Справа № 2а-6269/10/2570
10 січня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі :
Головуючої судді Баргаміної Н.М.
при секретарі Хоботні Є. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, та стягнення середньомісячного заробітку і моральної шкоди, -
Позивач 14.12.2010 року звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати п. 1 наказу Управління МВС України в Чернігівській області № 962 від 30.10.2010 року, наказ Управління МВС України в Чернігівській області № 246 о/с від 11.11.2010 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ; поновити позивача на посаді експерта техніко-криміналістичного забезпечення роботи Коропського РВ відділу організації роботи з техніко-криміналістичного забезпечення ОВС науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Чернігівській області; стягнення з відповідача на користь позивача середньомісячного заробітку за весь час вимушеного прогулу з 15.11.2010 року по день поновлення на роботі та стягнення з відповідача на користь позивача 5000 грн. у відшкодування спричиненої моральної шкоди.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що накази № 962 від 30.10.2010 року, № 246 о/с від 11.11.2010 року є незаконними, оскільки прийняті без урахування всіх обставин, що мають значення для накладення дисциплінарного стягнення, непропорційно, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів працівника, а тому, є протиправними та підлягають скасуванню. Крім того, вказував, що ні під час інструктажу, ні при видачі зброї відповідальними особами органів МВС, ні під час проведення медичного огляду в Козелецькій ЦРЛ в ОСОБА_1 не було виявлено ознак, які б свідчили про перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння. При проведенні медичного обстеження порушено порядок та процедуру медичного обстеження позивача з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння , з результатами огляду та з відповідними висновками, складеними за результатами огляду, позивача не було ознайомлено. До того ж, всупереч Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, у позивача було відібрано пояснення одразу після медичного огляду в Чернігівському обласному наркологічному диспансері, позивача не було відсторонено від служби. А також звертав увагу суду на те, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ застосовано всупереч вимогам Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, оскільки не було враховано тяжкості вчиненого проступку, попередня поведінка, ставлення до виконання службових обов'язків , відсутність інших дисциплінарних стягнень.
Позивач і представник позивача в судовому засіданні позов та його мотиви підтримали повністю, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, просили позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти заявленого позову, вказав, що позовні вимоги не ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права, а рішення про звільнення позивача з органів внутрішніх справ є правомірним та прийнятим у відповідності до норм чинного законодавства та нормативно-правових актів МВС України з огляду на наступне. 29.10.2010 року було виявлено факт перебування на службі у форменому одязі з табельною вогнепальною зброєю ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння , що підтверджується медичними висновками та свідчить про порушення позивачем норм Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Положення присяги працівника ОВС, Кодексу честі працівника ОВС України, Етичного кодексу працівника ОВС України, відповідно до яких співробітники органів внутрішніх справ зобов'язані неухильно додержуватись вимог Закону та норм професійної етики. У зв'язку з чим начальником УМВС України в Чернігівській області в межах наданих чинним законодавством повноважень було прийнято наказ № 962 від 30.10.2010 року у відповідності до норм ст. 14 Закону України «Про дисциплінарний статут ОВС». Реалізовано вказаний наказ відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про дисциплінарний статут ОВС» шляхом видання наказу УМВС України в Чернігівській області № 246 о/с від 11.11.2010 року.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню на слідуючих підставах.
29.10.2010 року на виконання вимог розпорядження УМВС України в Чернігівській області від 21.10.2010 року № 491 щодо активізації роботи по контролю за дотриманням службової дисципліни серед особового складу УМВС області під час проведення виборів депутатів до обласних, районних, міських, селищних рад та сільських селищних, міських голів, працівниками ІОС УКЗ УМВС області було здійснено ряд профілактичних заходів на території Чернігівської області.
Так, 29.10.2010 року о 10.30 під час проведення інструктажу по несенню служби по охороні громадського порядку і безпеки під час підготовки та проведення вказаних виборів, в приміщенні Козелецької районної ради було виявлено факт перебування на службі у форменому одязі, з табельною вогнепальною зброєю, з явними ознаками алкогольного сп'яніння експерта з техніко криміналістичного забезпечення роботи Коропського РВ УМВС області відділу організацій роботи з техніко-криміналістичного забезпечення органів внутрішніх справ НДЕКЦ при УМВС області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, про що було складено рапорт за підписом старшого інспектора ІОС УКЗ УМВС України в Чернігівський області, капітана міліції ОСОБА_2, копія якого міститься в матеріалах справи.
