"01" грудня 2010 р.справа № 2а-2098/10/1170
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Католікяна М.О. Проценко О.А.
при секретарі судового засідання: Ганноченку А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 червня 2010 року.
у справі № 2а-2098/10/1170(категорія статобліку -2.6.1)
за позовом Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції
до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області
про визнання протиправними дій та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -
Позивач, Світловодська об'єднаної державна податкова інспекція (далі Світловодська ОДПІ) , звернулась до суду з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження. Свої вимоги обґрунтовує тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 27.05.2010 року винесена з порушенням чинного законодавства, так як виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у виконавчому листі відсутні дані щодо індивідуального ідентифікаційного номеру стягувача та ідентифікаційного коду боржника. Позивач також зазначив, що оспорювана постанова не відповідає нормам ст.19, названого закону оскільки не завірена печаткою установи.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 червня 2010 року по справі № 2098/10/1170 в задоволені адміністративного позову позивачу відмовлено в повному обсязі.
Постанова суду обґрунтовано тим, що такі вимоги, як-індикаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності ( для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника не носять обов'язкового характеру і не можуть бути підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, оскільки в даному випадку вони є формальними.
Крім того, суд зазначив, що постанова про відкриття виконавчого провадження виноситься та підписується державним виконавцем, який не є посадовою особою, підпис якого можна завіряти печаткою. Гербова печатка ставиться лише на підпис керівника органу ДВС, що і було зроблено, так як постанова про відкриття виконавчого провадження від 27.05.2010 року була направлена позивачу супровідним листом, який підписаний в.о. начальника підрозділу примусового виконання рішень на підпис, якого була поставлена печатка.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21червня 2010 року та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Світловодської ОДПІ в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом та пред'явлення до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Тобто, законодавством чітко визначено три підстави прийняття державним виконавцем виконавчого документа та обов'язку відкриття виконавчого провадження за умови:
- не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;
- виконавчий документ відповідає вимогам, передбаченим Закону України «Про виконавче провадження»;
- документ пред'явлений до виконання до органу державної служби за належним місцем виконання
Виконавчий лист Кіровоградського окружного адміністративного суду видано з порушенням вимог ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в ньому відсутні наступні обов'язкові реквізити:
- не зазначено індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача;
- не зазначено ідентифікаційний код боржника;
Відповідно до положень п.6 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець відмовляє у відкриті виконавчого провадження у разі не відповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст.19 цього Закону.
Крім того, п.2 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.
Абзацом 8 пункту 1.4. Інструкції про проведення виконавчих дій затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999р. №74/5 передбачено, що виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою особою і скріплений печаткою.
Сторони у судове засідання не з'явилися, але були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення про отримання судових повісток.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 21 квітня 2010 р. Кіровоградським окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист по адміністративній справі № 2а-5730/09/1170 (а.с.7)про поновлення на посаду ОСОБА_1.
На підставі вищезазначеного виконавчого документу старшим державним виконавцем Бондарь Д.Н. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 27 травня 2010 року (а.с. 9). Дана постанова супровідним листом (а.с. 8) була направлена позивачу і отримана ним 01.06.2010р.(а.с.21).
Посилання позивача, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 27.05.2010 року винесена на підставі виконавчого документу, який виданий з порушенням ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» є безпідставними виходячи з наступного.
Відповідно ст.19 Закону у виконавчому документі повинні бути зазначені: 1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; 2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; 3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання чинності рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою особою і скріплений печаткою. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.
Як свідчать матеріали справи, позивач вважає, що виконавчий лист не відповідає нормам ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в ньому відсутні ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності-боржника та індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача.
Однак, згідно норм ст.19 названого Закону, необхідність зазначених реквізитів передбачена саме для суб'єктів господарської діяльності, до яких боржник та стягував у даному випадку не відносяться.
Що стосується доводів позивача про невідповідність постанови нормам ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки постанову не завірено печаткою органу ДВС, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Вимоги ст.19 Закону України «Про виконавче провадження»стосуються виконавчих документів, до яких згідно ст.3 названого Закону відносяться :
1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України;
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом;
3) судові накази;
4) виконавчі написи нотаріусів;
4-1) опротестовані нотаріусом векселі, крім векселів, опротестованих у недатуванні акцепту;
5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій;
6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном;
8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу;
9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу;
10) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"
Колегія суддів зазначає, що в ст.3 Закону визначено вичерпний перелік виконавчих документів за рішеннями, що підлягають виконанню державною виконавчою службою в примусовому порядку. Оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження від 27.05.2010р. є документом виконавчого провадження, а не виконавчим документом і відповідно на неї не поширюється вимоги ст. 19 Закону.
Таким чином, доводи позивача не можуть бути підставою для задоволення позову та скасування судового рішення
Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги , колегія суддів вважає, що судом повно та всебічно досліджені матеріали справи, вірно встановлений характер спірних правовідносин і до їх вирішення вірно застосовані норми матеріального права. Порушень норм процесуального закону при цьому колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 червня 2010 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Ухвалу виготовлено у повному обсязі 04.01.2011 р.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: М.О. Католікян
Суддя: О.А. Проценко