13 січня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-6323/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Серги С.М.,
при секретарі - Олійник Ю.В.,
за участю:
представника позивача - Лашина О.А.,
представника відповідача - Мовчан Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УТН-ТЕХСНАБ" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
06 грудня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УТН-ТЕХСНАБ" (далі- позивач, ТОВ "УТН-ТЕХСНАБ") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 00073615003/0/2605 від 16.08.2010, № 0007361503/1/3768, № 001084503/1/3767 від 12.11.2010.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за результатами документальної невиїзної перевірки Кременчуцькою ОДПІ зроблено висновок про заниження позивачем суми орендної плати за землю у зв'язку з порушенням статті 21 Закону України "Про оренду землі" і внесенням протягом 2009 року, січня-травня 2010 року щомісячної орендної плати у розмірі 1,5 % від грошової оцінки землі замість 3 %. Позивач не погоджується із вказаним висновком, наголошуючи на тому, що зміна умов договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати може здійснюватися лише за взаємною згодою сторін цієї угоди, натомість доповнень до договору оренди між орендарем та орендодавцем в частині зміни розміру орендної плати не підписувалось.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності відповідно до статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" віднесена до загальнодержавних податків та зборів. Розмір орендної плати визначений статтею 7 Закону України "Про плату за землю", і з 01.01.2008 з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 № 309-VІ, повинен складати не менше трикратного розміру земельного податку (3 % від грошової оцінки землі).
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ТОВ "УТН-ТЕХСНАБ" (ідентифікаційний код 30748374) є орендарем земельних ділянок комунальної власності на підставі укладеного із Кременчуцькою міською радою договору оренди земельної ділянки від 13.02.2006. Позивачем подано до Кременчуцької ОДПІ податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009, 2010 роки, в яких самостійно нараховано орендну плату згідно з договором оренди земельної ділянки за 2009 рік в розмірі 18278,10 грн, за січень-травень 2010 року у розмірі 8065,21 грн.
З 09.07.2010 по 12.07.2010 Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з питання правильності нарахування та сплати позивачем орендної плати за земельну ділянку згідно податкових декларацій за 2009,2010 роки та договорів оренди земельної ділянки.
За результатами перевірки складено акт № 3623/15-227/30748374 від 13.07.2010, в якому зафіксовано порушення позивачем статті 21 Закону України "Про оренду землі" із змінами внесеними Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 № 309-VІ, внаслідок чого занижено суму орендної плати за землю за 2009 рік у розмірі 18276,03 грн, за січень-травень 2010 року - у розмірі 8064,30 грн.
За висновками перевірки вказане порушення виникло у зв'язку з тим, що орендна плата по договором оренди земельної ділянки комунальної власності у 2009- 2010 роках позивачем нараховувалася та сплачувалася в розмірі 1,5 % від грошової оцінки землі, замість встановлених 3 % від грошової оцінки землі.
На підставі акту перевірки № 3623/15-227/30748374 від 13.07.2010 Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 00073615003/0/2605 від 16.08.2010, яким ТОВ "УТН-ТЕХСНАБ" визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю в загальному розмірі 37897,70 грн, в тому числі за основним платежем -26340,33 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями -11557,37 грн.
За наслідками адміністративного оскарження відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0007361503/1/3768 від 12.11.2010, яким ТОВ "УТН-ТЕХСНАБ" визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю в загальному розмірі 37897,70 грн, в тому числі за основним платежем -26340,33 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями -11557,37 грн, № 001084503/1/3767 від 12.11.2010, яким нараховано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1612,80 грн.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 2 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 № 2535-ХІІ встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 № 1251-ХІІ (в редакції, яка діє з 31.03.2005, після внесення змін Законом України від 25.03.2005 № 2505) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону № 1251-ХІІ сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.
Частиною 4 статті 21 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV в редакції, яка діяла до 01.01.2008, було передбачено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
Разом з тим, підпунктом 4 пункту 8 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 № 107-VІ внесено зміни до частини 4 статті 21 Закону України "Про оренду землі" (набрали чинності з 01.01.2008 року), у зв'язку з чим встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".