В ході проведення службового розслідування було встановлено, що експерт з техніко-криміналістичного забезпечення роботи Коропського РВ УМВС Чернігівської області відділу організацій роботи з техніко-криміналістичного забезпечення органів внутрішніх справ НДЕКЦ при УМВС області старший лейтенант міліції ОСОБА_1 29.10.2010 року перебував на службі у стані алкогольного сп'яніння , чим грубо порушено дисципліну, про що свідчить висновок службового розслідування по факту порушення службової дисципліни експертом з техніко-криміналістичного забезпечення роботи Коропського РВУ МВС області відділу організацій роботи з техніко-криміналістичного забезпечення органів внутрішніх справ НДЕКЦ при УМВС області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 від 29.10.2010 року.
Відповідно до виписки із медичної картки амбулаторного хворого, виданої Чернігівським обласним наркологічним диспансером, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння № 1897 від 29.10.2010 року, позивачу встановлено діагноз гострої інтоксикації внаслідок вживання алкоголю (алкогольне сп'яніння ). Від аналізів крові і сечі на алкоголь категорично відмовився. (а/с38-39).
За наслідками службової перевірки та керуючись вимогами ст. 15 КУпАП та п. 17 «Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в ОВС України», затвердженої наказом МВС України № 552-91 року було вирішено, що за грубе порушення службової дисципліни, а саме перебування на службі з табельною вогнепальною зброєю у стані алкогольного сп'яніння, ігнорування вимогами наказу МВС України від 16.03.2007 року № 81 експерта з техніко-криміналістичного забезпечення роботи Коропського РВ УМВС відділу організацій роботи техніко-криміналістичного забезпечення органів внутрішніх справ НДЕКЦ при УМВС області старший лейтенант міліції ОСОБА_1 підлягає притягненню до суворої дисциплінарної відповідальності, аж до звільнення з ОВС України, про що свідчить висновок службового розслідування по факту порушення службової дисципліни, який затверджений начальником УМВС України в Чернігівській області.
Відповідно до пояснень позивача, відібраних у нього під час проведення службового розслідування, 28.10.2010 року він вживав слабоалкогольні напої, 29.10.2010 року , перебуваючи на службі, алкогольних напоїв не вживав.
30.10.2010 року начальником управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області було прийнято наказ № 962 про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Козелецького РВ УМВС України в Чернігівській області, яким експерта з техніко-криміналістичного забезпечення роботи Коропського РВ УМВС відділу організацій роботи техніко-криміналістичного забезпечення органів внутрішніх справ НДЕКЦ при УМВС області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ України відповідно до п. 64 «є» Положення про проходження рядовим і начальницьким складом (а. с. 25-26).
На підставі вищевказаного наказу 11.11.2010 року начальником Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області було прийнято наказ по особовому складу № 246 о/с , з якого вбачається, що згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ було звільнено в запас Збройних Сил України за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 (М-164009), експерта з техніко-криміналістичного забезпечення роботи Коропського районного відділу УМВС відділу організації роботи з техніко-криміналістичного забезпечення органів внутрішніх справ науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС (а. с. 42).
Даний наказ позивачу було надано для ознайомлення, про що свідчить зроблена ним 11.11.2010 року відмітка з написом «ознайомлений, не згоден, буду оскаржувати».
Крім того, у судовому засіданні було допитано наступних свідків.
Свідок ОСОБА_3, перебуває на посаді заступника начальника сектору дільничних інспекторів міліції Козелецького РВ УМВС України в Чернігівській області, який в судовому засіданні пояснив, що разом з позивачем здійснював чергування 29.10.2010 року, ознак алкогольного сп'яніння у позивача не вбачалося.
Свідок ОСОБА_4, перебував на посаді оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Козелецького РВ УМВС України в Чернігівській області повідомив суду, що 29.10.2010 року, ні при отриманні зброї, ні при проведенні відповідних інструктажів ознаки алкогольного сп'яніння у позивача були відсутні.
