Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
22 грудня 2010 р. № 2-а- 14457/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Присяжнюк О.В.
за участю секретаря судового засідання Крайник Т.О.,
за участю: представника позивача -Любімого О.М., представника відповідача -Буряківського О.В., Середенка Д.Д,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОЛЬГА ДЖО»до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення -рішення, -
Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОЛЬГА ДЖО»звернувся до суду з позовними вимогами до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова (надалі по тексту -відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000161550/0 від 14.09.2010р., обґрунтовуючи позовні вимоги наступним .
Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року від 30.08.2010р. № 2197/15-05-14/3475800, відповідно до якого встановлено порушення з боку позивача вимог пп. 7.2.3. п.7.2. ст.7, п.п. 7.4.1. та пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині формування позивачем податкового кредиту за червень 2010 року.
З такими висновками позивач не погоджується, вважаючи оскаржуване в даній справі рішення відповідача незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує права та законні інтереси позивача.
При цьому він зазначає, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»в частині формування податкового кредиту з ПДВ зроблено в зв'язку з тим, що контрагенти позивача, по взаємовідносинах з якими позивачем сформовано податковий кредит, не подали податкову звітність до податкових органів. Проте, на думку позивача, дана обставина жодним чином не впливає на право формування податкового кредиту.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити. При цьому він пояснив, що контрагенти позивача -ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Біо Енергія», по взаємовідносинах з якими позивачем сформовано податковий кредит за червень 2010 року, не подали до податкових органів декларації з податку на додану вартість за відповідний період, в зв'язку з чим у позивача були відсутні підстави для формування податкового кредиту з ПДВ через відсутність у зазначених контрагентів позивача законних підстав для складання та надання оригіналу податкової накладної покупцю ТОВ «ФОЛЬГА ДЖО». Таким чином відповідач вважає оскаржуване в даній справі податкове повідомлення -рішення цілком законним та обґрунтованим.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
Фахівцями ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова в серпні 2010 року проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларацій податкових декларацій з податку на додану вартість позивача з питання встановлення причин розбіжностей, виявлених за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за червень 2010 року.
В ході перевірки виявлено розбіжності між задекларованою позивачем сумою податкового кредиту, сформованого внаслідок проведення господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 та сумою податкових зобов'язань ФОП ОСОБА_1., яким не надано до податкового органу розшифровку податкових зобов'язань в розрізі контрагентів. Сума розбіжностей складає 235029,95 грн. Також було виявлено, що позивач протягом червня 2010 року мав правовідносини з ТОВ «Біо Енергія», яке перебуває на обліку у Дніпропетровській міжрайонній ДПІ та яким також не надано розшифровку податкових зобов'язань а розрізі контрагентів на суму 10892,53 грн.
За результатами перевірки складено акт № 2197/15-05-14/34754800 від 30.08.2010р., згідно якого відповідач зробив висновок про порушення позивачем правил ведення податкового обліку з податку на додану вартість в частині формування податкового кредиту за червень 2010 року, чим порушено пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1 та пп. 7.4.5 п. 7.4. ст 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
На підстав розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення -рішення № 0000161550/0 від 14.09.2010р., згідно якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 245922,48 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 73776, 06 грн.
При прийнятті податкового повідомлення -рішення відповідач взяв до уваги, що згідно проведеного аналізу поданої позивачем декларації з ПДВ за червень 2010 року (вх.№ 35589 від 21.07.2010р.) було встановлено, що постачальником є ФОП ОСОБА_1, який знаходиться на обліку як платник податків в ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, зареєстрований як платник ПДВ, проте податкову звітність за зазначений період, зокрема декларації з ПДВ до податкових органів він не подавав. Так само, за результатом проведеного аналізу поданої позивачем декларації з ПДВ за червень 2010 року (вх.№ 35589 від 21.07.2010р.) постачальником є ТОВ «Біо Енергія», який знаходиться на обліку як платник податків в Дніпропетровській міжрайонній ДПІ, зареєстрований як платник ПДВ та яким також не надано до податкових органів декларації з ПДВ за період, що перевірявся. Крім того, згідно розрахунку комунального податку за ІІ квартал 2010 року чисельність працюючих на підприємстві склала 4 працівника, основні фонди, згідно податкової звітності, відсутні.
За таких обставин відповідач вважав, що факт відсутності об'єкту оподаткування, який ним було встановлено, неподання контрагентами позивача податкових декларацій з ПДВ або невизнання декларацій як податкова звітність, свідчить про відсутність права контрагентів позивача ФОП ОСОБА_1. та ТОВ «Біо Енергія»на складання та надання позивачу податкових накладних.
Проте, суд з такими висновками відповідача не погоджується та зазначає, що відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Згідно п. 7.4.1 п.п. 7.4. Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Згідно п.п. «а»п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. № 166, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації з ПДВ. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
Первинними обліковими документами, копії яких позивачем надано в матеріали справи, підтверджується, що він дійсно мав господарські відносини з ФОП ОСОБА_1. та ТОВ «Біо Енергія», в зв'язку з якими зазначеними контрагентами позивачу, які зареєстровані як платники ПДВ, було видано податкові накладні. Актом перевірки даний факт не спростовується. Також актом перевірки та поясненнями відповідача не спростовано той факт, що позивачем здійснена оплата за придбані товари, які в подальшому використано у власній господарській діяльності.
Таким чином суд вважає спростованими висновки акту перевірки № 2197/15-05-14/34754800 від 30.08.2010р., згідно яких зазначено про те, що господарські операції, зазначені в податкових накладних, наданих позивачу ФОП ОСОБА_1. та ТОВ «Біо Енергія», не відбулися та зауважує, що в ході перевірки податковим органом не було зроблено висновку щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та зазначеними контрагентами, на виконання яких в подальшому було виписано податкові накладні. Наявність розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, в даній справі не наведено переконливих доказів на підтвердження відсутності права позивача щодо формування податкового кредиту в зв'язку з господарськими відносинами з ФОП ОСОБА_1. та ТОВ «Біо Енергія».
Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення -рішення відповідача № 0000161550/0 від 14.09.2010р. обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, ст., ст. 1, 3, 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та керуючись ст. ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 183-2, 185, 186 КАС України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОЛЬГА ДЖО»до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення -рішення задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова № 0000161550/0 від 14.09.2010р.
Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОЛЬГА ДЖО»сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.
Постанову у повному обсязі виготовлено 27 грудня 2010 р.
Суддя Присяжнюк О.В.