 100 цього ж Кодексу, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що під час вирішення питання про відкриття провадження у справі місцевим адміністративним судам необхідно перевіряти додержання строку звернення до суду.
У разі пропуску такого строку та визнання вказаних особою причин пропуску строку неповажними, місцевий адміністративний суд повинен залишити адміністративний позов без розгляду.
При цьому судам необхідно враховувати, що предметом позову в категорії справ щодо призначення, перерахунку, надання , одержання пенсійних та усіх інших соціальних виплат, є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, тому судам необхідно перевіряти строк звернення до суду залежно від виду платежу та тривалості періоду, за який виник спір.
Тобто, можливі випадки, коли в частині вимог позовну заяву слід залишати без розгляду (частина перша статті 100 КАС), а в іншій частині -відкривати провадження у справі.
Предметом позову, заявленого ОСОБА_1 до суб'єкта владних повноважень, є визнання його бездіяльності протиправною щодо неналежного нарахування соціальних виплат, що носять регулярний( щомісячний) характер та незабезпечення їх помісячної виплати.
Якщо провадження у справі було помилково відкрито за адміністративним позовом, поданим із порушенням строку звернення до адміністративного суду, питання про поновлення якого судом не вирішувалося, і про пропуск строку стало відомо у ході розгляду справи по суті, суд першої інстанції повинен був перевірити поважність причин пропуску строку на звернення до суду і в разі визнання їх неповажними, залишити адміністративний позов без розгляду лише в частині вимог, які заявлені поза межами шестимісячного строку.
У частині позовних вимог, заявлених у межах шестимісячного строку ( по даній справі -з 29 березня 2010 року) - приймати рішення по суті заявлених вимог .
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду -скасуванню з направленням справи до того ж суду для продовження її розгляду.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з урахуванням обставин конкретної справи ( первісним зверненням позивача за захистом порушених прав щодо неналежного нарахування соціальних виплат саме 07.09.2010 року в порядку цивільного провадження, що було чинним на час звернення до суду, та в подальшому постановлення судом 20.09. 2010 року ухвали про відмову у відкритті провадження по справі 2-525\2010 за цією заявою ОСОБА_1 з підстав непідсудності , так як , відповідно до рішення Конституційного суду від 09.09.2010 року, дані позовні вимоги повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства) необхідно з'ясувати, чи не оскаржена позивачкою та чи не скасована апеляційним судом ухвала П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 20.09.2010 року, та в залежності від встановлених обставин приймати рішення по даній справі.
При розгляді даної справи колегія суддів користувалась положеннями, викладеними в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 1425/11/13-10 від 13.10.2010 року.
Керуючись п.3, ч.1 ст. 199, п.4 ч.1 ст. 204, 205,206 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2010 року - скасувати, справу направити до того ж суду для продовження розгляду.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає провадженню по справі.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: С.А. Уханенко