Свідок ОСОБА_5, член територіальної виборчої комісії, пояснив суду , що позивач 29.10.2010 року при здійснення обов'язку по охороні бюлетенів не знаходився у стані алкогольного сп'яніння.
Свідок ОСОБА_6, член територіальної виборчої комісії, в судовому засіданні пояснив, що 29.10.2010 року позивач виконував службові обов'язки по охороні бюлетенів, ознак алкогольного сп'яніння у позивача не вбачалося.
Свідок ОСОБА_7, яка перебуває на посаді дізнавача Козелецького РВ УМВС України в Чернігівській області, пояснила суду , що 28.10.2010 року близька 22.00 вживала разом з позивачем алкогольні напої. 29.10.2010 року при медичному обстеженні позивача в Козелецькій центральній районній лікарні ознак алкогольного сп'яніння у позивача не було виявлено, з медичними висновками позивача не було ознайомлено. Ознак алкогольного сп'яніння у позивача 29.10.2010 року не вбачалося. Також вказала, що позивачу не було запропоновано сдачу аналізів мочі і крові на виявлення алкоголю.
Свідок ОСОБА_8, перебуває на посаді старшого інспектора з особливих доручень інспекції з особового складу Управління кадрового забезпечення УМВС України в Чернігівській області, пояснив суду, що 29.10.2010 року позивач при виконанні службових обов'язків знаходився у стані алкогольного сп'яніння. При проведенні медичного обстеження від здачі аналізів крові та сечі відмовився.
Свідок ОСОБА_2, перебуває на посаді старшого інспектора інспекції з особового складу Управління кадрового забезпечення УМВС України в Чернігівській області, пояснила суду, що позивач знаходився у стані алкогольного сп'яніння при виконання ним службових обов'язків . При проведенні медичного обстеження від здачі аналізів крові та сечі відмовився.
Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначаються Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990 року, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114.
Дисциплінарний проступок, згідно із статтею 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до п.8 ч.1 ст. 12 Дисциплінарного статуту, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може бути накладено такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів внутрішніх справ.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.
Статтею 18 вказаного Статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
Відповідно до п. 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Аналізуючи законодавство стосовно порядку притягнення посадовців до відповідальності за дисциплінарні проступки, можна дійти висновку, що дисциплінарне провадження, як правило, передбачає порушення дисциплінарної справи, розслідування обставин проступку, розгляд справи компетентним органом (посадовою особою) та прийняття відповідного рішення за наслідками розгляду дисциплінарної справи.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що службове розслідування так само як і притягнення до дисциплінарної відповідальності було проведено з дотриманням норм чинного законодавства.
За таких обставин у відповідача були підстави для звільнення позивача , передбачені п. 64 п.п. «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 р. №114.
Посилання позивача на те, що він не перебував у стані алкогольного сп'яніння 29.10.2010 року при виконанні службових обов'язків та доводи позивача в тій частині, що лікарем наркологічного диспансеру та посадовими особами по роботі з особовим складом органів внутрішніх справ були проігноровані клопотання про необхідність проведення інших лабораторних досліджень спростовуються матеріалами справи, а саме випискою із медичної картки позивача, виданої Чернігівським обласним наркологічним диспансером, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння № 1897 від 29.10.2010 року.
Суд не приймає до уваги показання свідків, допитаних при розгляді даної справи, оскільки вони не є допустимими доказами у розумінні ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи наявність у справі виписки із медичної картки позивача, виданої Чернігівським обласним наркологічним диспансером, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння № 1897 від 29.10.2010 року.
Що стосується відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн., то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншими порушеннями прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно - правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно - правовий спір.
Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди, підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Враховуючи правомірність дій відповідача, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Отже «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. «У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами. «У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач довів правомірність своїх дій.
Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи та вищенаведених положень чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки права позивача в даному випадку відповідачем не були порушені, а оскаржувані накази Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області були видані на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений нормами діючого законодавства.
Керуючись ст.ст.17,18,104, 122, 160-163 КАС України, суд -
У задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Баргаміна Н.М.