Зміни, внесені підпунктом 4 пункту 8 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-VI, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008.
Проте, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів" від 03.06.2008 № 309- VI частина 4 статті 21 Закону України "Про оренду землі" знову викладена у редакції, яка передбачає аналогічний мінімальний розмір орендної плати, -трикратний розмір земельного податку. Відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень вказаного Закону, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування -04.06.2008 та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Зазначений Закон неконституційним не визнавався та є чинним на даний час.
Перевіркою позивача встановлено та підтверджено в ході розгляду справи, що договір оренди землі, укладений позивачем з Кременчуцькою міською радою, передбачав розмір орендної плати в сумі 1,5 % грошової оцінки землі, тобто зміст вказаного договору в частині визначення розміру орендної плати в сумі 1,5 % від грошової оцінки землі не відповідав вимогам чинного законодавства у 2009-2010 роках, якими визначений мінімальний розмір орендної плати не менше 3 % від грошової оцінки земель.
Разом з тим, судом з"ясовано та не заперечується позивачем, що зміни до вказаного договору в частині розміру орендної плати у 2009, 2010 роках не внесені, і позивач при самостійному нарахуванні орендної плати за 2009, 2010 роки у податкових деклараціях виходив із розміру орендної плати по цим договорам -1,5 % грошової оцінки землі.
Відповідно до статті 27 Закону № 2535-ХІІ контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Статтею 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органам державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, надано право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства платниками податків.
З огляду на те, що у податкових деклараціях орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009, 2010 роки, поданої ТОВ "УТН-ТЕХСНАБ" до Кременчуцької ОДПІ, позивачем самостійно нараховано орендну плату згідно з договором оренди земельної ділянки, виходячи із розміру орендної плати в сумі 1,5 % від грошової оцінки землі, за 2009 рік у розмірі 18278,10 грн, за січень-травень 2010 року у розмірі 8065,21 грн, замість встановленого мінімального розміру - 3 % від грошової оцінки землі, перевіркою правомірно констатовано факт заниження розміру орендної плати за 2009 рік у розмірі 18276,03 грн, січень -травень 2010 року 8064,30 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач у 2009 році, січні-травні 2010 року в порушення вимог статті 21 Закону України "Про оренду землі" здійснював нарахування і сплату орендної плати за землі комунальної власності по договорам оренди землі в розмірі 1,5 % від грошової оцінки землі, замість встановлених законом 3 % від грошової оцінки, і висновок перевірки про заниження позивачем у зазначеному періоді суми орендної плати за землю є обґрунтованим.
Посилання позивача на те, що зміна умов договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати може здійснюватися лише за взаємною згодою сторін, суд оцінює критично, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належить до загальнодержавних податків і зборів, порядок нарахування та сплати якого регламентований положеннями спеціальних Законів, а тому положення договору оренди земельної ділянки, які суперечать вказаним Законам, не можуть застосовуватися.
При цьому суд виходить з того, що податкова політика держави головним чином реалізується через систему оподаткування, яка відповідно до пункту 1 частини 2 статті 92 Конституції України встановлюється виключно законами України.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.02.2010 № 5-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Акціонерного товариства "Страхова компанія "Аванте" щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 1 Закону України "Про систему оподаткування", статті 15 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", наголошено, що конституційний правовий порядок у сфері оподаткування ґрунтується на положеннях частини 1 статті 67, пункту 1 частини 2 статті 92 Конституції України, згідно із якими кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори, що встановлюються законами України, у порядку і розмірах, передбачених ними.
З огляду на встановлені перевіркою порушення Кременчуцькою ОДПІ правомірно донараховано позивачу податкове зобов'язання з орендної плати за землю.
Згідно з підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Отже, податкові повідомлення-рішення, якими визначено податкове зобов'язання за платежем: орендна плата за земельну ділянку на загальну суму 39510,50грн, в тому числі за основним платежем -26340,33 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями -13170,17 грн, прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
У зв"язку з цим, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "УТН-ТЕХСНАБ" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням копії скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 18 січня 2010 року.
Суддя С.М. Серга