Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
17 грудня 2010 р. № 2-а- 13173/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Присяжнюк О.В.
за участю секретаря судового засідання Крайник Т.О.,
за участю: позивача -ОСОБА_1, представника відповідача -Горяшко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про визнання нечинним і скасування податкового повідомлення - рішення, -
Позивач -Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами до Державної податкової інспекції в Фрунзенському районі м. Харкова (надалі по тексту -відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001012303 від 01.04.2010р., обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.
Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2185,00 грн. в зв'язку з порушенням п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
З зазначеним рішенням позивач не згоден, вважаючи його незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його права та законні інтереси.
При цьому він зазначає, що рішення прийнято на підставі акту від 15.03.2010р. № 2074/20/40/23/НОМЕР_2 про результати планової перевірки з питань дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Постанови НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України» . На підставі акту перевірки виявлено порушення встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання на загальну суму 1092,55 грн. згідно з відомістю результатів перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (ТМЦ), не надання під час перевірки книги КОРО, що є порушенням п. 12 ст. 3, ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Позивач вважає висновки перевірки хибними, оскільки при проведенні перевірки він присутній не був, книгу доходів і витрат позивач веде у встановленому порядку, накладні, по яких оприбутковується товар зберігаються в кабінеті в приміщенні, де проходила перевірка. З вимогою надати зазначені документи співробітники ДПІ при проведенні перевірки не звертались, проте зробили висновок про їх відсутність.
В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити. При цьому він пояснив, що перевіркою встановлено порушення -ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації згідно з описом на загальну суму 1092,55 грн. (документи, підтверджуючі оприбуткування товару не надані), незбереження книги обліку розрахункових операцій протягом встановленого терміну, КОРО на час перевірки відсутня в магазині. Перевірка позивача проводилась в присутності продавця ОСОБА_3 , яка підписала акт перевірки без заперечень.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
Фахівцями ДПІ в Фрунзенському районі м. Харкова в березні 2010 року проведено планову перевірку магазину, в якому здійснює свою підприємницьку діяльність позивач, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Фесенківська, 16 з питань дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Постанови НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України».
За результатами проведеної перевірки складено акт від 15.03.2010р. № 2074/20/40/23/НОМЕР_2, відповідно до якого встановлено порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: порушення встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання на загальну суму 1092,55 грн. згідно з відомістю результатів перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (ТМЦ), що є порушенням п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», незбереження книги обліку розрахункових операцій протягом встановленого терміну - відсутність книги КОРО в магазині на час проведення перевірки.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення № 0001012303 від 01.04.2010р., згідно якого до позивача застосовано штрафні санкції в зв'язку з порушенням п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - порушення встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання на загальну суму 1092,55 грн. (відсутність документів, підтверджуючих оприбуткування товару ) в подвійному розмірі від вартості не оприбуткованого товару - 2185,00 грн.
При прийнятті даного рішення відповідач виходив з того, що під час перевірки не були надані документи, що підтверджують оприбуткування товару, який зберігався в магазині, в зв'язку з чим відповідач зробив висновок про те, що зазначені документи відсутні.
Проте суд з такими висновками відповідача не погоджується та зазначає, що пункт 12 ст. 3 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", про порушення якого зазначає відповідач, передбачає обов'язок вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Стаття 6 зазначеного Закону передбачає, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва.
Судом встановлено, що під час перевірки особами, які її проводили, первинні документи на товар, який зберігається на місці продажу, не витребувались, а висновок про їх відсутність зроблено лише на підставі того, що вони були відсутні у приміщенні, в якому безпосередньо здійснювався продаж товару. При цьому перевіряючі не врахували, що суб'єкт господарювання не зобов'язаний зберігати первинні документи на товар безпосередньо в торговельному залі чи в складському приміщенні та в разі, якщо разом з такими приміщеннями він має в одній будівлі приміщення іншого призначення, чинне законодавство не забороняє йому зберігати первинні документи обліку в такому приміщенні, незалежно від його господарського призначення.
Крім того, при вирішенні справи суд враховує, що одразу після ознайомлення з актом перевірки позивач надав до податкового органу пояснення про те, що зазначені вище документи знаходилися в його кабінеті, який розміщується в одному приміщенні з торговельним залом, а також надав копії накладних та книги розрахункових операцій. Проте дані обставини не було враховано відповідачем при прийнятті податкового повідомлення-рішення, оскільки він опирався лише на пояснення продавця ОСОБА_3, яка підписала акт перевірки без заперечень. Це призвело до порушення принципу об'єктивності та неупередженості при прийнятті управлінського рішення, оскільки відповідачем не було досліджено всі обставини справи та не взято до уваги пояснення суб'єкта господарювання, перевірка якого проводилася.
В зв'язку з наведеним суд зазначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, перевіривши рішення відповідача, яке оскаржується в даній справі суд встановив, що його прийнято при неповному з'ясуванні всіх обставин справи, упереджено та необґрунтовано, відповідач, доходячи висновку про наявність порушення порядку обліку товарних запасів керувався припущеннями, що недопустимо.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, в даній справі не наведено переконливих доказів на підтвердження обґрунтованості свого рішення, яке оскаржується в даній справі.
Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення -рішення відповідача № 0001012303 від 01.04.2010р. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, ст., ст. 12,21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та керуючись ст. ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 183-2, 185, 186 КАС України, суд -
Задовольнити адміністративний позов Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про визнання нечинним і скасування податкового повідомлення - рішення.
Визнати недійсним і скасувати рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0001012303 від 01 квітня 2010 р. про застосування до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2185 гривень 10 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.
Постанову у повному обсязі виготовлено 22 грудня 2010 р.
Суддя Присяжнюк О.В.